Національне життя в Галичині і Буковині

Західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії.

На західноукраїнських землях австрійський уряд зберігав політико-адміністративну роздробленість. Закарпаття залишалося у складу Угорського королівства. Галичина разом з частиною польських земель була виділена в окремий край – “королівство Галичини і Лодомерії”(Галичина і Галицько-Волинські землі) з центром у Львові. Східна частина “королівства” була розділена на 12 округів, один з яких складала Буковина з центром у Чернівцях.

В австрійській Галичині українці і поляки складали 40%, євреї – 10%. У Східній Галичині українців було близько 65%, поляків –20, євреїв – 10%. Правлячим класом у Галичині була польська шляхта, у Буковині – румунські бояри, а в Закарпатті – угорські вельможі. Українці переважно займалися сільським господарством.

Під впливом ідей просвітительства формується суспільно-політичний рух у Західній Україні, Закарпатті, особливо у Львові, Ужгороді.

Пробудження національного життя в Гали-чині і Буковині було викликане зростанням феодального і національного гніту в Австро-Угорщині. На території Галичини і Буковини збільшилися феодальні повинності селян, посилився поліцейський режим, заборонялася укр. мова в школах і культурних установах, насаджалася нім. мова, здійснювалася політика асиміляції українського населення.

Зачинателем національно-визвольного руху в Галичині був священик І.Могильницький, який у 1816 р. за підтримки єпископа М.Левицького організував “Клерикальне товарис-тво” з метою поширення релігійних текстів серед селян українською мовою; написав першу в Галичині “Граматику” і працю “Відомості про руську мову”.У 30-40 роках було створене об'єднання “Руська трійця” студентами Львівського універ-ситету – М.Шашкевич, І.Вагилевич, Я.Головацький. Метою організації було відродження престижу рідної культури. Вони боролися за зрозумілу мову і за пробудження національ-ної свідомості народу. Члени організації збирали фольклор (записували звичаї, обряди, які у 1827 р. склали альманах “Русалка Дністровая” і видали у Будапешті). Вагилевич зробив переклад “Слова о полку Ігоревим” зрозумілою мовою. Шашкевич створив “Читанку”, готував граматику і словник укр. мови. В церквах читали проповіді укр. мовою. Козацтво вважали символом боротьби укр. народу, а землі Волині, Галичини – частиною всієї України. За свою діяльність члени організації переслідувалися владою.

Заслугою об'єднання було те, що воно виробило соціально-економічну і політичну програму національно-визвольного руху і прагнуло перенести її на всю Україну. “Руська трійця” зробила багато для розвитку культури, вивчення історії, підготовки укр. кадрів.

Революційні події 1848-1849 рр. охопили і Австрійську імперію. В результаті почалося повстання у Відні і імператор Фердинанд І проголосив буржуазно-демократичні свободи і пообіцяв конституцію. В березні повстало населення Будапешта і угорський сейм прийняв закони про перетворення в країні, які стосувалися і Закарпаття.

На західноукраїнських землях головним центром революційних подій став Львів, де в листопаді 1848 р. ремісники і студенти звели барикади і вели бої з урядовими військами. Внаслідок обстрілу міста з гармат і пожежі міста повстанці припинили опір. Було введено військове положення у Східній Галичині і почалися репресії.

Наслідком всіх цих виступів було те, що влада навесні 1848 р. змушена скасувати пан-щину та ряд повинностей. Але селяни повинні були сплатити великий викуп і позбавляли-ся права на безкоштовне користування пасовищами і лісовими угіддями. Така реформа викликала обурення у селян. В результаті цих подій у власність селянства перейшло мен-ше половини земельних угідь краю. В основному більшість селян залишалася малоземель-ними і економічно неспроможними.

Скасування панщини запобігло повстанню. Але воно було невдоволене прагненням поміщиків позбавити права селян на користування пасовищами і лісами, що стало причи-ною чисельних селянських виступів. З квітня по листопад 1848 р. виступи відбулися в 45 селах. Селяни силоміць повертали захоплені поміщиками землі, масово бойкотували робо-ту на панських полях. Для придушення виступів влада використовувала військову силу.

На Буковині відоме повстання під керівництвом Лук'яна Кобилиці у 1843 р.

Виступ 16 сел Буковини було придушено австрійськими військами навесні 1844 р. і 220 учасників були піддані тілесним покаранням, а Кобилиця відда-ний під суд. Але він був обраний депутатом до австрійського парламенту 1848-1849рр. В 1849 р. Кобилиця організував селянський кінний загін, який боровся проти монархії. Боротьба тривала ще півтора року. У 1850 р. Кобилиця був заарештований і відправлений до заслання. Боротьба за національне визволення тривала протягом всього ХІХ і привела до відміни кріпосництва на українських землях, але країна продовжувала бути залежною від інших держав та не мала єдності своєї території. Тому боротьба продовжувалася і надалі.

ІV. Закріплення вивченого матеріалу:

1. Визначити особливості розвитку українських земель у першій половині ХІХ ст. у складі

Російської та Австрійської імперій.

2. Що сприяло появі буржуазії в Україні? Прізвища яких промисловців вам запам'яталися? З якою сферою діяльності пов'язані їх імена?

3. Чому виникає опір самодержавству в Україні?

4. Хто такі «декабристи», яка мета їх боротьби? Де розташовані були їх управи в Україні?

5. Коли, ким, чому було створено Кирило-Мефодіївське братство? З ім'ям яких

українських діячів пов'язана діяльність цього товариства?

6. Які особливості мало національне життя в Галичині та Буковині?

7. Революційні події 1848-1849 рр. були пов'язані з рухом в Наддіпрянській Україні чи ні? 8. Хто і коли із ватажків очолив боротьбу проти австрійців на Буковині?

V. Підсумки заняття:

Отже, протягом першої половини ХІХ ст. територія України не мала єдності і входила до складу двох європейських імперій – Російської та Австрійської. Саме ці держави і визнача- ли подальшу долю в економічному, політичному та культурно-освітньому напрямах.

VІ. Домашнє завдання: опрацюйте сторінки підручника: 1, стр. 209-280

Дата добавления: 2015-05-22