Узгоджувальний післяефеський

Нікео-Царгородський символ віри

Атанасіївський символ віри

1.Кожен, хто бажає спастися, повинен понад усе дотримуватися правдивої, загальної християнської віри.

2.Той, хто не зберігає її в цілісності та в чистоті, безсумнівно є приреченим на вічні муки.

3.Правдива ж та загальна християнська віра така: Ми поклоняємось єдиному Богу в трьох особах та трьом Особам у єдиному Божестві.

4.ми не змішуємо оклоняє та не поділяємо на частини Божественну сутність.

5.Бо перша іпостась Бога-Отця, друга – Сина і третя – Духа Святого.

6.але Отець, і Син, і Святий Дух є одне Божество: слава Його одна, велич Його одна і вічна.

7. Який Отець, такий і Син і Дух Святий:

8. несотворений Отець, несотворений Син, несотворений Дух Святий.

9.Неосяжний Отець, неосяжний Син, неосяжний Дух Святий.

10. Вічний Отець, вічний Син, вічний Дух Святий.

Вірую в єдиного Бога, Отця-Вседержителя, Творця неба і землі, і всього видимого і невидимого.

І в єдиного Господа Ісуса Христа, Сина Божого, єдинородного, від Отця родженого перед усіма віками – світло від світла, Бога істинного від Бога істинного, родженого, несотвореного, єдиносущного з Отцем, що через Нього все сталося.

Він задля нас людей і ради нашого спасіння зійшов із небес і воплотився з Духа Святого й Марії Діви, і став чоловіком.

І був розп’ятий за нас за Понтія Пилата, і страждав, і був похований, і воскрес, і вознісся на небо, і сидить праворуч Отця. І вдруге прийде зі славою судити живих і мертвих, а Його царству не буде кінця.

І в Духа Святого Господа животворящого, що від Отця (і Сина) ісходить, що з Отцем і Сином рівнопоклоняємий і рівнославимий, що говорив через пророків.

В єдину, святу, соборну (ок. м. католицьку), апостольську церкву.

Ісповідую одне хрещення на відпущення гріхів.

Очікую воскресіння мертвих і життя будучого віку. Амінь [88].

СИМВОЛ ВІРИ (433р.)

По всьому сповідуємо, що Господь наш Ісус Христос, Син Божий Єдинородний, є досконалим Богом і досконалою людиною з розумною душею і тілом. Народжений за Божеством від Отця перед всіма віками, в останні дні Він, той Самий (народжений) за людськістю від Марії Діви, нас заради і заради нашого спасіння.

Односущний з Отцем за Божеством і Він же Сам односущний нам за людськістю, адже відбуло поєднання двох природ.

Саме тому ми сповідуємо Його Єдиного Христа, Єдиного Сина, Єдиного Господа.

За образом цієї думки про незлитому поєднанні (природі) ми сповідуємо ок. Діву – Богородицею, і саме тому, що воплотився і вочеловічився Бог – Логос і від її зачаття поєднав із Собою сприйнятий від неї храм (людська природа – прим. Карташ).

Євангельські та апостольські вислови про Господа ми визнаємо: одні – оклоняє мий, як такими, що відносяться до одної особи (іпостасі – уточ. Г.Л.), а інші – роз’єднуючими, як такими, що відносяться до двох природ. І – одні (вислови визнаємо) такі, що передають богопристойні (властивості) за Божеством Христа, а інші – понижені (властивості) за людськістю Його [Р.І. 70. С.229-230].

Дата добавления: 2017-02-01