Побудова моделі психологічних особливостей успішного молодшого командира військової служби за контрактом

Отже, результати проведеного нами дослідження підтверджують, що онтогенез становлення молодшого командира служби за контрактом являє собою перехід від однієї стадії розвитку особистості до іншої, від більш простого рівня її функціонування до складного. Такі переходи відбуваються у міру "включення" людини до всіх соціальних обставин і пов'язаних з цим завдань. Кожна стадія ставить індивіда перед новим типом завдань. Ефективні засоби їх вирішення закріплюються у формі специфічних механізмів, психологічних стратегій і тактик, у вигляді узагальнених рис особистості. Одночасно з розвитком особистості наявним є визначена незавершеність у формуванні її властивостей і якостей. Ця незавершеність – характерна риса психологічної організації особистості, одна з внутрішніх умов її здібності до цілеспрямованого розвитку.

У зв'язку з цим виникає необхідність створення нових технологій, моделей професійного розвитку і становлення особистості.

Спеціальний аналіз розроблених у психологічній науці концепцій професійного становлення дозволив встановити існування трьох типів моделей цього процесу: 1) соціогенетичні моделі (етапи професійного розвитку є специфічно інтерпретованими етапами залучення людини до соціуму через послідовність соціальних інститутів – школу, фахову освіту, власне трудову діяльність); 2) онтогенетичні (вікові) моделі, що накладають професійний розвиток на вікову вісь життя людини ("старт", "пік", "фініш"); 3) адаптивно-фінальні моделі, що відносяться до основного етапу професійного шляху людини – власне до трудової діяльності. Об’єднує ці моделі акцент на "вписування" людини у професійне співтовариство, що призводить до недостатнього використання методологічного потенціалу суб’єктного принципу і категорії самодетермінації.

Психологами описані дві моделі кар'єрної поведінки особистості – адаптація і розвиток. Модель розвитку характеризується перетворенням власної професійної поведінки в предмет практичного перетворення з боку особистості.

Адаптивна модель характеризується переважно постійним відтворенням особистості засвоєних професійних дій з її прагненням відповідати зовнішнім вимогам [276].

Таким чином, вивчення особистості в зв'язку з її кар'єрою здійснюється з урахуванням різноманітних змінних: розвиваючих характеристик особистості, стадій, етапів і криз упродовж професійного шляху; спрямувань і форм розвитку особистості; різноманітних моделей кар'єрної поведінки особистості.

Узагальнену модель професійного становлення особистості можна подати як перелік його основних функцій, що є параметрами професіоналізації: функції, пов'язані з виробництвом продукту, і ті, які визначаються через надійність та якість роботи професіонала; функції, пов'язані з реалізацією потреб самої людини та визначаються через задоволення працею, самореалізацією тощо; функції, пов'язані із забезпеченням саморозвитку і "запуску" механізму самодетермінації професійного розвитку індивідуальності за даних можливостей і об'єктивних умов.

Одним із провідних факторів психологічних механізмів професійного розвитку є задоволення працею як результатом ефективної професійної орієнтації та вибору професії людиною.

В сучасних умовах утвердився погляд, за якого повний цикл професійного розвитку та становлення особистості включає три взаємозалежних етапи: 1) допризовну підготовку юнаків до служби і їх військово-фахову орієнтацію, виділення з числа кандидатів спроможних до навчання і діяльності молодших командирів (професійно-психологічний добір); 2) загальновійськову і спеціальну підготовку майбутніх командирів у навчальних центрах; 3) адаптацію молодших командирів до умов діяльності у військовій частині і оволодінні ними майстерністю за фахом (власне становлення).

Здійснивши науково-методологічний та теоретико-практичний аналіз перебігу процесу становлення військового спеціаліста та його соціально-психологічного забезпечення, можемо детальніше підійти до пропозиції оптимальної моделі (рис. 3.12.), для побудови якої ми виділили провідні фактори, що впливають на успішність професійного становлення молодших командирів військової служби за контрактом, пов’язаних з особливими умовами діяльності. Спочатку до аналізу були включені діагностичні ознаки досліджуваних молодших командирів та їх експертні оцінки. В результаті статистичної обробки отриманого масиву даних було виявлено фактори, які позитивно або негативно впливають на процес професійного становлення молодших командирів.

Для виділення провідних факторів, що впливають на ефективність виконання службових обов’язків молодшими командирами служби за контрактом, пов’язаних з особливими умовами діяльності, нами був застосований факторний аналіз, результати якого подані в попередніх параграфах. Спочатку до нього (аналізу) були включені діагностичні ознаки досліджуваних та їх експертні оцінки. В результаті статистичної обробки отриманого матеріалу було виявлено, що на етапі допрофесійної підготовки в групах обстежуваних домінували такі фактори: співробітництво (16,9%), комунікативні здібності (13,8%), непряма агресія (11,9%), уникнення (9,1%), заздрість (16,73%), врівноваженість (10,05%), пристосування (8,66%), інтро-екстраверсія (6,1%), провина 10,37%, конкуренція (8,01%).

Для етапу допрофесійної підготовки характерна наявність у досліджуваних певної тривожності та неврівноваженості, що проявляється певним чином в ухиленні від можливості прояву своїх організаторських здібностей, молодші командири налаштовані досить агресивно на конкурентну боротьбу за місце на посаді, не будучи впевненими у власних можливостях. Проте ми чітко констатуємо той факт, що саме молодшим командирам властиві такі домінантні позиції, як емоційна стабільність та комунікабельність, пристосування до боротьби з певною ситуативною агресивністю. Це можна констатувати як бажання зайняти позиції лідера за допомогою активної, а іноді й агресивної поведінки.

З наведених даних ми можемо констатувати беззаперечний факт, що зазнали позитивних змін на рівні статистичної значимості (р ≤ 0,05) такі показники, як нервово-психічна стійкість, небажання спілкуватись змінилось на пошук контактів з підлеглими, проте підвищується бажання боротьби, яке може характеризуватись нами як бажання зайняти роль лідера у підрозділі. Зниження показника непрямої агресії свідчить про поліпшення емоційної стабільності молодших командирів.

Також простежується яскраво виражена тенденція до зниження показників роздратованості, заздрості та ухилення від боротьби, які свідчать про поліпшення процесів адаптування до умов управлінської діяльності в екстремальних умовах.

Прагнення до налагодження стосунків за допомогою спілкування з підлеглими характеризується зниженням показників фізичної агресії.

За нашими даним, на етапі професійного навчання у групах обстежуваних домінували такі фактори: організаторські здібності (22,69%), компроміс (16,75%), конкуренція (15,1%), заздрість (16,74%), врівноваженість (10,1%), пристосування (17,12%), співробітництво (7,21%), спілкування (6,14%), непряма агресія (13,15%), провина (10,05%), бажання боротьби (13,14%), комунікативні здібності (10,83%,), залежність (9,49%).

На етапі професійного навчання домінантою виступали показники організаторсько-комунікативної здібності на відміну від підозрілості та відстороненості, також знаходять прояв такі домінанти, як заздрість, певна врівноваженість та бажання до швидшого адаптування у підрозділі на посаді молодшого командира, зберігається конкуренція, агресивність із можливим використанням власного організаторського потенціалу, зовсім молоді командири прагнуть до співробітництва завдяки зайнятій активній позиції, прагнуть пристосовуватись до екстремальних умов військової служби.

З наведених даних ми можемо констатувати беззаперечний факт, що здатність працювати в особливих умовах зумовлена необхідністю постійного підвищення рівня професійної підготовки, надійністю та витривалістю, вмінням самостійно працювати, рівнем його практичної підготовки, характеризується ставленням до виконання службових обов’язків, які забезпечуються особистісними якостями, авторитетністю, дисциплінованістю на службі.

Ми вважаємо, що виявлені за результатами факторного аналізу психологічні особливості діагностичних показників є однією з передумов для побудови факторної моделі психологічних особливостей успішного молодшого командира військової служби за контрактом (таблиці 3.27–3.29).

Таблиця 3.27.

Дата добавления: 2014-10-17