Методи науково-педагогічних досліджень. Це упорядкована сукупність прийомів, способів вивчення різних сторін педагогічного процесу з метою досягнення певної наукової мети

Це упорядкована сукупність прийомів, способів вивчення різних сторін педагогічного процесу з метою досягнення певної наукової мети. Вони поділяються:

а) на емпіричні:

· спостереження – цілеспрямоване, систематичне сприйняття дослідником педагогічного процесу, його окремих сторін у природних умовах. Завданням спостереження є накопичення фактів і
подальший їх аналіз;

· вивчення продуктів діяльності людини, конспектів, творів, малюнків та інших, які дають уявлення про систему роботи учня, особливості вияву його якостей;

· бесіда допомагає з’ясувати недоступні безпосередньому спостереженню особливості педагогічних явищ, оцінок, суджень, думок, мотивів поведінки та вчинків. Бесіда може мати чітку, регламентовану форму, для якої заздалегідь складають запитання. За невимушеного характеру бесіди запитання формулюють залежно від ситуації.

У будь-якому разі необхідно готуватися до бесіди (визначити мету, завдання, питання тощо), встановлювати контакт зі співбесідником (зацікавлено і щиро вести розмову, тактовно й доброзичливо ставити запитання, вміти берегти довірені таємниці);

· інтерв’ю є різновидом бесіди, проте воно більшою мірою спрямоване на виявлення оцінок, позицій респондентів. Інтерв’ю зазвичай проводиться як за заздалегідь підготовленими запитаннями, так і за підготовленими відповідями, що ро­бить щирість і точність
відносною.

У ході бесід, інтерв’ю може використовуватися й т. зв. проективна методика, сутність якої полягає в тому, що респонденту пропонується спеціально сконструйована уявна ситуація: «Як би ви діяли, якщо...»;

· анкетування як емпіричний метод дослідження дає змогу одержувати інформацію про окремі явища, запити індивідів, їх ставлення, мотиви діяльності та ін. Питання анкет можуть бути прямими й опосередкованими, у формі продовження того чи іншого висловлення, відкритими (респондент відповідає у вільній формі), закритими (в анкетах наведені можливі варіанти відповідей, і респондент визначає один з них), напівзакриті (наведені варіанти відповідей, але є можливість відповідати у вільній формі);

· соціометрія. Виявляють ставлення суб’єкта до оточуючих людей в різноманітних ситуаціях, його місце в колективі (ступінь популярності, характер міжособистісних відносин, наявність підгруп у колективі, групова згуртованість). З цією метою у певній ситуації (наприклад, за створення груп для проходження практики проводять опитування студентів) пропонують написати, з ким би хотіли бути в одній групі в першу чергу, другу, третю, і з ким не хотіли б в першу чергу, другу, третю проходити, наприклад, практику). Потім за різними матрицями здійснюють обробку даних соціологічного опитування;

· рейтинг, тобто оцінка тих чи інших сторін діяльності, якостей особистості компетентними експертами, які мають глибоко знати предмет оцінки, бути здатними до виконання творчих завдань, позитивно ставитися до проведення експертизи, а також бути справедливими, об’єктивними, самокритичними, виявляти аналітичність,
конструктивність мислення;

· узагальнення незалежних характеристик, сутність якого
зводиться до налізу інформації, що надійшла з різних джерел.

Результати використання методу самооцінки доцільно порівнювати з даними оцінок одногрупників, викладачів;

· педагогічне тестування як цілеспрямоване дослідження дає змогу за допомогою спеціально розроблених завдань, питальників об’єктивно вивчити характеристики педагогічного процесу (тести
успішності, тести умінь, діагностика рівня компетентності), тести
досягнень інтелекту, креативності);

· експеримент. Створюються умови для з’ясування залежності між педагогічними засобами і результатами їх використання за точно встановлених і зафіксованих умов. Експеримент проводять, якщо немає можливості довести певне положення іншим способом, коли є сумнів, вибір, альтернатива. Додатково можна використовувати й інші методи (спостереження, бесіда, анкетування, педагогічний консиліум, тестування), тобто експеримент – це комплексний метод;

б) теоретичні – методи теоретичного аналізу (порівняльно-історичного, причинно-наслідкового та інші) джерел розвитку, систем умов, принципів, що забезпечують ефективність функціонування педагогічного процесу; моделювання, пов’язане з побудовою ідеалізованих об’єктів, зразків, явищ, систем. У моделях значний елемент умовності, творчого уявлення вченого. За допомогою моделювання можна відійти від неістотних, другорядних складових явища, процесу, які вивчаються, визначити головне, системотвірне, встановити
системовизначальні зв’язки і фактори.

Теоретичні методи пов’язані з опрацюванням наукової літератури;

в) математичні й статистичні. Передбачають установлення кількісних залежностей між явищами, які вивчаються. Обробка одержаних
даних математичними методами за спеціальними формулами дає змогу показати виявлені залежності у виді графіків, діаграм і таблиць.

Педагогіка є наукою, тому що: має чітко визначений власний предмет, який становлять зафіксовані закони та закономірності між педагогічними явищами; встановлені закони та закономірності дають змогу прогнозувати майбутній розвиток досліджуваних педагогічних явищ, для вивчення яких застосовуються об’єктивні методи
дослідження.

Дата добавления: 2015-05-24