Який невідкладний стан виник у хворого під час огляду?

Готуючись до екстракції зуба, стоматолог зробив хворому, який страждає на бронхіальну астму, провідникову анестезію 2% розчином новокаїну. Через декілька хвилин хворий поскаржився на утруднене дихання (більше ускладнений видих), заявився ціаноз губ, акроціаноз, вени шиї здулися. Пульс 92 уд.за хв., ритмічний, АТ 140/90 мм рт ст. При аускультації легень на всьому протязі вислуховувалося везикулярне жорстке дихання з подовженим видихом та великою кількістю розсіяних сухих хрипів різної музичності (переважно на видиху). Перкуторно над легенями визначається коробковий відтінок звуку. Про розвиток якого невідкладного стану можна думати?

Хвора В., 26 років, звернулась до стоматолога у зв’язку з болями при накушуванні, відчуття вирослого зуба 8. Лікар провів терапевтичні заходи, відновив відтік з порожнини зуба, призначив полоскання та повторний візит через 3 доби. Хвора не звернулась вчасно, не виконувала призначене лікування в повному обсязі. Через чотири доби у хворої розвинувся гнійний периодонтит, загострення хронічного бронхіту, вперше з’явились ознаки обструкції. Госпіталізована до терапевтичного відділення, продовжувала стоматологічне лікування в умовах стаціонару. Яка роль лікаря-стоматолога в профілактиці загострень ХОЗЛ? Чи були помилки в тактиці стоматолога які обумовили погіршення стану хворої?

Під час прийому у стоматолога хворий поскаржився на утруднення дихання, сухий кашель, відчуття стискання за грудиною, ядуху. З’ясувалось, що пацієнт хворіє на бронхіальну астму, відмічає непереносимість багатьох ліків, в кабінеті стоматолога відзначив неприємні відчуття від запаху лікувальних препаратів, але увагу лікаря на свої відчуття не звернув. Раніше на прийомі у стоматолога подібних випадків не відмічав. Які дії повинен виконати лікар?

Який із перелічених медикаментів протипоказаний в даній ситуації?

Хворий С., 68 років, з постійною формою миготливої аритмії, за останній рік з'явились набряки ніг, збільшилася печінка. Під час їжі, з'вився біль у грудній клітці та виражена задишка змішаного характеру. У харкотинні – прожилки крові. Через кілька днів постільного режиму підвищилася температура тіла до 38 С. Об-но: вологі дрібнопузирчасті хрипи у нижніх відділах правої легені. Ренгенологічно: у правій легені клиноподібна тінь, венозне повнокрів'я.Про яке захворювання найімовірніше іде мова?

Для якого патологічного стану характерні приведені дані?

A. Туберкульоз легень;

Б. Ексудативний плеврит;

В. Госпітальна пневмонія;

Г. *Позалікарняна пневмонія;

Д. Гострий бронхіт.

A.* Інфаркт-пневмонія;

Б. Крупозна пневмонія;

В. Застійна пневмонія;

Г. Аспіраційна пневмонія;

Д. Гіпостатична пневмонія.

21. Хвора Н., 56 років, доставлена ШМД у важкому стані, в астматичному статусі І стадії. 3 дні тому після “простудного” захворювання почастішали напади ядухи, добу не купірувалися, як звичайно, інгаляціями астмопенту (до 10-12 разів у день госпіталізації). Харкотиння не виділяє. Дихання шумне, свистяче. ЧД- 40 за хвилину.

A. Еуфіллін;

Б. Глюкокортикоїди;

В. *Адреностимулятори;

Г. Йодистий натрій;

Д. Холінолітики.

22. У пацієнта температура тіла37,1⁰С. В легенях – дихання послаблене з поодинокими сухими свистячими хрипами. В крові: Лейк. 10*10⁹/л. Рентгенологічно: підвищена повітряність легень, посилений легеневий рисунок. Бронхоскопія: гіперемія слизової оболонки з наявністю виділень гнійно-слизового характеру. Який попередній діагноз?

A. Хронічний бронхіт;

Б. Бронхіальна астма;

В. Бронхоектатична хвороба;

Г.* Тромбоемболія гілок легеневої артерії;

Д. Пневмонія.

А. Хворого необхідно вивести з кабінету, забезпечити доступ свіжого повітря;

Б. Ввести адреналін 0,1% 0,2-0,3 мл підшкірно, ефедрін 1 мл 5% розчину підшкірно;

В.* Необхідне інгаляційне введення симпатоміметика (беротек, алупент, сальбутамол);

Г. Показано введення ксантинових препаратів - еуфілін 24% дом’язово 1-2 мл;

Д. Всі відповіді вірні.

24. Хворий госпіталізований в пульмонологічне відділення зі скаргами на лихоманку, кашель з виділенням гнійного мокротиння, біль в грудній клітці, загальну слабкість, нездужання, відчуття болю в язиці. Хворий відмічає схуднення на 15 кг впродовж останніх 2 місяців. Шість місяців тому лікувався в пульмонологічному відділенні з приводу подібного стану. Пацієнт вживає ін’єкційні наркотики.

Об’єктивно: шкіра та слизові оболонки бліді. Язик, м’яке піднебіння гіперемовані, вкриті білими кремоподібними бляшками. Відмічається збільшення та болючість шийних, підщелепних, підпахвових лімфатичних вузлів. ЧДР – 25 за хвилину. При перкусії легень відмічається притуплення перкуторного звуку справа над нижнею долею, при аускультації – ослаблене везикулярне дихання над вказаним відділом. ЧСС – 100 за хвилину, АТ – 100/60 мм рт ст. Границі відносної тупості серця – не змінені. Тони серця приглушені, ритмічні. Ваш діагноз?

А. *Позалікарняна пневмонія, рецидивна, ДН ІІ. Кандидозний стоматит. Втрата маси тіла. Вторинний імунодефіцит?

Б. Правобічна нижньодольова пневмонія, плеврит, ДН ІІ.

В. Загострення хронічного бронхиту, ДН І. Кандидозний стоматит;

Г. Правобічний ексудативний плеврит;

Д. Хронічний бронхіт. Лімфаденопатія.

А. Лікар повинен був ретельно зібрати анамнез, попередити хвору про загрозу ускладнень;

Б. Стоматолог відіграє важливу роль в профілактиці хронічного обструктивного бронхіту, включаючи боротьбу с інфекціями порожнини рота;

В. Профілактика загострень хронічного обструктивного бронхіту є виключно завданням терапевта;

Г. *Вірні відповіді А та Б;

Д. Вірні відповіді А та В;

26. Лікувальна програма при хронічному обструктивному бронхіті включає:

А. Бронходілятатори (теофілін), спазмолітики (папаверин), бета-блокатори (атенолол);

Б. *М-холінолітики (атровент), бета-2-агоністи (сальбутамол), теофіліни (теопек), глюкокортикоїдні гормони (будесонід);

В. Антибіотики (цефазолін., протизапальні препарати (індометацин), бета-2-агоністи (сальбутамол), теофіліни (теопек);

Г. Антибіотики (цефазолін), спазмолітики (папаверин), бета-блокатори (атенолол);

Д. Вірні відповіді А та Б.

27. Хвора Д., 67 років поступила в приймальне відділення зі скаргами на лихоманку, кашель з виділенням слизово-гнійного мокротиння, біль в грудній клітці справа, загальну слабкість. Об’єктивно: шкіра та слизові оболонки бліді. Температура тіла 39⁰С. ЧДР – 31 за хвилину. При перкусії легень відмічається притуплення перкуторного звуку справа та зліва над нижніми долями, при аускультації – ослаблене везикулярне дихання крепітація над вказаними відділами. ЧСС – 110 за хвилину, АТ – 85/60 мм рт ст. Границі відносної тупості серця – не змінені. Тони серця приглушені, ритмічні. З анамнезу: хворіє на цукровий діабет. Лікар встановив діагноз: Позалікарняна пневмонія, тяжкий перебіг, ДН ІІІ. При терміновому обстеженні в аналізі крові: лейкоцитів 3,8*10 ⁹\л, ШЗЕ 60 мм/год; рентгенологічно – затемнення в нижніх долях обох легень. В яке відділення необхідно госпіталізувати хвору?

А. Терапевтичне;

Б. Пульмонологічне;

В. *Реанімаційне;

Г. Денний стаціонар поліклініки;

Д. Хвора може лікуватись дома.

28. Хворий П., 29 років звернувся до терапевта зі скаргами на ниючий біль в поперековій ділянці, загальну слабкість, головний біль, підвищення температури тіла до 37,3⁰С, появу набряків на обличчі, гомілках. Симптоми розвивались поступово. Три тижні тому переніс ангіну. Лікувався дома самостійно. До лікаря не звертався. Три дні тому потемніла сеча (колір м’ясних помиїв.. При обстеженні: ер. 4,4 *10 ¹²\л, Нв – 140 г/л, кольоровий показник 0,9, лейкоцитів – 10,9*10 ⁹\л, еозинофіли 4%, базофіли 1%, нейтрофілів палочкоядерних 7%, сегментоядерних 56%, моноцитів 6%, лімфоцитів 36%, ШЗЕ -20 мм/год; креатинін крові – 70 мкмоль/л, в аналізі сечі білок 5,95 г/добу, лейкоцити 2-3 в полі зору. Еритроцити на все поле зору. Гіалінові циліндри 10-12 в полі зору. Які препарати необхідно призначити хворому в схемі лікування обов’язково?

А. *Антибіотики пеніцілінового ряду;

Б. Глюкокортикоїдні гормони;

В. Сечогінні препарати;

Г. Цитостатики;

Д. Нестероїдні протизапальні препарати.

29. У хворої Ю., 53 років, раптово виник "розриваючий" біль за грудиною і в лівій половині грудної клітки, сильне серцебиття та задишка. Медперсонал та студенти занесли хвору в стоматкабінет, поклали на ліжко. У хворої почався сухий кашель. Кожний кашльовий рух супроводжувався нестерпним болем. Хвора стогне. Шкіра обличчя вкрита крапельками поту, ціанотична, на обличчі вираз страху Дихання поверхневе, часте. Пульс, слабого наповнення та напруги, 114 за І хв., АТ, який раніше був на рівні 130/90 ми рт.ст., знизився до 100/70 ми рт.ст. На знятій терміново ЕКГ виявлене гостре перевантаження правого шлуночка серця - виник глибокий зубець Q у відведенні ІІІ та глибокий S у І відведенні, якого не було на попередніх ЕКГ. Ознаки гострого інфаркта міокарда на ЕКГ відсутні. Хірург, який раніше спостерігав хвору, констатував наявність ознак тромбофлебіту правої гомілки.

У цьому випадку мова йде про ураження:

А) плеври;

Б) паренхіми легень;

В) серединостіння;

Г) серця;

Д) *судин легень.

А) набряк легень;

Б) *напад бронхіальної астми;

В) шлунково-кишкова кровотеча;

Г) гостра пневмонія;

Д) спонтанний пневмоторакс.

31. Хвора Є., 34 років, пред’являє скарги на болі в правій половині грудної клітки та у правому підребер'ї, кашель із невеликою кількістю жовтуватого мокротиння, лихоманку. Занедужала гостро, після переохолодження з'явився гострий біль під правою лопаткою, у попереку, правому підребер'ї, кашель.

Об'єктивно: стан середньої важкості, легка гіперемія обличчя, ціаноз губ. ЧДД - 28 у хв. Грудна клітка правильної форми, права половина відстає в акті дихання, голосове тремтіння в міжлопатковій ділянці праворуч посилено, нижче - трохи ослаблено. Перкуторний звук ліворуч ясний легеневий, праворуч від середини лопатки вкорочення перкуторного звуку, від 7 міжребір’я по лопатковій лінії звук тупий. При аускультації в міжлопатковій ділянці праворуч дихання із бронхіальним відтінком, нижче кута лопатки різко ослаблене, там же вислуховуються звучні вологі хрипи. Ліворуч дихання ослаблене везикулярне. Тони серця звучні, ритмічні, тахікардія 96 у хв, АТ - 100/70 мм рт. ст. Живіт не болючий. В загальному аналізі крові – лейкоцитоз із зсувом формули вліво.

Визначте діагноз у даної хворої:

А) бронхіальна астма;

Б) хронічний бронхіт;

В) легенева кровотеча;

Г) *негоспітальна пневмонія;

Д) бронхоектатична хвороба.

32. У хворої Х., 56 років, протягом 2 годин триває приступ ядухи. Доставлена в стаціонар бригадою швидкої "Швидкої допомоги". Подібні напади ядухи виникали 2 - 3 рази на день, знімалися інгаляціями беротека або внутрішньовенним введенням еуфілліну.

Об'єктивно: стан середньої ваги, стоїть, опираючись руками об край ліжка, виражена експіраторна задишка, на відстані чутні свистячі хрипи. Шкірні покриви бліді. Грудна клітка эмфизематозна, при перкусії коробковий звук, при аускультації - над всіма легеневими полями сухі свистячі хрипи. Тони серця різко ослаблені, тахікардія 126 у хв, акцент ІІ тону над легеневим стовбуром. АТ - 150/100 мм рт. ст. Живіт при пальпації безболісний. Які препарати в першу чергу треба призначити хворій?

А) *бета-адреноміметики, кортикостероїди;

Б) спазмолітики, анальгетики;

В) гангліоблокатори, діуретини;

Г) все перелічене;

Д) нічого з переліченого.

33. У хворого помітна задишка, дифузний ціаноз. Розповів, що з дитинства страждає на бронхоектатичну хворобу. Під час огляду хворого стоматологом у хворого почався кашель. Відкашляв велику кількість гнійного мокротиння з неприємним запахом, а потім виплюнув повним ротом червону кров у суміші з піною.

А) пневмонія;

Б) *легенева кровотеча;

В) напад бронхіальної астми;

Г) набряк легень;

Д) спонтанний пневмоторакс.

34. Яка клінічна ознака не характерна для спонтанного пневмоторакса:

А. Гострий початок з болем в грудній клітці;

Б. Різка задишка;

В. Ціаноз;

Г. Тупість при перкусії на враженій стороні;

Д.* Вимушене положення хворого.

35. Хвора Н., 34 років на прийомі у стоматолога під час маніпуляції в ротовій порожнині, поскаржилась на біль в лівій половині грудної клітки, який підсилюється при диханні. При розпитуванні лікарем: хворіє вже 3 дні, відмічає загальну слабкість, субфебрильну температуру, біль в лівій половині грудної клітки, який зменшується в положенні хворої на лівому боці. До лікаря не зверталась. Стоматолог припинив маніпуляції в ротовій порожнині і пішов з хворою до терапевта. У хворої частота дихання 20 в 1 хв., АТ 120/80 мм. рт. ст. Тони серця чисті, звучні. В легенях дихання везикулярне, зліва в під пахвовій ділянці вислуховується шум тертя плеври. Живіт м`який, безболісний. В аналізі крові: Нв – 140 г/л, лейк. – 5,6*10⁹/л, ШОЕ – 21 мм/годину. Поставте діагноз хворої:

А. Пневмонія;

Б. Бронхіт;

В. Стенокардія;

Г. *Сухий плеврит;

Д. Ексудативний плеврит

36. На прийомі у стоматолога у хворого Р. 40 років різко погіршився загальний стан, з’явилась задишка, далі ядуха, яка супроводжувалась виникненням сухих свистячих хрипів в легенях, що було чути на відстані, з’явився кашель з важковідділяємим харкотинням, ціаноз шкіряних покривів. Відчувши різке погіршення свого стану, хворий дістав кишеньковий інгалятор з сальбутамолом. Після інгаляції стан хворого покращився, напад вщух. В анамнезі у хворого на протязі 4-х років хронічне захворювання легень – бронхіальна астма. Для медикаментозного зняття нападу цього захворювання можна використати все, крім:

А. 0,1% - 1,0 мл беротек, сальбутамол;

Б. 0,1 % - 1,0 мл адреналін, 0,1% - 1,0 мл атропін, п/ш;

В. 2,4% - 10,0 р-н еуфіліну, в/в;

Г. 90 мг в/в преднізолона;

Д. *Анаприлін 0,04.

Дата добавления: 2017-01-14