Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

IV. Клініко-патологоанатомічний епікриз




Супутні хвороби

ІІІ. Патологоанатомічний діагноз

II. Дані розтину

Класична форма оформлення протоколу патологоанатомічного дослідження трупа містить дані зовнішнього гляду та опис органів і систем з їх змінами у наступному порядку:

шкіра, підшкірна клітковина,у жінокмолочні залози;

– порожнина черепа:нервова системаголовний мозок, його оболонки; спинний мозок, периферичні нерви, симпатична нервова система (за клінічними показаннями);органи чуття– глазне яблуко, зорові нерви, зовнішнє, среднє, внутрішнє вухо;

розташування внутрішніх органів(шиї, грудної й черевної порожнин),висота діафрагми;

органи дихання:порожнини носа, придаткові пазухи, гортань, трахея, легені, плевра;

органи кровообігу:серце, магістральні та периферичні судини;

органи травлення:порожнина рота, зів, мигдалики піднебіння, глотка, стравохід, шлунок, кишківник, підшлункова залоза, печінка, жовчні протоки, жовчний міхур, за показаннями – слинні залози;

сечові органи:нирки, сечоводи, сечовий міхур, за клінічнихми показаннями – сечовипускальний канал;

статеві органи:у чоловіківпредміхурова залоза, яєчка, за показаннями – сім’яні пухирці, сім’явивідні протоки;у жінокпіхва, матка, труби, яєчники, за показаннями – зовнішні статеві органи;

органи кровотворення:стан кісткового мозку і крові, селезінки, лімфатичних вузлів, за показаннями – лімфатична грудна протока;

залози внутрішньої секреції:гіпофіз, щитоподібна та навколощитоподібні залози, надниркові залози, зобна залоза, за показаннями – параганглії;

опорно-руховий апарат:стан м’язів, кісток, суглобів.

 

Під час розтину відбирають фрагменти органів/тканин для патогістологічних, бактеріологічних, вірусологічних, біохімічних й інших досліджень матеріалів, вилучених з трупа.

Короткий підсумок результатів розтину виражають у патологоанатомічному епікризі, який будують за наступною схемою:

1. Визначення хвороби.

2. Етіологія та умови виникнення хвороби.

3. Патогенез і клініко-патологоанатомічні прояви даного захворювання (відобразити зв’язок основних й ускладнювальних, загальних і місцевих процесів, морфологічних та функціональних змін).

4. Діагноз і диференційний діагноз (метод, на основі якого встановлений діагноз).

1. Основне захворювання (головна причина смерті)

2. Ускладнення (безпосередня причина смерті)

Безпосередня причина смерті – патологоанатомічні зміни органів, котрі призвели до розвитку необоротних функціональних порушень, що зумовили настання смерті.

 

Це «продукт» відповідного аналізу і синтезу виявлених у померлого змін та уявлень лікаря, що виконує розтин, про патогенетичні особливості діагностичного випадку, а також про причину і механізм смерті.



 

У клініко-патологоанатомічному епікризі мають бути висвітлені причини і механізми розвитку хвороби та її виходу з урахуванням фона, на якому вони виникли і призвели до смерті, тобто патогенез конкретного спостереження.

Отже, у цій частині протоколу розтину мають бути вказані:

– етіологія патологічного процесу, причини й умови розвитку хвороби;

– лікувально-діагностичні процедури та, імовірно, спричинені ними захворювання і танатогенез;

– результати співставлення клінічних й патологоанатомічних даних, причини розбіжностей діагнозів (якщо такі були), своєчасність діагностики і госпіталізації, вплив останніх на перебіг хвороби.

Клініко-патологоанатомічний епікриз має розкрити причину розбіжності(ей) клінічного і патологоанатомічного діагнозів, пояснюючи, чим вона була зумовлена:

– складністю хвороби, нечіткістю симптомів;

– короткотерміновістю перебування хворого у стаціонарі;

– неуважністю або недосвідченістю лікаря, що лікував хворого;

– помилковим висновком консультанта, неправильним трактуванням даних досліджень.

 





Дата добавления: 2017-01-14; Просмотров: 30; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:





studopedia.su - Студопедия (2013 - 2017) год. Не является автором материалов, а предоставляет студентам возможность бесплатного обучения и использования! Последнее добавление ‚аш ip: 54.224.204.189
Генерация страницы за: 0.082 сек.