Матерія і формула Тайни оливопомазання

Тайна оливосвячення або соборування – це Тайна хворих, у якій при помазанні хворого свяченим єлеєм (маслинова олія чи інша рослинна олія), закликається Божа благодать для зцілення його від душевних та тілесних хвороб.

Або Тайна соборування

Тайна оливопомазання хворих

Серед семи Святих Тайн найменш відома широкому колу світової й української громадськості є Тайна оливопомазання (церк. - сл. мовою - єлеопомазання) [22, с.170-176]. Її ще традиційно називають Тайною хворих, а православні - оливосвяченням, соборуванням чи помазання єлеєм, тобто помазання хворого свяченою олією.

Історія встановлення Тайни єлеопомазання. Ще у старому Заповіті згадуються випадки про помазання хворих спеціальною пахучою сумішшю – єлеєм. Цю суміш на Сході традиційно робили із суміші рослинної олії: маслинової, кукурудзяної, соєвої, олії з льону, олії із інших рослин з додаванням пахощів.

Як Свята тайна ця традиція оздоровлення бере свій початок від апостолів (Апостол. правила, кан. 72) [2, с.17], які, отримавши від Господа Ісуса Христа владу під час проповідей, зціляли хворих, мазаючи їх олією (Мр. 6:13). Докладно про історію цієї Тайни розповідає апостол Яків: ”Чи хворіє хто з вас? Хай покличе пресвітерів Церкви, і над ним хай помоляться, намастивши його оливою в Господнє ім’я, і молитва віри оздоровить недужого, і Господь його підійме, а коли він гріхи був учинив, то вони йому простяться” (Як. 5: 14-15) [1]. За тих часів і досі оливою називають маслинову олію, яка була досить дорогою і використовувалась традиційно для лікування хворих. При розширенні ареалу християнства за відсутності маслинової олії застосовували будь-яку іншу рослинну олію: із льону, коноплі, соняшникову, кукурудзяну та ін.

“Правила святих апостолів” згадують про святий єлей (Кан. 71-72), котрий зберігався у храмах [2, с.17].

Уже на Вселенських соборах розглядалося питання про правила Тайни хворих та осіб, що мають право її здійснити (І Всел. соб., Кан. 13) [2, с.27].

Пізніше виникла суперечка про цю Тайну на Ферраро-Флорентійському соборі, оскільки там розглядалася проблема молитви за померлих, а також на Тридентському (ХІХ Вселенському) та ІІ Ватиканському (ХХІ Вслеленському) соборах [22].

Матеріалом для Тайни єлеопомазання є олія (свячений єлей, тобто маслинова чи інша рослинна олія – олива), яка спеціально висвячується священиком із молитвою.

Формула Тайни єлеопомазання – це молитва священика (пресвітера), рідше єпископа над хворим у момент помазування хворого єлеєм: “ Цим помазанням і Своєю милосердною любов’ю нехай Господь допоможе тобі благодаттю Духа Святого і, відпустивши тобі гріхи, нехай вирятує тебе і полегшить твої страждання”(ККЦ. 1513) [23, с.365]. Часто для цієї Тайни запрошують багато священиків, бажано сімох, звідси – соборування, тобто збір.

Миропомазують пресвітери або єпископ (ККЦ. 1530) [23, с.368]. Цю тайну можна уділити розумній людині, яка народилась дієздатною, є хрещеною, але стала важкохворою.

У латинському та інших західних обрядах можна помазувати хворого (чоло і руки, ККЦ. 1531), що є хрещений і виявив бажання до помазування, але в разі небезпеки смерті можна помазати і хворих дітей.

У візантійському обряді можна помазати дорослого і дитину (чоло, руки та інші частини тіла, ККЦ. 1531) аж тоді, коли вона досягнула 7 – річного віку й може висповідатись [23, с.368].

Утім за необхідності можна соборувати й дітей, якщо вони важко захворіли, але є охрещені. Для оздоровлення немовлят іноді достатньо тільки хрещення й миропомазання.

Не в усіх східних обрядах Тайну миропомазання уділяють усім хворим християнам. Серед східних обрядів у вірменському обряді Тайну соборування уділяють тільки священнослужителям.

Божевільним, неохрещеним, тим, що йдуть на війну, в’язням перед стратою цю Тайну не уділяють.

Підготовка хворого до Тайни соборування

При підготовці хворого до Тайни соборування вдома (або в лікарні):

а) готують столик, застелений білою чистою скатертиною для Святих тайн (посвяченої олії та євхаристійного хліба й вина);

б) хворого переодягають у чистий одяг, якщо це можливо;

в) готують паличку зі стерильним бинтом для помазування хворого;

г) сам хворий, якщо при свідомості, робить іспит совісті й готується до сповіді та Святого причастя, а відтак – до помазання;

ґ) на час сповіді рідні повинні вийти до іншої кімнати, щоб не заважати хворому, який сповідається;

д) сам хворий готується до сповіді, причастя й помазання оливою (олією);

е) якщо хворий без свідомості, але живий, є хрещеним, то у Католицькій Церкві його дозволяється помазати свяченим єлєєм (якщо він перед цим виявляв бажання дістати Святі Тайни, а коли прийде до свідомості, тоді висповідається й запричащається.

Священики знають, як, у яких випадках і де можна наносити свячену олію на тілі хворого (чи навколо рани), зазвичай це ті самі частини тіла, що помазувалися святим миром або чоло хворого.

Коли хвороба прогресує, можна повторити Тайну ще раз, запросивши більше священиків. Щоправда, більшість хворих запрошують священика не тоді, коли людина щойно важко захворіла, а коли вже помирає.

Дата добавления: 2017-02-01