Андрей Владимирович Клименко, Вероника Викторовна Румынина 83 страница

Табл. 7.1. Відмінності між виключною, одиничною та невиключною ліцензіями

Якщо вид ліцензії у ліцензійному договорі не встановлено, то, у відповідності до ч. 4 ст. 1109 Цивільного кодексу України, вважа-ється, що за ліцензійним договором надається невиключна ліцензія.

Відповідно до правових норм чинного законодавства, розрізня-ють також й інші види ліцензій. Зокрема, за критерієм спрямова-ності волі ліцензіара щодо надання ліцензії вирізняють добровільні, примусові та відкриті ліцензії. Добровільна ліцензія видається ліцензіаром на підставі прямої домовленості з ліцензіатом щодо повного або часткового використання об’єкта права інтелектуальної власності. Примусова ліцензія може надаватися в адміністративно-му або судовому порядку у тому випадку, якщо власник охоронного документу не використовує або недостатньо використовує об’єкт права інтелектуальної власності без поважних причин і при цьому відмовляється надати ліцензію на його використання¹⁸⁵. Відкрита ліцензія видається на підставі офіційної заяви власника об’єктаінтелектуальної власності щодо надання дозволу на використання цього об’єкта будь-якій зацікавленій особі¹⁸⁶.

Так, згідно з ч. 1 ст. 30 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», якщо винахід, крім секретного винаходу, не використовується або недостатньо використовується в Україні протягом трьох років, починаючи від дати публікації відомостей про видачу патенту або від дати, коли використання винаходу було припинено, то будь-яка особа, яка має бажання і виявляє готовність використо-вувати винахід, у разі відмови власника прав від укладання ліцензійного договору може звернутися до суду із заявою про надання їй дозволу на використання винаходу.

Базилевич В. Д. Інтелектуальна власність: Підручник / В. Д. Базилевич. –

К.: Знання, 2006. – С. 226.

Розділ VII. Договори у сфері інтелектуальної власності

У ліцензійному договорі також визначаються й інші умови:

сфера використання об’єкта права інтелектуальної власності (тобто, конкретні права, що надаються за договором, способи вико-ристання зазначеного об’єкта¹⁸⁷, територія¹⁸⁸ та строк, на які нада-ються права, тощо);

розмір, порядок і строки виплати плати за використання об’єкта права інтелектуальної власності (може бути визначений у формі: роялті (від англ. royalty – королівський)¹⁸⁹, паушального пла-тежу (від нім. pauschale – визначена або загальна сума)¹⁹⁰, комбіно-ваної форми оплати)¹⁹¹;

якщо в ліцензійному договорі про видання або інше відтво-рення твору винагорода визначається у вигляді фіксованої грошової

Предметом ліцензійного договору не можуть бути права на використан-ня об’єкта права інтелектуальної власності, які на момент укладення договору не були чинними. Права на використання об’єкта права інтелектуальної власності та способи його використання, які не визначені у ліцензійному договорі, вважаються такими, що не надані ліцензіату.

У разі відсутності в ліцензійному договорі умови про територію, на яку по-ширюються надані права на використання об’єкта права інтелектуальної власності, дія ліцензії поширюється на територію України.

Роялті –будь-який платіж,отриманий як винагорода за використання абоза надання права на використання об’єкта права інтелектуальної власності, а саме: на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп’ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематогра-фічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програ-ми) організацій мовлення, інших аудіовізуальних творів, будь-які права, які охо-роняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промисло-вого, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау) (п. 14.1.225 ст. 14 Податкового кодексу України).

Паушальний платіж –заздалегідь обумовлена сума,яка є початковим пла-тежем за ліцензійну угоду. Сума спрямовується на покриття витрат на ліцензування

частково – витрат на проведення науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт щодо об’єктів, які стають предметом ліцензійних угод. Цей платіж може бути єдиним видом платежу за надану ліцензію і може виплачуватись частинами. Див.: Енциклопедія інтелектуальної власності / за ред. проф. П. П. Крайнєва. – К.:

Старт-98, 2012. – С. 306.

Дмитришин В. С. Розпоряджання майновими правами інтелектуальної влас-ності в Україні / В. С. Дмитришин. – К.: Інст. інтел. власн. і права, 2008. – С. 152.

232 Семків В. О., Шандра Р. С. ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ

суми, то в договорі має бути встановлений максимальний тираж твору;

4) інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір.

Вимоги щодо строку дії ліцензійного договору містяться у ст. 1110 Цивільного кодексу України. Згідно з даною статтею, ліцен-зійний договір укладається на строк, встановлений договором, який повинен спливати не пізніше спливу строку чинності виключного майнового права на визначений у договорі об’єкт права інтелекту-альної власності. Так, ліцензійний договір на винахід не може укла-датись на строк, який перевищує строк чинності патенту.

Дата добавления: 2017-02-01