Андрей Владимирович Клименко, Вероника Викторовна Румынина 82 страница

для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона під-твердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий договір (пра-вочин) у разі спору може бути визнаний судом дійсним (ч. 2 ст. 218 Цивільного кодексу України).

¹⁸⁰ Так, згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України «Про авторське право і суміжні пра-ва», в усній формі може укладатись договір про опублікування твору в періодичних виданнях (газетах, журналах тощо).

228 Семків В. О., Шандра Р. С. ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ

туальної власності, але також право на використання ділової репу-тації і комерційного досвіду (ст. 366 гл. 36 Господарського кодексу України). Він має також й особливу мету укладення – здійснення підприємницької діяльності шляхом виготовлення та (або) продажу певного виду товару та (або) надання послуг (ст. 1115 гл. 76 Цивіль-ного кодексу України).

Сторонами цього договору–правоволодільцем та користу-вачем – можуть бути як фізичні, так й юридичні особи, які мають статус суб’єкта підприємницької діяльності. Договір укладається в

письмовій формі та підлягає державній реєстрації (ст.ст. 1117, 1118

Цивільного кодексу України). Відсутність державної реєстрації дано-го договору (у разі дотримання письмової форми) не тягне за собою його недійсність або нікчемність. Згідно з ч. 4 ст. 1118 Цивільного кодексу України, у відносинах з третіми особами сторони догово-ру комерційної концесії мають право посилатися на договір лише з моменту його державної реєстрації. Тобто, договір комерційної кон-цесії без відповідної реєстрації має юридичну силу для його сторін без посилання на нього у відносинах з іншими суб’єктами¹⁸¹.

§ 7.2. Ліцензія та ліцензійний договір

Згідно зі ст. 1108 Цивільного кодексу України, особа, котра має виключне право дозволяти використання об’єкта права інтелектуаль-ної власності (ліцензіар)¹⁸², може надати іншій особі (ліцензіату)¹⁸³ письмове повноваження, яке надає їй право на використання цього

Жилінкова О. В. Договірне регулювання відносин щодо інтелектуальної власності в Україні та закордоном: монографія / О. В. Жилінкова. – К.: Юрінком Інтер, 2015. – С.73.

Ліцензіар –фізична чи юридична особа,яка володіє виключними майнови-ми правами інтелектуальної власності на використання результату інтелектуальної, творчої діяльності та передає його іншій особі (ліцензіату) у формі виключного чи невиключного права інтелектуальної власності на підставі ліцензії чи ліцензійного договору.

Ліцензіат –фізична чи юридична особа,яка отримала виключне або неви-ключне право інтелектуальної власності на використання результату інтелектуаль-ної, творчої діяльності на підставі ліцензії чи ліцензійного договору.

Розділ VII. Договори у сфері інтелектуальної власності

об’єкта в певній обмеженій сфері. Ліцензія на використання об’єкта права інтелектуальної власності¹⁸⁴ може бути оформлена як окре-мий документ або бути складовою частиною ліцензійного договору.

Відповідно до ст. 1109 Цивільного кодексу України, за ліцен-зійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об’єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сто-рін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону.

У ліцензійному договорі визначається вид ліцензії на викорис-тання об’єкта права інтелектуальної власності. Частиною 3 ст. 1108 Кодексу передбачено, що ліцензія може бути виключною, одинич-ною, невиключною, а також іншого виду, що не суперечить закону. У цій же статті визначено поняття зазначених видів ліцензій.

Виключна ліцензія видається лише одному ліцензіату і виклю-чає можливість використання ліцензіаром об’єкта права інтелекту-альної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об’єкта у зазна-ченій сфері.

Одинична ліцензія видається лише одному ліцензіату івиключає можливість видачі ліцензіаром іншим особам ліцензій на використання об’єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, але не виключає можливості використан-ня ліцензіаром цього об’єкта у зазначеній сфері.

Невиключна ліцензія не виключає можливості використанняліцензіаром об’єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об’єкта у зазначеній сфері.

Відмінності наведених видів ліцензій відображені у таблиці:

¹⁸⁴ Ліцензія на використання об’єкта права інтелектуальної власності –

це письмове повноваження, яке надає ліцензіар ліцензіату на право використання об’єкта права інтелектуальної власності в певній обмеженій сфері.

230 Семків В. О., Шандра Р. С.	ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ
Вид ліцензії	Можливість використан-	Кількість ліцензіатів, яким
	ня об’єкта інтелектуаль-	може бути видана ліцензія
	ної власності ліцензіаром
	(у сфері обмеженій ліцен-
	зією)
Виключна	виключена	лише один
Одинична	невиключена	лише один
Невиключна	невиключена	необмежена

Дата добавления: 2017-02-01