На ринку товаріо та послуг

ПОТРЕБИ, ПОПИТ І ПРОПОНУВАННЯ

Вивчення та задоволення потреб є головними цілями і завданнями маркетингу. Тому класифікація потреб має не тільки теоретичне, а й практичне значення. Під словом «потреба» розуміють знадобу будь у чому, необхідну для підтримання нормальних умов життя людини і функціонування виробництва. Ф. Котлер визначає потребу, як стан відчутного принципового невдоволення браком чогось, що пов'язане з умовами існування. Потреби людини (групи людей, суспільства) виникають внаслідок її існування як біологічної особи, котра одночасно є елементом суспі-

ПО

льної системи, а тому взаємодіє як із суспільством, так і з природою. Зрозуміло, що таке існування неможливе без створення певних сприятливих умов навколишнього середовища. Отже, людина є соціоприродною істотою, котра «складається» з двох частин: одну створено природою і вона живе за її законами (тіло), другу сформовано внаслідок соціалізації в процесі суспільного життя (особистість). Такий розподіл, ясна річ, є суто умоглядним, бо ці обидві складові людини окремо не існують. Цей двоїстий і невизначений характер потреб є передумовою значного інтересу до них не тільки суспільних, а й природничих наук (біології, психології, медицини). Єдиним, що об'єднує всю різноманітність потреб, є їхній як безпосередній, так і опосередкований зв'язок з економічним розвитком суспільства.

Усю сукупність потреб в узагальненому вигляді можна розподілити на дві групи: потреби суспільства та особисті потреби. Потреби суспільства визначаються необхідністю забезпечення його функціонування і розвитку. До них належать: виробничі потреби; потреби в державному управлінні; потреби забезпечення конституційних гарантій для кожного члена суспільства; потреби в обороні країни та охороні довкілля. Особисті потреби виникають і розвиваються в процесі життєдіяльності людини. Вони є свідомим прагненням досягнути тих, об'єктивно необхідних, умов життя, які забезпечують добробут і розвиток особистості. Усі потреби в процесі існування проходять чотири етапи: зародження, зростання, стабілізації, згасання. Потреби виникають під впливом соціально-економічних та історичних умов. Вони перебувають у постійному русі, при цьому особисті потреби постійно зростають.

Потреби індивідуума можна підрозділити на первинні та вторинні. Залежно від привабливості об'єкта для індивідуума розрізняють позитивні та негативні потреби. З погляду відображення в них справжніх або уявних бажань, потреби можуть бути явні та латентні (скриті, потайні). Кажуть також про усвідомлені та не-усвідомлені потреби.

Первинні потреби визначаються біологічною природою людини і тому межі їх задоволення можна досить точно визначити. Вторинні потреби є похідними і зумовлюються соціальним, культурним і духовним розвитком особистості. Так, наприклад, на думку всесвітньо відомого американського науковця Абрахама Маслоу всі потреби поділяються на п'ять ієрархічних груп, які створюють так звану піраміду (рис. 16). Першу і основну з них становлять фізіологічні потреби — тамування голоду, спраги, задоволення сексуальних бажань, необхідність в одязі, якомусь притулку тощо.

Рис. 16. Ієрархія потреб за А. Маслоу

Якщо ці потреби тривалий час не задовольняються або задовольняються недостатньо, вони починають домінувати, а оскільки вони пов'язані із самою можливістю виживання людини ми можемо вважати їх базовими, принциповими. За словами А. Маслоу: «Для людини, котра дуже зголодніла, не існує нічого, крім їжі. Вона мріє про їжу, вона її згадує, вона нею марить, вона тільки про неї думає, вона її відчуває, вона бажає дотягнутися до їжі». У суспільстві, де фізіологічні потреби достатньо задоволені, починають переважати потреби вищого рівня, наприклад, потреби в безпеці і впевненості в завтрашньому дні, тобто в бажанні індивіда бачити навколо себе порядок, сталість, стабільність, передбачуваність і визначеність. Повертаючись до попереднього прикладу, можемо сказати, що людина хоче бути впевненою, що матиме їжу не тільки сьогодні чи завтра, а й післязавтра і взагалі до кінця життя. Потреби цього (другого) рівня в розвинутому суспільстві реалізуються через страхування, колективні договори, купівлю постійного житла, право на працю, на пенсійне забезпечення тощо. Третій рівень становлять соціальні (громадські) потреби, що їх, як правило, задовольняють беручи участь у клубах, асоціаціях,

Дата добавления: 2015-07-02