Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Економіка країни




Тема заняття 8: Україна на початку ХХ ст.

Адміністративно-територіальний поділ українських земель. На початку ХХ століття землі України були поділені між різними державами. На початок ХХ ст. Російська імперія володіла Слобожанщиною, Лівобережжям, Правобережжям, Донбасом і Півднем (85%), - Наддніпрянська Україна, заселених українцями. До Австрійської імперії входили Східна Галичина, Північна Буковина та Закарпаття (15%).До складу Правобережжя входили Київска, Волинська і Подільська губернії. До складу Слобожанщини та Лівобережжя входили Слобідсько-Українська (Харківська), Чернігівська, Полтавська губернії. До складу Півдня України входили Катеринославська, Таврійська та Херсонська губернії з Бессарабською областю.

Східногалицькі і західногалицькі землі складали “Королівство Галичини та Ладомерії” зі столицею у Львові. Мало 18 округів. Окремий округ складала Буковина. Закарпатська Україна підпорядковувалася Угорському королівству і мало 4 комітати (області).

Такий адміністративно-територіальний поділ не враховував етнічного складу населення. На Лівобережжі українці складали 95% населення, Слобожанщини – 86%, Правобережжі – 85%, Півдні – 74%. Чимало українців проживало на Кубані, Доні, частини Воронезької, Кур-ської, Гродненської, Могилівської й Бессарабської губерній. Крім українців на цих землях проживали євреї. У Східній Галичині українців налічувалося 71%, на Буковині – 69%, на Закарпатті – 40%. Тут також не враховувалися етнічні особливості.

На початку ХХ ст. Україна посіла одне з провідних місць в економіці Російської імперії. На її території вироблялося більше половини чавуну, половина прокату сталі, 76% рейок, 57.2% залізної руди і 67,7% вугілля; Україна давала 99,5% коксу, 100 – ртуті, 63 – соди, 71% цукру; 47,5% озимої і ярової пшениці в європейській Росії. За ступенем концентрації промислового виробництва Росія ще в кінці ХІХ ст. вийш-ла на перше місце в світі. Така концентрація відбувалася і в Україні: виникла величезна кількість АТ в металургійній і гірничо-хімічній промисловості. Вони розпоряджалися більшою частиною всіх капіталів.

Іноземцям в Україні належало близько 90% акціонерних капіталів монополістичних об'єд-нань, переважна більшість прибутків яких йшла за кордон. В Україні виникли монополіс-тичні об'єднання у вигляді металургійного синдикату “Продамет”, до якого крім українських заводів, входили заводи Царства Польського, деякі підприємства Центральної Росії і Уралу. Цей синдикат об'єднував металургійні заводи з повним циклом виробництва, кам'яновугі-льні і залізорудні шахти. Рада синдикату діяла в Катеринославі, Києві, Одесі, Харкові.

З 1904 р. діє синдикат “Продвугілля”, до якого увійшло 18 АТ, що добували 75% кам'яно-го вугілля в Донецькому басейні. Синдикати “Продамет” і “Продвугілля” витіснили конкурентів із загальноросійського ринку. Українські заводи входили до загальноросійських синдикатів “Трубопродаж” і “Продвагон”. Продовжував діяти синдикат цукрозаводчиків Терещенка, Бродського, Харитоненка, Ярошинського, Бобринського.

Світова економічна криза 1900-1903 рр. вразила важку промисловість – металургійну і кам'яновугільну, що змусило скоротити виробництво і звільнити робітників. Криза позна-чилася і на харчовій промисловості. Для порятунку промисловців уряд почав надавати допомогу у вигляді кредитів та держзамовлень наперед. Але ці заходи не могли всіх врятувати від наслідків кризи. Тому сотні підприємств припинили своє існування, а тисячі робітників залишилися без засобів до існування.

В селі положення було також важким. Селяни повинні були сплачувати значні податки на користь держави за своє майно(хату, землю, худобу), продовжували сплачувати поміщикам викуп за своє звільнення і за відданий земельний наділ. Малоземелля змушувало селян орен-дувати землю у поміщиків за відробітки. Такий стан змушував селян переїжджати на пос-тійне місце проживання в міста і фабрично-заводські селища. Тим самим вони створювали надлишки робочої сили і збільшували лави робочого класу. Тому в Україні початку ХХ ст. на боротьбу за соціально-економічні і політичні умови вийшов робітничий клас.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-22; Просмотров: 456; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.011 сек.