ЕТАП 4. Визначення переліків параметрів, які підлягають оцінюванню

ЕТАП 3. Формулювання вимог до товару-еталона

Е Т А П 2. Збирання та аналіз даних про ринок, покупців, конкурентів

ЕТАП 1. Визначення цілей оцінювання конкурентоспроможності товару

Основна мета може бути визначена дуже коротко — забезпечити конкурентні переваги товару на ринку порівняно з товарами-конкурентами. Це обов'язкова передумова комерційного успіху. Цілі оцінювання конкурентоспроможності товару в конкретній ринковій ситуації, яка потребує певних управлінських рішень, такі:

ü виведення нового товару на ринок (національний, міжнародний);

ü оцінювання конкурентоспроможності товару, представленого на ринку;

ü розробка заходів щодо підвищення конкурентоспроможності товару за ок­ремими параметрами;

ü Коригування ціни товару відповідно до його рівня конкурентоспроможності;

ü зміна стратегії і тактики маркетингу при виведенні конкурентами на ринок аналогічного товару.

У ситуації 13 ми продемонструємо послідовність оцінювання конкурентоспроможності товару порівняно з еталоном при виведенні товару на регіональний ринок, а в ситуації 23 покажемо, як визначити ціну цього товару відповідно до його рівня конкурентоспроможності для того, аби споживач віддав йому перевагу перед товарами - конкурентами.

Коректність отриманої на цьому етапі інформації — запорука того, що фірма запропонує саме те, що потребує ринок, — не менше, але й не більше. Зробити це можуть лише добре обізнані із сучасними тенденціями розвитку ринку, потребами споживачів, силь­ними та слабкими сторонами конкурентних товарів фахівці, здатні запропонувати саме те, що потрібно споживачам. Методи, які при цьому використовуються, ми роз­глядали в підрозділі 2.2.

Це — надзвичайно важливий етап, оскільки саме на ньому закладаються споживчі властивості, які потім трансформуються в параметри товару, що забезпечують ство­рення конкурентоспроможності продукції, а в подальшому — її підвищення.

Результати маркетингових досліджень дають змогу сформулювати вимоги до товару - еталона: "ціна не вища"; "гарантійний термін..."; "дозволяє виконувати... функції"; "не викликає алергії" тощо.

На цьому етапі вимоги до товару трансформуються в перелік конкретних показників (параметрів), за якими оцінюватиметься товар.

Вище наведено фактори конкурентоспроможності (див. рис. 4.6), які достатньо повно можуть охарактеризувати якісні, економічні, маркетингові показники конкурентоспроможності (рис. 4.9).

Показники якості (технічні параметри) можна поділити на дві групи — нормативні та консументні.

Нормативні параметри характеризують відповідність товару чинним у країні нормам, стандартам і законодавству. Йдеться виключно про відповідність нормативним параметрам, а не про перевищення їх.

Консументні показники (від англ. consume — споживати) характеризують відповідність товару вимогам споживачів. До цієї групи входять показники призначення, надійності, технологічності, ергономічності, естетичності, уніфікації, транспортабель­ності, екологічності та безпеки, про які йшлося вище.

Економічні параметри конкурентоспроможності включають витрати споживача на придбання товару та витрати, пов'язані з його експлуатацією:

Інколи окремо виділяють маркетингові показники конкурентоспроможності, які за своєю суттю можуть бути віднесені до економічних показників.

Маркетингові показники характеризують рівень маркетингового оточення — відо­мість торгової марки, імідж, ступінь ринкової новизни товару, лояльність споживачів, відомість торговельних посередників та постачальників.

Дата добавления: 2017-02-01