Тести початкового рівня знань

Прогноз

Профілактика

Лікування

Симптоматичне полегшення задишки досягається при торакоцентезі і дренуванні плевральної порожнини з випотом. Лікування патології, що провокує розвиток плеврального випоту, наприклад, серцевої недостатності, часто призводить до його зникнення.

При встановленні плевральної інфекції призначають великі дози антибіотиків: пеніциліни або цефалоспорини (другого або третього покоління) спільно з метронідазолом.

При емпіємі плеври дренують плевральну порожнину під контролем УЗД або КТ. При наявності спайок щоденно внутрішньоплеврально вводять фібринолітичні препарати. При неефективності терапевтичного лікування проводять оперативне втручання. Емпієма може прорватися назовні крізь грудну клітку або в бронхіальне дерево з утворенням бронхоплевральної нориці, викликати значний плевральний фіброз з обмеженням рухливості легень.

Випіт, обумовлений злоякісною інфільтрацією плеври, необхідно повністю видалити, а плевральна порожнина повинна бути облітерована шляхом уведення таких препаратів як тальк, тетрациклін або блеоміцин з розвитком плевродезу. Оперативне лікування включає плевроектомію, встановлення плевроперитонеального шунта по Denver. При неоперабельному процесі проводять внутрішньоплевральну системну хіміотерапію і променеву терапію.

Лікування пневмотораксу включає черезшкірну аспірацію, що дозволяє досягти розправлення легені у 70% хворих з нормальною легеневою функцією і лише у 35% пацієнтів з хронічними захворюваннями легень. Середня частота рецидивів складає 30%. Пацієнтів слід попереджати про можливість розвитку повторних пневмотораксів.

Рецидивуючий пневмоторакс, особливо якщо уражені обидві легені, слід лікувати за допомогою хімічного плевродезу або за допомогою парієтальної плевректомії, або плевральної абразії. Останні з названих операцій можна проводити за допомогою торакоскопії під контролем відеозображення. Хірургічне лікування дозволяє зменшити частоту рецидивів до 4% порівняно з 8% після плевродезу тальком.

Первинна профілактика плевритів – попередження дії факторів ризику розвитку захворювань, що викликають плеврити. Вторинна профілактика – це адекватне і своєчасне лікування захворювань, які ускладнюються плевритами.

Плеврити не визначають прогноз основного захворювання. Прогноз залежить від ефективного лікування захворювання, яке викликало плеврит.

Дата добавления: 2017-01-14