Освіта

Культура.

Сільське господарство.

В житті селян також відбулися певні зрушення. Земля була поділе-на між селянами (5,6 млн. десятин землі), але вона була розподілена нерівномірно. Тому на початку ХХ ст. продовжували існувати великі латифундії (97). В Україні до революції 1905 р. налічувалося 32,5 тис. поміщицьких господарств. Розвиток капіталізму відбувався повіль-ними темпами. Тільки у великих господарствах використовувалася техніка. Врожайність бу-ла низькою. Селяни жили на межі голоду. Такий стан в с/г потребував реформування. Рефо-рма, яка відома як столипінська аграрна реформа,розпочалася у 1906 р. в умовах революції

Реформа передбачала ліквідацію селянської общини, створення стійких селянських госпо-дарств і зміцнювала заможне селянство. Тому в Україні з'явилися хутори. Протягом 1906-1912 рр. було створено 226 тис. фермерських господарств. Бідне селянство змушене було продавати свої наділи заможним селянам і масово переселятися в інші регіони імперії або поповнили ряди пролетаріату у містах.

Так як Україна не мала єдиної державності, її культура розвивалася під впливом тієї держави, яка здійснювала свою політику на цій території. Правлячі кола Росії та Австро-Угорщини не були зацікавлені в розвитку української культури, так як побоювалися зростан-ню політичної і національної самосвідомості.

На початку ХХ ст. в Східній Україні неписемність досягала 75-80%. На цій терто-рії не було жодної школи з викладанням українською мовою на державному утриманні. Але існували українські школи за приватні кошти. На українських землях у складі Російської ім-перії не було запроваджене обов'язкове початкове навчання. На кожну тисячу людей припа-дало тільки 67 учнів. Навіть після скасування Валуєвського циркуляра і Емського указу під впливом революції 1905-1907 рр. уряд не дав дозволу викладати в школах України рідною мовою.

На всій території України не було жодного вищого навчального закладу з українською мовою викладання. У вищих навчальнихзакладах– Київському, Одеському, Харківському університетах заборонялося вивчення історії України, українського мовознавства, укр. літератури. Професори, які починали викладати ці дисципліни, зазнавали переслідувань і примусово звільнялися. Вимоги студентів з цього приводу не задовольнялися.

В Галичині 2214 сіл не мали нормальних, а 981 – ніяких шкіл. Школи являли собою почат-кову освіту яка надавалася дітям у школах при церквах. Середніх шкіл у Галичині було 49 і тільки в 4 із них викладання велося українською мовою. На Буковині становище було ще гір-шим, так як існувала лише 1 українська гімназія. У Закарпатті шкільне навчання проводило-ся угорською мовою.

Дата добавления: 2015-05-22