Державна політика у сфері шкільної правової освіти

Серед учнівської молоді України

Правової освіти населення та правових знань

Та місцевих органів влади з питань поширення

З правової освіти населення

Координаційно-методичної ради

Діяльність Всеукраїнської міжвідомчої

Вище зазначалося, що з метою подальшого розвитку в державі правової освіти та виховання громадян у дусі по­ваги до Закону і прав людини у 1995 р. відповідно до По-

станови уряду при Мін'юсті України було створено постійно діючий дорадчий орган - Всеукраїнську міжвідомчу коор­динаційно-методичну раду (ВМКМР) з правової освіти на­селення. Також було розкрито компетенції цього органу [273]. Однак чималий інтерес дослідників викликає діяль­ність цього органу з питань поширення правових знань се­ред учнівської молоді України.

Одразу після створення у 1995 р. Рада під керівництвом голови - Міністра юстиції розгорнула активну роботу, спрямовану на поширення правових знань серед населен­ня. За досліджуваний нами період Рада чимало зробила для поширення правових знань серед учнівської молоді. Про перші роки після створення цього органу ми можемо гово­рити як про період його становлення, тобто напрацювання форм і методів роботи. На початку XXI ст. діяльність ВМКМР значно активізується. Збільшується обсяг правових заходів, проведених цим органом. Так, у березні 2003 р. засідання Ради відбулося у м. Донецьку. На цьому засіданні була охарактеризована загальна кризова ситуація в Украї­ні, особливо щодо правопорушень серед дітей і молоді, оскільки потребувала вдосконалення і реформування сис­тема освіти, зокрема в частині викладання основ право­знавства. Адже необхідна була перебудова всієї системи вивчення правових дисциплін у загальноосвітніх навчаль­них закладах, цілеспрямована систематична правовиховна робота в дитячому середовищі. Кожен громадянин мав отримати мінімальну кількість правових знань не лише для того, щоб захищати свої права і свободи, але й усвідомлю­вати свої обов'язки перед суспільством [46].

На цьому засіданні були ухвалені рекомендації МОН України збільшити в загальноосвітніх навчальних закла­дах кількість годин для викладання основ правознавства через перехід на нову структуру і дванадцятирічний те­рмін навчання.

Це рішення стосувалося збільшення кількості годин для викладання правознавства у 8-12 класах, підготовки

Становлення та розвиток шкільної правової освіти (1991-2007 роки)

програми для загальноосвітніх навчальних закладів з ос­нов правознавства для викладання в 12-му класі. Також було вирішено створити концепцію безперервної право­вої освіти і поетапно запроваджувати вивчення право­знавства з 1 по 12 класи [181].

17 жовтня 2003 р. у м. Луганську пройшло виїзне засі­дання ВМКМР з правової освіти населення. На засіданні широко обговорювалися питання: "Правове навчання та виховання молоді у вищих навчальних закладах Лугансь­кої області", "Участь у правовиховній та правоосвітній роботі відділів у справах сім'ї та молоді і правоохоронних органів Луганської області" [182]. За результатами обго­ворення актуальних питань правової освіти області були прийняті відповідні рекомендації.

У рекомендаціях зазначено, що правове навчання та ви­ховання молоді у ВНЗ Луганської обл. організовано та про­водилося на високому рівні, значна увага також приділяла­ся морально-правовому вихованню, яке проводилося з ура­хуванням вікових особливостей, різноманітності інтересів студентської молоді та їх запитів. У 80 % ВНЗ працювали ради або штаби з профілактики правопорушень, між сту­дентами проводилися брейн-ринги, правові ігри, діяли клу­би веселих і кмітливих. У конференціях та семінарах брали участь не лише студенти юридичних факультетів, а й усі бажаючі. Луганська академія внутрішніх справ надавала методичну допомогу правовим класам загальноосвітніх шкіл, гімназіям, ліцеям. Активно працювали громадські приймальні. Більшість ВНЗ мали свої друковані видання, у яких надавалися консультації з правових питань. Набирав популярності рух волонтерів із студентів, які брали участь у проведенні профілактичної роботи серед дітей, що схильні до скоєння правопорушень, дітей з неблагополучних сімей. Широко поширювалися методичні матеріали та буклети з питань захисту прав неповнолітніх, попередження насиль­ства в сім'ї, наслідків уживання наркотичних засобів. Було організовано стажування студентів юридичних факульте-

Державна політика у сфері шкільної правової освіти ___________________ ____

тів ВНЗ на базі обласного та територіальних управлінь юс­тиції. Луганському обласному управлінню юстиції рекомен­довано поширювати досвід правоосвітньої та правовихов-ної роботи Луганського аграрного університету, сприяти створенню на базі ВНЗ юридичних клінік, їх забезпеченню у достатній кількості оновленою юридичною літературою, посібниками, оргтехнікою [182].

Також на цьому засіданні Головгіому управлінню юстиції Міністерства юстиції України в Автономшй Республіці Крим, обласним, Київському та Севастопольському міським управлінням юстиції, регіональним МКМР рекомендовано у першому півріччі 2004 р. здійснити вивчення стану якості підготовки юристів у ВНЗ, провести семінари, практику­ми, "круглі столи" для викладачів правознавства, у тому числі з питань виборчого законодавства, розширити мере­жу виїзних консультативних пунктів у віддалених районах сільської місцевості, проводити огляди-конкурси на крашу організацію у ВНЗ правового навчально-виховного проце­су, тижні, декади, місячники правових знань тощо [181].

Міністерству освіти і науки України рекомендовано:

> сприяти оновленню й удосконаленню підручників із правознавства для шкіл і ВНЗ;

> забезпечити використання кількох варіативних під­ручників, у ВНЗ неюридичного спрямування розглянути питання щодо збільшення кількості годин, відведених на вивчення дисциплін права;

> вивчити питання щодо запровадження у випускних класах шкіл і ВНЗ курсів з вивчення основ підприємниц­тва та започаткування власної справи;

> з нового року ввести викладання правознавства з 1 класу [181].

У вересні 2004 р. чергове засідання Всеукраїнської між­відомчої координаційно-методичної ради з праворої освіти населення проходило в м. Херсоні. На ньому органами юс­тиції, внутрішніх справ, освіти й опіки було ухвалено рі­шення про проведення спільних рейдів з виявлення непов-

Становлення та розвиток шкільної правової освіти (19 91-2007 роки)

нолітніх осіб, які бродяжать і жебракують. На цьому засі­данні зазначалося, що лише у 2003 р. в Україні було вияв­лено майже 33 тис. неповнолітніх волоцюг. Більшість із цих дітей були позбавлені належних умов життя, навчання і виховання. Іти на вулицю, жебракувати, скоювати злочини їх спонукали несприятливі умови в сім'ї. До правовиховної, правоосвітньої та профілактичної роботи щодо запобігання підліткових правопорушень планувалося також залучати молодіжні громадські організації.

У грудні 2004 р. відбулося засідання ВМКМР з правової освіти населення у м. Києві. У ході засідання було підбито підсумки роботи Ради, зокрема боротьби з підлітковою без­доглядністю та безпритульністю. Протягом 2004 р. праців­никами органів юстиції, педагогами та правоохоронцями в Україні було проведено кілька рейдів, у ході яких виявлено та направлено до інтернатів, лікарень, приймальників-розподільників десятки тисяч бездоглядних дітей. Лише у Києві були влаштовані до притулків 758 дітей, 216 - до приймальників-розподільників, 186 - до лікувальних уста­нов. У Київській обл. під час рейдів виявлено 1002 безпри­тульні дитини, з яких 140 жебракували. З них 673 дитини повернуто сім'ям, 178 направлено до притулків, 62 - до ін­тернатів. Така ж картина спостерігалася в усій Україні. Найбільше безпритульних дітей у ході проведених рейдів було виявлено в Луганській обл. - 2300 осіб, з яких 350 влаштовано до притулків, 1400 - повернуто сім'ям, 50 -направлено до лікувальних закладів [113].

З метою попередження дитячої бездоглядності та без­притульності Радою разом з територіальними управлін­нями юстиції вжито низку заходів. Зокрема, у Харківсь­кій обл. створено банк інформації про дітей, які потре­бують посиленої педагогічної уваги. У столиці України створено 21 спеціалізовану службу для надання правової та психологічної допомоги, зокрема для дітей з неблаго-надійних сімей. На Київщині створено три благодійні центри психологічно-соціальної реабілітації. У Рівненсь-

Державна політика у сфері шкільної правової освіти ______________________

кій обл. у 2004 р. організовано роботу літніх таборів, у яких оздоровлено 545 дітей-сиріт, 954 дитини, чиї бать­ки були позбавлені батьківських прав.

На підсумковому засіданні ради 24 грудня 2004 р. по­рушувалося питання забезпечення реалізації положень На­ціональної програми правової освіти населення Міністерст­вом освіти і науки, стану викладання правознавства у за­гальноосвітніх навчальних закладах м. Києва, реалізації рекомендацій ВМКМР, прийнятих у 2004 p., викладання правознавства у загальноосвітніх навчальних закладах. Члени ради дійшли висновку, що кількість годин, які від­водяться в навчальних програмах загальноосвітніх шкіл -1,5 год на тиждень протягом 9-го класу - була недостат­ньою навіть для засвоєння основних положень існуючих галузей законодавства України.

Учасники засідання були одностайні в тому, що пра­вова освіта має бути безперервною й розпочинатися у дошкільних навчальних закладах, де діти отримують по­чаткові знання про норми поведінки, настанови щодо їх дотримання, виховується повага до батьків, вихователів, ровесників, людей похилого віку тощо.

Продовжуватися правова освіта має в загальноосвітніх навчальних закладах у кількох напрямах. Перший - зага­льний, яким рухаються більшість учнів, другий - спеціа­льний, або профільний, що надавав можливість учням поглиблено вивчати право.

Відповідно до Держстандартів у початковій школі еле­менти правової освіти мали інтегруватися у предмети ін­варіантної, тобто неправової складової. Зокрема, на думку фахівців, мали включатися у зміст курсу "Я і Україна" (1-3 клас), "Етика" (5-6 клас), "Людина і світ", "Історія України", "Всесвітня історія", "Економіка", "Географія" [25, с 4-5].

У старшій профільній школі рекомендувалося вивчен­ня низки курсів за вибором. Зокрема, "Права людини"; "Історія держави і права України", "Історія держави і права зарубіжних країн", "Міжнародне гуманітарне пра-

Становлення та розвиток шкільної правової освіти (1991-2007 роки)

во", "Злочини проти особи", "Злочини проти власності", "Екологічне законодавство" тощо, які мали на меті озна­йомити учнів з головними постатями та подіями процесу утвердження демократії, прав людини. Загалом, на засі­данні підтримано думку про те, що започатковується правовий блок дисциплін для загальноосвітніх навчаль­них закладів, який має повною мірою відповідати сучас­ним вимогам правової освіти.

На цьому засіданні ВМКМР окреслила і проблеми право­вої освіти у загальноосвітніх навчальних закладах.

Першою такою проблемою стала методична. За ви­знанням ВМКМР, "не достатньо було розроблено систему міжпредметних зв'язків, потребувало поліпшення виділе­них елементів правової освіти в інших курсах, необхід­ність удосконалення правових принципів щодо викла­дання предметів у початковій школі". Існувала й конкре­тніша проблема. Так, курс "Основи правознавства" ви­кладався у 9-х класах (у 10-х класах - згідно з Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних за­кладів для основної та старшої школи у 12-річній школі). У класах правового й економічного профілю - за новою системою у 10-12 класах (6 год на тиждень) [25].

Із цим було пов'язано проблему забезпечення набуття правових знань у 10-12 класах звичайних, не профільних, загальноосвітніх шкіл, у яких курс "Основ правознавства" більше не викладався. Адже власне у цьому віці школярі вже мали певний власний "правовий досвід" та здатні ак­тивно сприймати й засвоювати правові знання і навички.

Було приділено увагу і вирішенню кадрової проблеми. Реалізація шкільної правової освіти неможлива без ква­ліфікованих кадрів - профільних учителів [28, с 150-153]. Часто, здобувши освіту, фахівці не бажали йти працювати у школу. Шанси ж учителів, які там працю­вали, одержати юридичну освіту з педагогічним нахилом були невеликі. Адже друга вища освіта у державі платна і мало хто з учителів у змозі оплатити її зі шкільної зарпла-

Дата добавления: 2017-02-01