Постріл і його періоди

2. Пострілом називається викидання снаряда (кулі) з каналу ствола енергією газів, що утворюються при згорянні порохового заряду.

3. При пострілі відбуваються наступні явища. Від удару бойка по капсулі сполахується ударний склад капсуля й утворюється полум'я, що запалює сполахувач. Від сполахувача загоряється бойовий (пороховий) заряд (у патронів до стрілецької зброї пороховий заряд сполахується безпосередньо від променя вогню капсуля). При згорянні бойового заряду утворюється велика кількість сильно нагрітих газів, що створюють у каналі ствола високий тиск на дно снаряда (кулі), дно і стінки гільзи, а також на стінки ствола і затвор. У результаті тиску газів снаряд зрушується з місця й у зброї, що має нарізний ствол, врізається своїм ведучим паском у нарізи (куля врізаєтся в нарізи своєю оболонкою), просувається по каналі ствола з безупинно зростаючою швидкістю, а потім викидається назовні по напрямку осі каналу ствола. Тиск газів на дно гільзи, а через неї на затвор викликає віддачу, що виявляється в русі ствола (зброї) назад. Від тиску газів на стінки гільзи і ствола відбувається їхнє розтягання (пружна деформація), при цьому гільза, щільно притискаючись до патронника, перешкоджає прориву порохових газів убік затвора.

Крім того, при пострілі виникає коливальний рух (вібрація) ствола та відбувається його нагрівання. Розпечені гази і частки незгорілого пороху, що минають з каналу ствола слідом за снарядом (кулею), при зустрічі з повітрям породжують полум'я й ударну хвилю;остання є джерелом звуку при пострілі.

Іноді після удару бойка по капсулю пострілу не відбувається, або він відбувається з деяким запізненням. У першому випадку має місце осічка, а в другому - затяжний постріл. Осічки найчастіше відбуваються по наступним причинах: відволожився ударний склад капсуля, не відбулося запалювання сполахувача чи бойового заряду, слабкий удар бойка по капсулю.

Затяжний постріл є наслідком повільного розвитку процесу загоряння або сполахування бойового заряду. Тому після осічки не слід відразу відкривати затвор, тому що можливе явище затяжного пострілу.Якщо осічка відбудеться при стрілянині з гармати, то напередодні відкривання затвора необхідно дочекатися не менш одной хвилини.

4. Енергія, виділювана при згорянні бойового заряду, витрачається на наступні роботи:

• повідомлення снаряду поступального руху (основна робота), ця робота чисельно дорівнює дулової енергії ', тобто кінетичної енергії снаряда в момент вильоту його з каналу ствола. На виконання цієї роботи витрачається біля 1/3 енергії бойового заряду;

• повідомлення снаряду обертального руху в зброї, що має нарізний ствол. Величина цієї роботи залежить від калібру і маси снаряда, крутості нарізів і складає 0,25— 2,5% стосовно основної роботи;

• подолання тертя при русі по каналі ствола (1—2% стосовно основної роботи);

• переміщення газоподібних продуктів горіння бойового заряду і незгорілої частини пороху (1,5—2% стосовно основної роботи);

• переміщення відткатних частин гармати (1— 1,5% стосовно основної роботи);

• на розтягання і нагрівання стінок ствола, нагрівання гільзи і снаряда витрачається до 22% всієї енергії бойового заряду;

• близько 40% всієї енергії бойового заряду не використовується і губиться після вильоту снаряда з каналу ствола.

5. Постріл відбувається в дуже короткий проміжок часу (від 0,001 до 0,06с). При пострілі розрізняють чотири послідовних періоди: попередній, перший, чи основний, другий і третій, чи період післядії газів (мал.1).

Мал. 1. Періоди пострілу:

Р_о — тиск форсування; Р_м — найбільший (максимальний) тиск; Р_к ^и V_к - тиск газів і швидкість снаряда в момент кінця горіння пороху; Р_g и V_g — тиск газів і швидкість снаряда в момент вильоту його з каналу ствола; V_m — найбільша (максимальна) швидкість снаряда; P — тиск, рівний атмосферному.

6. Попередній період триває від початку горіння сполахувача до повного врізання ведучого паска снаряда (оболонки кулі) у нарізи ствола (у зброї, що має товстостінний ствол, до початку руху снаряда). Протягом цього періоду в каналі ствола створюється тиск, необхідний для того, щоб зрушити снаряд (кулю) з місця і перебороти опір ведучого паска снаряда (оболонки кулі) врізанню в нарізи ствола. Цей тиск називається тиском форсування. У залежності від маси снаряда, устрію нарізів і ведучого паска, від щільності оболонки кулі тиск форсування для різних видів артилерійських систем і кулеметів може бути від 250 до 500 кгс/см².

Умовно приймають, що в попередньому періоді горіння пороху відбувається в постійному об'ємі, пасок, що веде снаряд (оболонку кулі) врізається в нарізи миттєво, а рух снаряда (кулі) починається відразу ж по досягненні в каналі ствола тиску форсування.

7. Перший, або основний, період триває від початку руху снаряда (кулі) до моменту повного згоряння бойового заряду. У цьому періоді горіння бойового заряду відбувається у швидко змінюємому об'ємі.

На початку періоду, коли швидкість руху снаряда (кулі) ще невелика і тому об'єм заснарядного простору (простіру між дном снаряда і дном гільзи) збільшується повільно, тиск у каналі ствола швидко збільшується і досягає найбільшої величини (до 3000—4000 кгс/см² у залежності від системи зброї). Цей тиск називається максимальним. Максимальний тиск у каналі ствола створюється тоді, коли снаряд просунеться на 4—10 калібрів. Після досягнення максимального тиску приплив порохових газів уже не може компенсувати об'єм заснарядного простору, який збільшується, у результаті чого, незважаючи на триваюче горіння пороха, тиск у каналі ствола починає падати і до кінця періоду він дорівнює приблизно 2/3 максимального тиску. Швидкість руху снаряда постійно зростає і до кінця періоду досягає приблизно ¾ початкової швидкості. Бойовий заряд цілком згоряє незадовго до того, як снаряд вилетить з каналу ствола.

8. Другий період триває від моменту повного згоряння бойового заряду до моменту вильоту снаряда (кулі) з каналу ствола.

З початком цього періоду приплив порохових газів припиняється, однак швидкість руху снаряда (кулі) продовжує зростати, тому що стиснуті і сильно нагріті гази мають ще великий запас енергії. Спад тиску в другому періоді відбувається досить швидко й у момент вильоту снаряда (кулі) з каналу ствола в різних зразків зброї воно коливається в межах від 300 до 900 кгс/см². Цей тиск прийнято називати дуловим. Швидкість снаряда (кулі) у момент вильоту його з каналу ствола (дулова швидкість) трохи менше початкової швидкості.

9. Третій період, чи період післядії газів, триває від моменту вильоту снаряда (кулі) з каналу ствола до моменту припинення дії порохових газів на снаряд (кулю).

Протягом цього періоду порохові гази, що минають з каналу ствола зі швидкістю до 1200—2000 м/с, продовжують впливати на снаряд і додають йому додаткову швидкість. Наприкінці третього періоду на віддаленні 5-10 м від дулового зрізу ствола снаряд досягає найбільшої швидкості, що на 1—2% більше дуловій швидкості. Цей період закінчується в той момент, коли сила тискупоро - хових газів на дно снаряда буде урівноважена опіром повітря.

Початкова швидкість снаряда (кулі)

10. Початковою швидкістю (V_о) називається швидкість руху снаряда (кулі) у дулового зрізу ствола. За початкову швидкість приймається умовна швидкість, що трохи більше дулової і менше максимальної. Вона визначається досвідченим шляхом з подальшими розрахунками. Величина початкової швидкості вказується в таблицях стрільби й у бойовій характеристиці зброї.

11. Розрізняють табличну і фактичну початкову швидкість. Табличною називають початкову швидкість снаряда, встановлену для нового ствола тактико-технічними вимогами при розробці даної системи гармати. Фактична початкова швидкість у деяких стволів внаслідок особливостей їхнього виготовлення й існуючих допусків може відрізнятися від табличної до ±0,5%.

12. Початкова швидкість є однією з основних балістичних характеристик зброї, тому що від її величини залежить дальність польоту снаряда, дальність прямого пострілу, остаточна швидкість і ударна дія снаряда.

13. Величина початкової швидкості залежить від довжини ствола, маси, температури і вологості бойового заряду, розмірів і форми зерен пороху, маси снаряда й обсягу зарядної камори. Ніж довше ствол, тим більший час на снаряд діють порохові гази і тем більше початкова швидкість. Встановлено, що при зміні довжини ствола гармати на 1% початкова швидкість змінюється на 0,25%.

Зміна маси бойового заряду приводить до зміни кількості порохових газів, а отже, і до зміни величини максимального тиску в каналі ствола і початкової швидкості. Чим більше маса заряду, тим більше початкова швидкість.

Довжина ствола і маса бойового заряду збільшуються під час конструювання зброї до найбільш раціональних розмірів.

З підвищенням температури заряду збільшується швидкість горіння пороху, а тому збільшуються максимальний тиск і початкова швидкість. При зниженні температури заряду початкова швидкість зменшується. У середньому при відхиленні температури заряду від нормальної на 10°С початкова швидкість снаряда змінюється на 1%.

З підвищенням вологості бойового заряду зменшуються швидкість його горіння і початкова швидкість снаряда (кулі).

При зменшенні величини порохових зерен чи зменшенні товщини палаючого зводу збільшується загальна поверхня зерен бойового заряду і такий заряд згоряє швидше, ніж заряд з пороху, що має велику товщину зерен (велику товщину палаючого зводу), тиск порохових газів наростає швидше, збільшуються максимальний тиск і початкова швидкість.

При постійній довжині ствола і постійній масі бойового заряду початкова швидкість тим більше, чим менше маса снаряда.

Для підвищення купчастості стрільби в бойовий комплект танка необхідно підбирати постріли з зарядами однієї партії і снарядами однакової маси (з однаковими знаками відхилення маси).

Збільшення об'єму зарядної камори при одній і тій же масі бойового заряду супроводжується зменшенням величини максимального тиску і початкової швидкості. Об'єм зарядної камори може змінюватися при неоднаковому заряджанні гармати: зменшується при неповному досиланні снарядів при роздільному заряджанні і збільшується, якщо через викрашування полів нарізів снаряд буде досилатися далі, ніж виходить.

Дата добавления: 2017-01-14