Набряк легенів

На дошпитальному етапі найбільший практичний інтерес представляє гострий розвиток серцевої недостатності з симптоматикою, визначеною як набряк легенів. Патологічний стан, обумовлений рясним пропотіванням рідкої частини крові з капілярів малого кругу кровообігу спочатку в інтерстиціальну тканину легенів, а потім в альвеоли. При розвитку альвеолярного набряку відбувається спадання, колабування альвеол.

Набряк легенів є ускладненням ряду захворювань і патологічних станів:

- захворювання серцево-судинної системи, що супроводяться лівошлуночковою недостатністю (у дітей частіше аортальні і мітральні пороки серця, ідіопатичні кардіоміопатії, міокардит);

- захворювання органів дихання (гострі пневмонії бактерійного, вірусного, радіаційного, травматичного генезу, важкі трахеобронхіти, гостра обтурація дихальних шляхів при ларінгоспазмі, бронхоспазмі, сторонніх тілах, механічній асфіксії);

- поразки центральної нервової системи (травми мозку, пухлини головного мозку, менінгіт та енцефаліт, епілептичний статус, пригноблення функції дихального центру при наркозі, отруєнні снодійними і психотропними засобами);

- ендогенні і екзогенні інтоксикації і токсичні поразки (уремія, ниркова недостатність, дія ендотоксинів при важких інфекційних захворюваннях, при вдиханні токсичних агентів);

- при тривалій штучній вентиляції легенів;

- при захворюваннях, що супроводяться внутрішньосудинним тромбозом (постінфекційні стани);

- при гіперергічних реакціях негайного типу (анафілактичний шок, рідше – ангіоневротичний набряк, сироваткова хвороба);

- тромбоемболія в систему легеневого ствола.

Набряк легенів у дітей у віці до 1 року - надзвичайно рідке явище і причинами його розвитку, як і в більш старшому віці, є важка супутня патологія або ускладнення, пов'язані з її лікуванням. Для раннього віку найбільш актуальна абсолютна або відносна гіперволемія, пов'язана з ентеральним або парентеральним введенням рідини в об'ємах, що перевищують можливості фізіологічної адаптації. Це відбувається при втопленні, неконтрольованому промиванні шлунку і кишок великою кількістю води. Подібний стан характеризують як гострий «гидремічний шок». До особливостей його розвитку відносять стрімке наростання симптомів порушення циркуляції і газообміну. Наголошується тенденція прогресу симптомів, що характеризують фазу безповоротнього шоку або вмирання. Основні симптоми - задишка, ціаноз, тахікардія, артеріальна гипер- або гіпотензія - дуже виражені.

Тяжкість синдрому обумовлена тим, що до циркуляторної недостатності приєднується вторинна гостра дихальна недостатність, яка посилює початкову неспроможність міокарду. Тому, якщо пацієнтові не вдається своєчасно надати адекватну допомогу, то може настати летальний ісход.

Виділяють блискавичну форму набряку легенів, яка закінчується летальним ісходом протягом декількох хвилин; гострий набряк легенів, що продовжується 2-4 години; затяжний набряк легенів (найчастіше зустрічається) може тривати декілька діб.

Дата добавления: 2014-12-17