Д-цимароза

Д- дігітоксоза

В залежності від кількості глікозидів що приєдналися до аглюкону, розрізняють монозиди, біозиди, триозиди, тетразиди. Специфічна дія на серцевий м’яз залежить від аглікона, а моносахариди посилюють розчинність, поглинання та утримання глікозиду серцевим м’язом.

По структурній будові аглікону кардіостероїди подібні до таких важливих природних сполук як статеві гормони, холестерин, гормони кори наднирників, жовчні кислоти, вітамін Д.

Фізико-хімічні властивості. Серцеві глікозиди – безбарвні, або білі кристалічні, рідше аморфні, речовини гіркого смаку, без запаху. Мало розчинні у воді, добре розчиняються у спирті, водних спиртах, не розчинні в ефірі, бензолі, оптично активні, деякі флуоресціюють в УФ-світлі. Розчинність у воді залежить від довжини вуглеводного ланцюга: краще розчиняються ті, що мають довгий вуглеводний ланцюг, тобто декілька моносахаридів.

Аглікони добре розчиняються в органічних розчинниках.

Серцеві глікозиди нестійкі сполуки, вони легко гідролізуються в присутності ферментів, кислот при цьому втрачають кардіотонічну активність. Під дією лугів легко розщеплюються лактонні кільця і кардіотонічна дія також втрачається.

Методи виділення та аналіз. Серцеві глікозиди сполуки не стійкі, чутливі до РН середовища, до температурних змін. Процес їх вилучення та очищення від численних супутніх сполук складається з багатьох стадій.

Спочатку сировину подрібнюють, потім знежирюють. Кардіостероїди екстрагують 70% етанолом, упарюють під вакуумом для згущення. Екстракт обробляють багато разів органічними розчинниками для очищення від супутніх речовин (смол, хлорофілу). Вилучену суму глікозидів розділяють на індивідуальні глікозиди з допомогою сорбентів, методами хроматографії. Далі виявляють кардіоглікозиди кольоровими реакціями на стероїдне ядро, лактонне кільце, вуглеводи.

1.На стероїдне ядро а) Реакція Лібермана – Бурхарда. Готують спиртово-водний екстракт глікозидів, випарюють, додають оцтовий ангідрид та концентровану сірчану кислоту. На межі двох шарів утворюється коричневе кільце, а верхній шар стає зеленим потім коричневим.б) Реакція Розенгейма. З розчином трихлороцтової кислоти в метанолі з’являється синє або синьо-зелене забарвлення.

2. Реакції на лактонне кільце.а) Реакція Легаля. З розчинами натрію нітропруссиду та натрію гідроксиду екстраговані кардіоглікозиди дають швидко зникаюче червоне забарвлення.б) Реакція Раймонда. До екстрагованих глікозидів додають розчини М-динітробензолу та калію гідроксиду. З’являється фіолетове забарвлення.

3. Реакція на вуглеводи а) Реакція з реактивом Фелінга. До екстракту додають розчин хлороводневої кислоти, нагрівають, глікозиди гідролізуються. Додають реактив Фелінга з’являється цеглисто-червоний осад. б) Реакція Келлера-Кіліані. З нітрофенілгідрозином і лугом дезоксисахара дають синє забарвлення.

При якісному аналізі використовують також метод хроматографії.

Кількісний аналіз. При стандартизації сировини, яка містить серцеві глікозиди використовують біологічний та фізико-хімічні методи аналізу.

При біологічній стандартизації визначають біологічну активність сировини на жабах, кішках, голубах і виражають її в одиницях дії ЖОД, КОД, ГОД. Одна одиниця дії це найменша доза препарату, витягу з сировини, яка зупиняє серце тварини у фазі систоли протягом години.

Тварини мають бути здоровими, відповідної ваги. Біологічний метод стандартизації використовують при аналізі сировини та препаратів наперстянок пурпурової, шерстистої, горицвіту весняного, конвалії майської, строфанту.

Фізико-хімічні методи аналізу. Для визначення серцевих глікозидів в сировині застосовують тетриметричний метод, полярографічний метод, методи спектрофотометрії та колориметрії. Деякі фізико-хімічні методи комбінують.

Особливості заготівлі, сушіння та зберігання ЛРС. При заготівлі сировини враховують фазу розвитку рослини. Вона повинна відповідати часу найбільшого вмісту кардіостероїдів. Обов’язково додержуватись охоронних мір. Збирають у суху, сонячну погоду, швидко відправляють на сушку.

Серцеві глікозиди нестійкі сполуки, швидко гідролізують, при цьому відщеплюється сахар і утворюються вторинні глікозиди. Натуральні, - (нативні) глікозиди діють в 5-6 разів сильніше ніж аглікони. Щоб зберегти глікозиди, сушіння сировини повинно розпочатись не пізніше двох годин після заготівлі.

Сушити треба швидко, тонким шаром при температурі 55-60⁰С. Ця температура достатня для того, щоб швидко випаровувалась вода та інактивувались ферменти які викликають гідроліз.

Нові дослідження довели, що при повільному сушінні трави горицвіту весняного, листків наперстянки шерстистої збільшується вміст нативних глікозидів.

Зберігають сировину у сухому, прохолодному без прямих сонячних променів місці, окремо від іншої сировини. Сировину зберігають за списком Б, насіння строфану – за списком А. Чисті глікозиди зберігають за списком А.

Щорічно сировину контролюють на вміст глікозидів та відмічають на етикетці дату аналізу та біологічну активність сировини в одиницях дії.

Фармакологічна дія та застосування. Серцеві глікозиди вибірково діють на серцевий м’яз. У терапевтичних дозах тонізують роботу серцевого м’язу, у великих – пригнічують та можуть викликати зупинку серця, центральну нервову систему заспокоюють. Між собою кардіоглікозиди відрізняються швидкістю, силою, тривалістю дії. Кардіоглікозиди посилюють силу скорочень (систолу), зменшують частоту скорочень (подовжують діастолу), зникає аритмія.

Препарати застосовують при хронічній серцевій недостатності по призначенню лікаря. Вилучають чисті глікозиди, готують галенові та новогаленові препарати.

Дата добавления: 2014-01-06