ЕТАП 1. Генерація ідей

Для генерації (пошуку) ідей нових товарів можуть бути використані різні джерела (рис. 4.13):

ü зовнішні (покупці, конкуренти, посередники);

ü внутрішні, тобто сама фірма — її керівництво, фахівці з маркетингу, інженери, торговий персонал.

Варто зазначити при цьому, що ринок, тобто зовнішні джерела (насамперед споживач), є найбагатшим на ідеї. При цьому йдеться не про те, що споживачі дають чітку відповідь на запитання, яка саме новинка має бути запропонована, а про постійне вивчення

проблем і потреб споживачів, результатом якого і має стати розробка нових товарів, які краще, безпечніше, приємніше і т.д. за існуючі на ринку задовольнять ці потреби.

Участь у виставках та ярмарках, аналіз публікацій у пресі, радіо - та телевізійних програмах, брошур, каталогів, спеціальної літератури, реклами конкурентів, повідомлень галузевих об'єднань, вивчення патентів — все це може стати поштовхом до появи нового товару, коли хтось із працівників фірми радісно вигукне: "Ідея!" Можливо, і не вигукне — важливо, щоб ця ідея призвела до вирішення визначених вище цілей. Пошук нових ідей може здійснюватися працівниками фірми і за допомогою творчих методів.

Існує близько 50 творчих методів пошуку нових ідей, серед яких:

ü мозкова атака та її варіації (класична, анонімна, деструктивна, конструктив­на, метод "а також...", техніка творчої співпраці);

ü конференція ідей (конференція ідей Гільде, метод 635, дискусія 66);

ü синектика (класична, синектична, візуальна);

ü метод морфологічного аналізу;

ü метод контрольних запитань;

ü метод словесних асоціацій;

ü метод колективного блокнота та ін.

Мозкова атака (мозковий штурм)

Мозкова атака — один з найпоширеніших творчих методів генерування ідей, який може бути використаний і для пошуку нових засобів застосування товару, і для пошуку ідей реклами, визначенням того, якою може бути реакція конкурента у від­повідь на наші дії тощо.

У чому полягає суть методу "мозкова атака"?

Група експертів, яка є єдиним мозком, намагається штурмом вирішити проблему, що розглядається. У процесі штурму учасники висувають і розвивають власні ідеї, ідеї своїх колег, використовують одні ідеї для розвитку інших, комбінують їх.

Існує кілька методів мозкового штурму та його модифікацій:

• класичний мозковий штурм;

• анонімний мозковий штурм;

• дидактичний мозковий штурм;

• деструктивно-конструктивний мозковий штурм;

• техніка творчої співпраці.

Основна мета — генерування якомога більшої кількості ідей, навіть на перший по­гляд — абсурдних.

Класичний мозковий штурм проводиться у формі групового засідання, в якому беруть участь 4—10 осіб, які підбираються з урахуванням професійного розмаїття та соціальної однорідності (для того, щоб у групі не було психологічної напруги). Веду­чий переконується в тому, що всі учасники розуміють проблему однаково, і нагадує необхідність дотримання певних правил мозкового штурму, серед яких:

ü будь-які ідеї сприймають доброзичливо;

ü всі ідеї висловлюються не докладно, а лаконічно;

ü критика під час засідання забороняється, відбір ідеї відбувається пізніше ("відкладена розмова");

ü пропозиції членів групи мають сприйматися кожним учасником дискусії як імпульс (слухати уважно і розвивати далі).

Ведучий записує висловлені ідеї так, щоб їхній перелік був у всіх на виду, наприклад, на дошці. Паралельно можна робити магнітофонний запис, або вести комусь з учасників протокол. Роль ведучого — активізувати дискусію, спрямовувати думки в інше річище, вказувати на нові сфери використання, висловлювати свої власні дум­ки, щоб пожвавити дискусію.

Мозковий штурм відбувається протягом ЗО хвилин, а засідання, присвячене аналізу висловлених ідей і підготовці рішень, не повинно тривати більше однієї години.

Анонімний мозковий штурм. Безпосередньо мозковий штурм проводиться до засідання. Учасників просять сформулювати та записати всі ідеї, які стосуються про­блеми, на аркушах паперу і віддати їх ведучому. Ведучий представляє ідеї послідовно, не називаючи авторів, а група розвиває і вдосконалює ці ідеї.

Дидактичний мозковий штурм (техніка Літта). До початку засідання постановка проблеми точно відома тільки ведучому, який підводить учасників до проблеми по­ступово протягом, як правило, серії засідань: спочатку їх знайомлять лише із загаль­ними аспектами проблеми, надалі додаткова інформація виводиться послідовно, внаслідок чого проблема вирішується повністю.

Деструктивно-конструктивний мозковий штурм. Мозковий штурм проводиться двома етапами. На першому висвітлюються всі вади існуючого рішення проблеми, а на другому ведеться пошук нових, кращих ідей.

Техніка творчої співпраці. При цьому методі групова робота замінюється на інди­відуальну. Спочатку протягом 10—15 хвилин проводиться груповий мозковий штурм. Потім учасники індивідуально (5—10 хвилин) обдумують проблему, записують нові ідеї, вдосконалюють висловлені в процесі дискусії пропозиції.

Дата добавления: 2017-02-01