Етіологія і патогенез

Плевральний випіт

Причини плевритів

1. Пухлини (40,1%) – центральний рак легень, рак молочної залози, злоякісна лімфома, лімфогранулематоз, мезотеліома плеври, рак яєчників (синдром Мейгса) та матки, рідше пухлини інших локалізацій

2. Туберкульоз (20,3%)

3. Неспецифічний запальний процес (13,3%) – пневмонія, абсцес легені, панкреатит, інфаркт міокарда (с-м Дресслера), геморагічні діатези

4. Інфаркт легені (6,7%)

5. Системні захворювання сполучної тканини (2,5%) – системний червоний вовчак, ревматоідний артрит, вузликовий пері артеріїт, системна склеродермія, дерматоміозит, рідко ревматизм

6. Травми та операції на грудній стінці

Серед плевральних випотів традиційно виділяють транссудати (загальний білок <30 г/л) та ексудати (загальний білок >30 г/л). У проміжних випадках, коли вміст протеїну складає 25-35 г/л, розмежувати ексудат і транссудат допомагає визначення вмісту в плевральній рідині лактатдегідрогенази (ЛДГ) і градієнта альбуміну.

Плеврити за етіологією поділяються на дві групи: інфекційні і неінфекційні. Плевра інфікується звичайно лімфогенним шляхом, рідше зустрічається гематогенний шлях інфікування. Рідина, яка знаходиться в плевральній порожнині, є ексудатом. При ряді захворювань у плевральній порожнині нагромаджується транссудат, і тоді йдеться про гідроторакс, формування якого обумовлено або підвищенням капілярного тиску, або зниженням онкотичного тиску плазми крові, внаслідок чого кількість рідини, що секретується, перевищує кількість реабсорбованої рідини. Перший механізм переважає при серцевій недостатності, другий – при гіпопротеінемії, мікседемі, кахексії, цирозі. Транссудат нагромаджується за відсутності запалення, тоді як ексудат є його наслідком. Збереження ефективного відтоку по лімфатичних шляхах виключає накопичення рідкого ексудату в плевральній порожнині, але на поверхні запалених ділянок плеври може випадати фібрин. Так виникає гострий фібринозний (сухий) плеврит.

Ексудативний плеврит може бути серозним, серозно-фібринозним, гнійно-фібринозним (емпієма плеври). Випадання фібрину в таких випадках призводить до появи в плевральній порожнині великої кількості спайок, які надалі порушують нормальне функціонування легень.

Геморагічний характер плеврального випоту спостерігається при канцероматозі плеври, інших пухлинах, інфаркті легень, туберкульозі плеври.

Причиною інфекційних плевритів є бактеріальна інфекція (пневмокок, стафілокок, грампозитивна флора і ін.), вірусні, рикетсіозні, мікоплазменні, грибкові, протозойні, паразитарні збудники, туберкульоз (20% всіх плевритів), сифіліс, бруцельоз, черевний і висипний тиф, туляремія (рідко).

Причинами неінфекційних плевритів служать пухлини (40% всіх плевритів), системні захворювання сполучної тканини (червоний вовчак, ревматоїдний артрит, вузликовий періартеріїт, склеродермія, дерматоміозит), травми й операції, тромбоемболія легеневої артерії, інфаркт легені, а також панкреатит, гострий лейкоз, геморагічний діатез, післяінфарктний синдром Дресслера, періодична хвороба, субдіафрагмальний абсцес, синдром Мейгса, індукований ліками випіт.

Транссудатні випоти спостерігаються при серцевій недостатності, гіпопротеінемії (нефротичний синдром, недостатність харчування, печінкова недостатність), перитонеальний діаліз, гіпотиреоз.

Диференціація плевральних випотів важлива, оскільки транссудати не вимагають подальших діагностичних заходів, необхідне лише лікування патології, що їх викликала. При виявленні плеврального ексудату часто потрібна додаткова діагностика.

Випоти можуть бути односторонніми або двосторонніми. Останні часто виявляються при серцевій недостатності, але можуть також виникати при гіпопротеінемії, колагенозах.

Класифікація (IХ редакція, 1985)

1. Плеврити неспецифічні:

а) без випота – сухі (фибринозні), адгезивні (зліпливі), спайки плеври, обвапнування плеври, фіброторакс;

б) з випотом (серозні, серозно-фібринозні, геморагічні, гнійно-фібринозні), осумковані.

Осумковані плеврити можуть бути верхівковими, костальними, медіастінальними, діафрагмальними, між частковими.

2.Плеврити специфічні: туберкульозний (інфекційно-алергічний, туберкульозна емпієма).

Мал. 23. Осумкований плеврит: а) верхівковий, б) костальний,

в) медіастінальний, г) діафрагмальний, д) міжчастковий

3.Незапальні форми накопичення рідини: гемоторакс, гідроторакс, хілоторакс, пневмоторакс.

4.Пухлини: первинні (мезотеліома) і вторинні (метастазування), лімфогранулематоз.

5.Паразитарні ураження плеври.

Дата добавления: 2017-01-14