Не повністю інтегрований у поточну діяльність

Рис. 7.7. Позиція екологічного маркетингу

Першими компаніями, що почали застосовувати в своїй 1 діяльності інструменти екологічного маркетингу, були великі транснаціональні корпорації McDonald’s, Shell, Mobil, Procter & Gamble, а також деякі національні товаровиробники, переважно, у текстильній та харчовій промисловості. Однак застосування екологічного маркетингу цими компаніями відрізняється за двома аспектами: ступенем інтеграції в діяльність фірми та сприйняття його як довгострокової стратегії. Так, наприклад, McDonald’s був змушений вдатися до екологічного маркетингу під тиском урядів деяких країн, на території яких він володіє мережею ресторанів, і тому його діяльність в напрямку збереження навколишнього середовща має тимчасову тенденцію, глибоко не інтегровану в діяльність фірми. З іншого боку, великі нафтові компанії Shell та Mobil Europe теж були змушені застосувати стратегію екологічного маркетингу під впливом громадськості, однак в своїй діяльності вони зробили ставку на довгострокову перспективу, хоча за ступенем інтеграції в них виникла суттєва різниця. Зовсім протилежна ситуація створилася в компанії Procter & Gamble. Ця корпорація з самого початку поклала застосування екологічного маркетингу в основу своєї успішної діяльності. Причому, зробила вона це, винятково виходячи з розрахунків можливих прибутків та, одночасно, зменшення забруднення навколишнього середовища.

Позиція екологічного маркетингу, згідно з рис. 7.7, така: екологічний маркетинг не повністю інтегрований у поточну діяльність, й належить до довготермінової стратегії.

Виходячи з позиції екологічного маркетингу, можна окресли­ти перспективи його успішного впровадження у практичну діяльність підприємств. Ці перспективи включають такі чинники:

1) Економія коштів завдяки збереженню ресурсів;

2) Економія коштів завдяки зниженню відходів;

3) Скорочення часу на одержання дозволів та зменшення кількості робіт, пов’язаних із дотриманням ліцензій;

4) Зменшення витрат на покриття ризиків;

5) Покращання ринкової та продажної можливості;

6) Кращий імідж підприємства (компанії) як наймача (збере­ження здоров’я найманих робітників);

7) Досконаліший загальний імідж.

Потенціал успішної діяльності фірм, які запроваджують екологічний маркетинг характеризується такими категоріями: неперервність, якість, прибутковість, мотивації.

Суть даних категорій така:

1) неперервність — екологічний маркетинг позитивно впли­ває на зміни майбутньої діяльності тому, що економічне зростан­ня залежить від майбутнього екологічного законодавства, вичерп­ності або лімітованості ресурсів та енергії і запровадження ідей сталого розвитку у практичну діяльність;

2) якість — орієнтована на захист навколишнього середовища маркетингова діяльність вимагає від фірм, які впроваджують екологічний маркетинг, випускати більш якісну продукцію, яка повинна бути не нижчої якості, ніж неекологічно чисті варіанти;

3) прибутковість — екологічний маркетинг може також ініцію­вати зменшення вартості продукції, зменшення витрат на переробку відходів, плати за забруднення навколишнього середовища та зниження відсотків страхування. Крім того, екологічний маркетинг може бути вирішальним чинником для одержання кредитів від банків, державних інституцій комерційних та приватних інвесторів.

Аналіз чинного законодавства про якість продукції взагалі і про якість і безпечність сільськогосподарської продукції, продовольства та сировини, зокрема, свідчать про:

по-перше, створення більш повного «правового поля» для забезпечення виробництва екологічно чистої (безпечної продукції, продовольства, сировини). Це правове поле органічно об’єднує законодавство про стандартизацію, метрологію, сертифікацію продукції, продовольства, сировини, законодавство про їх виробництво і збут з одночасним захистом прав споживачів;

по-друге, принципово новий підхід законодавця до визначення поняття «якість». В аграрно-правовій літературі останніх років з цього приводу слушно зазначається, що такі правові акти мають як загальний, так і спеціальний характер, які правові норми, що забезпечують якість та безпеку (а відтак — і екологічну безпеку) сільськогосподарської продукції і захист прав споживачів, належать до різних галузей права: аграрного, адміністративного, цивільного, трудового і, на мою думку, також й екологічного права;

по-третє, становлення стабільної тенденції гармонізації національного із загальноєвропейським законодавством про якість, безпеку продукції, про захист прав споживачів з одночасним встановленням в Україні більш крутих вимог до безпечності продовольства, продуктів харчування, порівняно з деякими країнами Європейського Союзу. У регулюванні цих відносин базовими є загальні акти, насамперед, Цивільний кодекс України, Закони «Про захист прав споживачів» і «Про науково-технічну інформацію», постанова Кабінету Міністрів України «Про організацію проведення сертифікації продукції» від 27лютого 1992 р., Декрети Кабінету Міністрів України «Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення» та інші нормативні акти.

4) мотивації — екологічний маркетинг може мати пози­тивний вплив на мотивацію праці найманих робітників. Робота у компанії, що застосовує технології, які забруднюють навко­лишнє середовище негативно відображається не тільки на здо­ров’ї робітників, але й негативно впливає на робочу мораль і в кін­цевому результаті на результати діяльності.

Дата добавления: 2014-01-04