Державна політика у сфері шкільної правової освіти

ти. Необхідна була державна підтримка, зокрема фінан­сова, тим більше, що база така була. Адже у державі на той час існувало близько 200 юридичних навчальних за­кладів. Наразі ж цю проблему вирішували переважно за допомогою семінарів-практикумів, інших форм поетап­ного підвищення кваліфікації вчителів.

Третьою була проблема інформаційного забезпечення. В умовах динамічного законотворчого процесу та прак­тики права потребував удосконалення механізм надання загальноосвітнім навчальним закладам систематизованої, й, особливо, оперативної правової інформації. З огляду на це пропонувалося широке використання Інтернету як комунікаційного засобу та джерела інформації, а також запровадження спеціальних веб-сайтів чи порталів з правової освіти, які б регулярно оновлювалися і якими могли б усі скористатися.

Розглядалася на засіданні ВМКМР і правова освіта ши­роких верст населення, які вже закінчили навчальні закла­ди і складали переважну більшість населення.

Загалом зазначали різноманітні способи правового ін­формування, а відтак, й освіти. Підкреслювалася роль біб­ліотек, друкованих й електронних ЗМІ, розповідалося про зустрічі з представниками "служителів Феміди" тощо. Про­понувалося запровадження з ініціативи Мін'юсту "Днів/тижня юстиції", які б дозволили широкому загалу ознайомитися з роботою відповідних установ "судової вла­ди", різноманітним правовим життям, частиною якого є і їхнє життя. Такий захід успішно проводився у Німеччині [51, с 14]. Прикладом уже перейнятого досвіду були юри­дичні клініки, кількість яких у 2004 р. зросла із 35 до 40. їх діяльність на початку XXI ст. нерозривно пов'язували з навчальним процесом, заходами правової просвіти, орієн­тували на більшу аудиторію [94, с 5]. Пропонувалися по­кази фільмів на правову тематику. Це було корисним для учнів, адже образне сприйняття у них краще розвинене, аніж абстрактне, умоглядне, з допомогою якого традицій-

Становлення та розвиток шкільної правової освіти (1991-2007 роки)

но вивчають право. Підтвердженням цього був закордон­ний досвід ФРН, який істотно впливав на правову освіче­ність і виховання молоді з допомогою популярних спеціа­льних програм, які побудовані у формі умовних судових процесів, на яких предметом розглядів стають різномані­тні актуальні справи. У США набули поширення відвіду­вання органів юстиції, зокрема місць позбавлення волі, що справляли неабияке враження на молодь. Також фун­кціонують спеціальні телевізійні канали (напр., Court-TV), які широко висвітлюють правові питання та транслюють у прямому ефірі судові засідання [51]. В Україні поступово склалися передумови для створення подібного каналу. У 2005-2006 pp. інтенсивно розвивалася правова журналіс­тика. З'явилася низка передач на правову тематику на різних каналах українського телебачення. Однак потреба була в окремому правовому каналі. Такий канал міг би бу­ти на користь як фахівцям, так і пересічному громадяни­ну, зокрема молоді, школярам.

Реалізуючи ці положення ВМКМР з правової освіти насе­лення, з метою створення належних умов для набуття пра­вових знань громадянами та студентами навчальних за­кладів МОН України було затверджено Типове положення про юридичну клініку вищого навчального закладу [216].

ВМКМР з правової освіти населення рекомендувала МОН розглянути можливість створення через навчальні програми системи безперервної правової освіти школя­рів, починаючи з перших класів. За результатами обго­ворення МОН рекомендовано протягом І кварталу 2005 р. створити робочу групу, яка мала виробити про­позиції щодо зміни системи викладання правознавства в середніх загальноосвітніх школах країни.

Під час виїзного засідання ВМКМР з питань правової освіти населення, яке відбулося у квітня 2005 р. в м. Рівне представники юридичної та наукової громадськості прак­тично одностайно визнали необхідність кардинального оновлення навчальних програм з правових дисциплін, які

Державна політика у сфері шкільної правової освіти _________

викладалися в українських школах, профтехучилищах і ВНЗ. На їхню думку, мали бути створені не лише нові су­часні підручники, але й змінені, удосконалені принципи викладання правових дисциплін, які б відповідали євро­пейським стандартам. Також наголошувалося, що лише якісно підготовлені юридичні кадри зможуть кваліфікова­но забезпечити викладання правових предметів, що є ак­туальними, зокрема для середніх навчальних закладів.

За підсумками обговорення, Рада ухвалила рішення провести консультативні конференції з вітчизняними ви­давництвами та видавничими організаціями, зокрема з товариством "Знання", що здійснюють підготовку та ви­пуск юридичної літератури. Крім того, ВМКМР ухвалила низку рекомендацій МОН щодо шляхів і способів підви­щення кваліфікації викладачів правових дисциплін.

Протягом 2004-2005 pp. органи юстиції запровадили систему вивчення стану викладання правознавства та правовиховної роботи у навчальних закладах. Якість під­готовки юридичних кадрів перевірялася під час прове­дення акредитації ВНЗ, що здійснювали підготовку фахі-вців-юристів, а також при поточних перевірках стану дотримання ліцензійних й акредитаційних вимог. Усього органи юстиції здійснили у навчальних закладах понад 5700 перевірок [183].

Фахівці Мін'юсту протягом 2005 р. брали участь у робо­чих фахових зустрічах, семінарах, засіданнях "круглих сто­лів", форумах тощо. Територіальні управління юстиції та­кож спрямовували свої зусилля на залучення громадських інституцій до правовиховної роботи учнівської молоді. Так, у співпраці з територіальними відділеннями Всеукраїнсько­го фонду "Крок за кроком" вони працювали над програмою з питань запобігання насильства над дітьми, із жіночими громадськими організаціями "Жінки за майбутнє", прово­дили спільні заходи щодо протидії торгівлі людьми, у спів­праці з товариством "Знання" розробляли та розповсюджу­вали методичні правороз'яснювальні матеріали.

Становлення та р озвиток шкільної правової ос віти (1991-2007 роки)

Крім того, були ухвалені окремі рекомендації Міністер­ству України у справах сім'ї, дітей та молоді, МОН Украї­ни та Міністерству внутрішніх справ України. Зокрема, щодо розвитку мережі притулків для неповнолітніх, центрів соціально-психологічної реабілітації та прийма-льників-розподільників для неповнолітніх. Рекомендова­но також розв'язати питання щодо безоплатного відвіду­вання позашкільних закладів (гуртків, секцій) дітьми із малозабезпечених і неблагополучних сімей.

Під час засідання ВМКМР з правової освіти населення у червні 2007 р. в Києві було заявлено про запроваджен­ня в Україні безперервної правової освіти, починаючи з дитячого садка. Адже за даними правоохоронних орга­нів, кожна десята особа, затримана 2006 p., яка вчинила злочин, була неповнолітньою.

Щодо дошкільної освіти, то, за даними органів освіти, нею в Україні у 2007 р. охоплено лише 51 % дітей відповід­ного віку, з яких 66 % проживає у місті, 23 % - у селі.

За підсумками обговорення Рада рекомендувала Міні­стерству освіти та науки спільно з Міністерством юстиції розробити проект Концепції безперервної правової освіти у системі загальноосвітніх навчальних закладів уже до кінця 2007 р. [366].

Саме тому слід наголосити, що важливим у напрямі поширення правових знань серед учнів загальноосвітніх закладів ВМКМР з правової освіти населення став 2007 р. Адже 8 червня цього року було видано спільний наказ МОН України та Мін'юсту України, що затвердив склад міжвідомчої робочої групи з розроблення Концепції безперервної правової освіти у системі загальноосвітніх навчальних закладів [213].

Крім того, учасники засідання ВМКМР зазначили, що відповідно до опитування, проведеного Українським ін­ститутом соціальних досліджень, рівень правової культу­ри і знань прав й обов'язків громадян, передусім дітей, в Україні на 2007 р. залишався досить низьким. Як наслі-

Державна політика у сфері шкільної правової освіти ________________________

док, майже кожна шоста дитина в Україні взагалі не знала законів, які її захищають. Якісна реалізація за­вдань, що ставилися перед правовою освітою, була не­можлива в межах викладання навчального курсу "Осно­ви правознавства" в 9-му класі, а тому невідкладною стала необхідність упровадження правознавчих курсів у 5-8 класах і в початковій школі [116, с 73-74].

Разом із цим необхідно зауважити, що в усіх областях України до правоосвітньої роботи долучилися обласні між­відомчі координаційно-методичні ради (МКМР), які реалі­зовували регіональні програми правової освіти і діяли за принципом всеукраїнської. Найактивніше поширювався правовосвітній досвід роботи обласних МКМР Харківської та Київської обл. Також важливу роль у роботі обласних МКМР відігравали регіональні управління Мін'юсту.

Координатором правової освіти в Київській обл. була обласна МКМР. Ураховуючи досвід Харківської обласної МКМР, із 27 травня 2003 р. вона організовувала свою роботу по секціях, яких було чотири.

МКМР будувала свою роботу у формі засідань, на яких розглядалися актуальні питання правової освіти, ухвалю­валися рішення, що доводилися до відома виконавців і го­лів регіональних МКМР для відповідного реагування.

Болючими питаннями для суспільстві стали злочинність серед неповнолітніх, бродяжництво, жебракування, тому вони були предметом вивчення обласних МКМР усієї Укра­їни. За погодженням з облдержадміністраціями та з метою реформування системи управління органами охорони ди­тинства та захисту прав дітей на місцевому рівні, удоско­налювалася й оптимізувалася діяльність органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо соціаль­ного захисту дітей, насамперед, дітей-сиріт і дітей, які за­лишилися без батьківського піклування, удосконалювалися існуючі та напрацьовувалися нові механізми і форми соці-альної підтримки дітей, що перебували у складних умовах.

Становлення та розвиток шкільної пр авової освіти (1991 -2007 роки)

Здійснення правової освіти населення було неможливе без залучення представників громадських організацій. У зв'язку із цим Київська обласна МКМР на засіданнях за­слуховувала її членів - голову Київської обласної органі­зації Спілки юристів України, голову Українського націо­нального союзу молодих юристів, а також президента об­ласної організації товариства "Знання України" тощо. Роль громадських організацій у формуванні правової культури населення області полягала у проведенні ними роботи правороз'яснювального характеру.

З питань правової освіти населення в області активно працювали Київська обласна Спілка юристів України, представництво Європейської благодійної дитячої органі­зації в Україні, Всеукраїнський фонд "Крок за кроком".

Обласною МКМР розглядалася правоосвітня робота у районних містах Київської обл. На виконання рекоменда­цій ВМКМР з правової освіти населення та з метою залу­чення до правоосвітнього процесу всіх верств населення області обласною МКМР постійно проводилися конкурси:

> на краще забезпечення закладами культури право­вої освіти населення області, мета якого - забезпечення відкритості правової інформації, доступ усіх верств насе­лення області до її джерел;

> на краще забезпечення районними і міськими управ­ліннями юстиції координаційно-методичної діяльності з правової освіти населення, яка передбачала вивчення, по­ширення й упровадження кращих форм і методів роботи управлінь юстиції з правової освіти населення;

> на краще забезпечення правоосвітньої та правови-ховної роботи в ПТУ області, метою якої був пошук діє­вих способів організації правової освіти і правового ви­ховання учнівської молоді, пропагування кращих зразків співпраці ПТУ з органами внутрішніх справ, юстиції, службами у справах неповнолітніх, іншими зацікавлени­ми відомствами з метою виховання в учнівської молоді особистісних рис громадянина України;

Державна політика у сфері шкільної правової освіти ________________________

> на краще висвітлення правової тематики у друкова­них засобах масової інформації, а також на радіо та те­лебаченні Київської обл., оскільки одним із найвпливові-ших засобів формування правосвідомості населення були засоби масової інформації, які створювали умови для за­безпечення вільного доступу громадян до правової інфо­рмації та широкого інформування населення про право­ву політику держави і законодавство [438, с 7-8].

Також в області протягом 2003-2005 pp. були створені та діяли 34 районні (міські) МКМР, які на своїх засідан­нях обговорювали актуальні питання правової освіти на­селення, передбачали шляхи вдосконалення цієї роботи.

У деяких регіонах області під керівництвом міських і ра­йонних МКМР діяли "університети правових знань" (Біло­церківський р-н; м. Бровари, м. Бориспіль, м. Фастів), на заняттях яких висвітлювалися актуальні питання економі­чно-правової тематики. На виконання розпорядження го­лови Київської облдержадміністрації в районах і містах ді­ють лекторські групи, у які входять члени регіональних МКМР, відповідальні працівники місцевих органів вико­навчої влади, місцевого самоврядування, районних (місь­ких) управлінь юстиції. Ці лекторські групи шляхом висту­пів у засобах масової інформації, виїздів у трудові колекти­ви, навчальні заклади, установи, організації доводили до відома населення знання про правові реформи в Україні. Налагодила МКМР і діяльність громадських приймалень та роботу юридичних клінік. Керівники органів юстиції брали активну участь у викладанні правових дисциплін, веденні семінарських занять. Слідкувала обласна МКМР і за висвіт­ленням правової тематики на сторінках усіх газет області. З початку 2003 р. Київська обласна МКМР тісно співпра­цює з Київською державною телерадіокомпанією. Так, на радіо "Голос Києва" у програмах "Правова освіта", "Ваше право", "День Київщини" члени обласної МКМР, а також запрошені фахівці виступають із роз'ясненнями питань за­стосування чинного законодавства України [438, с 8].

Становлення та р озвиток шкільної правової ос віти (1991-2007 роки)

Здійснювала обласна МКМР роботу, спрямовану на зниження підліткової злочинності. Завдяки цьому у Київ­ській обл. спостерігається зниження кількості крадіжок приватного майна, крадіжок державного майна, випад­ків хуліганства, злочинів, пов'язаних із незаконним обі­гом наркотичних речовин тощо.

Службою у справах неповнолітніх облдержадміністра­цією було започатковано щорічне проведення обласної гри брейн-ринг "Підліток і право". В області реалізовува­лася програма "Перехрестя", у межах якої працівники правоохоронних органів, суду, психологи надавали пра­вові консультації неповнолітнім, які скоїли злочини чи схильні до них.

Разом із МОН і Мін'юстом України в усіх областях країни обласні державні адміністрації на початку XXI ст. розпоча­ли активно вести правову роботу серед населення. Це було значним кроком державної політики у галузі правової осві­ти населення України, зокрема й учнівської молоді. Така робота проводилася відповідно до Указу Президента Украї­ни від 18 жовтня 2001 р. №922/2001 "Про Національну програму правової освіти населення", оскільки саме на міс­цеві органи виконавчої влади було покладено завдання за­безпечити розроблення і затвердження в установленому порядку регіональних програм правової освіти населення. Існує велика кількість прикладів цієї результативної робо­ти. Ми спробуємо зупинитися та проаналізувати передовий досвід роботи місцевих органів влади у сфері правової освіти лише окремих областей України, зазначивши, що кожна область у цьому напрямі мала свої напрацювання.

Так, обласна Програма правової освіти населення Хар­ківської обл. на 2001-2005 pp. була затверджена розпо­рядженням голови обласної державної адміністрації від 7 серпня 2001 р. № 511 [90].

Координацію та організаційно-методичне забезпечен­ня діяльності місцевих органів виконавчої влади, уста­нов, організацій щодо виконання заходів Програми здій-

Дата добавления: 2017-02-01