Історичний контекст

Історичним середовищем пророцтва Наума є Асирія, представлена своєю жорстокою і гордою столицею Ніневією. Упадок Ніневії – основна тема книги. Місто це походило, правдоподібно, з V тис. до Р. Хр. Згідно з книгою Бут 10, 11, основоположником міста був Німрод. Вавилонський цар Гаммурапі (1728 - 1686) згадує у своєму славному Кодексі про Ніневію як про одне з міст свого царства. В XVI ст. Ніневія була під владою гурритів, а в половині XIV ст. потрапила у володіння асирійців. Політичного значення набрало в VІІІ ст., коли Санхериб (704 - 681) обрав її своєю резиденцією і прикрасив величними будівлями.

Ніневія була розташована на східному березі гірського Тигру, оточена потужними мурами і валами, наводнювалася цілою системою каналів. В час Наума Ніневія займала площу 664 гектарів. Царська вулиця мала 25 м ширини. Наступники Санхериба розбудували Ніневія ще більше. Асаргаддон (681-625) збудував нову дільницю, а Ашурбаніпал (668-625) – прекрасну царську резиденцію. Після смерті Ашурбаніпала Асирійська імперія швидко почала занепадати. Її столиця Ніневія впала під натиском медо - вавилонської коаліції в 612 році, а кілька років пізніше (609 або 605 р.) перестала існувати і сама імперія. В середині ХІХ ст. археологи ідентифікували потужні руїни навпроти сучасного Мосулу (Ірак) із стародавньою Ніневією і відкрили багато монументів, серед яких найціннішими були бібліотека Ашурбаніпала і його палац.

Не дивлячись на постійні війни, в Ніневії процвітала архітектура, мистецтво і література. Царські палаци захоплювали своїми розмірами і багатством, а їхні різьблені оздоби належать до архітворів світового мистецтва. На глиняних табличках писарі увіковічнили клинописом епіку і міфологію світу, що вже проминув. Ще сьогодні захоплюють чудові вироби з слонової кості тогочасних ремісників. На увесь цей зовнішній блиск кидає, однак, тінь нелюдська жорстокість, якої провідники Асирії не встидалися і не приховували. У своїй експансії, спрямованій до поневолення світу, вживали таких брутальних і варварських методів, про які людство ще не чуло. Після кожної вдалої битви асирійці брали в полон сотні і тисячі невільників і гнали їх в далекі сторони. J. A. Thompson так описує ту практику асирійців: «Багато з них (полонених) брили на тортури. Їм стинали голови, відривали руки, відтинали вуха, виривали язики, виколювали очі. Були випадки, що з полоненого здирали шкіру, а потім її прибивали для застрашування на мурах міста. Можна без перебільшення сказати, що не було талої жорстокості,перед якою зупинилися б асирійці». До того жахливого списку можна додати масове насаджування на палі, ілюстроване на різьбі, що увіковічнила здобуття Санхерибом міста Лакіш в південній Юдеї. Пануючі асирійці наказували увіковічнювати ці жорстокі сцени в різьбі і записувати в анналах. Це мало сповняти застрашуючу функцію як для чужих, так і для власних підданих.

Проти цього всього підніс свій голос пророк Наум. Наум виголосив свої пророцтва між 663 (дата знищення Фів) і 612 (падіння Ніневії) роками (3, 8-10).

Дата добавления: 2017-01-14