Професійні спілки як суб’єкти трудових правовідносин

Правовий статус (правове становище) профспілок визначається Конституцією України, якою громадянам України гарантуються права на об’єднання в політичні партії та громадські організації для здійснення й захисту прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних й інших інтересів (ст. 36). Працівники, виходячи зі змісту ст. 36 Конституції України, мають право на об¢єднання у професійні спілки з метою захисту своїх трудових і соціально-економічних прав та інтересів. Професійні спілки – це найбільш масові громадські організації, що діють відповідно до своїх статутів і представляють інтереси працівників у сфері виробництва, праці, побуту, культури тощо. Профспілкові органи вправі здійснювати нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю, правил з охорони праці й інші повноваження у сфері праці, житлово-побутового обслуговування працівників тощо. Широкі повноваження профспілкових органів, передбачені Конституцією України, знаходять конкретну реалізацію в таких основних правових нормах: Кодексі законів про працю України (гл. XVI); Законі України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» та статутах (положеннях) конкретних профспілкових організації, які приймаються на з’їздах, конференціях, установчих або загальних зборах членів профспілки. Відповідно до зазначених норм права професійні спілки, а точніше їх профспілкові органи, здійснюють свою діяльність у сфері праці у двох основних напрямах. Перший – це захист інтересів працівників, згідно з другим – профспілкові органи вправі виступати від імені профспілки як роботодавець, тобто використовувати найману працю. Щодо першого напряму діяльності професійних спілок як захисника інтересів працівників у сфері праці зауважимо, що їх повноваження мають широку сферу застосування. Так, зокрема, у разі виникнення трудових правовідносин, коли строк випробування при прийнятті на роботу в окремих випадках може встановлюватися, крім погодження сторін трудового договору, за погодженням з відповідним комітетом профспілки до шести місяців, тоді як при загальному строку випробування для службовців він не може перевищувати трьох місяців.

Проте найповніше профспілковими органами захист інтересів працівників здійснюється у процесі трудової діяльності, тобто коли трудовий договір укладено. Практично це стосується як укладення, так і контролю за виконанням колективного договору. Разом з роботодавцем виборний профспілковий орган підприємства вирішує питання запровадження, перегляду чи змін норм праці, бере участь у вирішенні питання оплати праці працівників, у встановленні форми і системи оплати праці, запровадження розмірів надбавок, доплат, премій та інших заохочувальних виплат. Разом з профспілковими органами роботодавець вирішує питання робочого часу, часу відпочинку, погоджує графіки змінності та надання відпусток. Профспілковий орган дає дозвіл на проведення надурочних робіт, робіт у вихідні дні тощо. Реальний захист профспілковим органом інтересів працівників відбувається і при припиненні трудових правовідносин. Так, при звільненні працівника з ініціативи роботодавця з таких підстав, як його невідповідність займаній посаді або виконуваній роботі через недостатню кваліфікацію або стан здоров’я, прогул, систематичне невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором, та в інших випадках, передбачених трудовим законодавством, роботодавець може реалізувати своє право, тобто звільнити працівника, лише отримавши попередню згоду профспілкового органу первинної організації, членом якої є працівник (ст. 43 КЗпП України).

Поряд із зазначеним, профспілкові органи, як і будь-яка інша юридична особа, вправі виступати і як роботодавець, тобто використовувати найману працю. Це стосується перш за все виборних профспілкових постійно діючих органів, які для здійснення своїх повноважень використовують найману працю різних категорій працівників: службовців, інженерно-технічних працівників, обслуговуючого персоналу та ін., укладаючи з ними трудовий договір. Особливістю профспілкових органів як роботодавців є гармонійне поєднання використання найманої праці із захистом інтересів працівників у процесі реалізації права на працю, при існуванні трудових правовідносин, при їх зміненні або припиненні. Інакше кажучи, усі профспілкові органи: Федерація профспілок України, обласні ради профспілок, міські ради профспілок (м. Київ і м. Севастополь), галузеві профспілкові органи, районні комітети профспілок та первинні профспілкові органи на підприємствах, в організаціях, установах – використовуючи найману працю як роботодавці, мають на меті захист інтересів працівників у процесі їх трудової діяльності.

Дата добавления: 2015-05-10