Розділ 1. Актуальність теми. Формування нової системи трудових відносин на засадах соціального партнерства і створення правового механізму їх регулювання є необхідною

Вступ

Актуальність теми. Формування нової системи трудових відносин на засадах соціального партнерства і створення правового механізму їх регулювання є необхідною складовою ринкових перетворень. В умовах трансформації економіки суспільні відносини у сфері праці наповнюються новим змістом за рахунок посилення колективних засад. З розвитком сфери договірного регулювання формуються нові соціальні зв’язки між працівни-ками і роботодавцями (їхніми представниками) у процесі трудової діяльності не лише в межах підприємства, а й на інших рівнях – регіон, галузь, держава. Розширюється коло суб’єктів цих відносин, у зв’язку з чим виникає необхідність чіткого визначення їх правового статусу.

Під впливом сучасних соціально-економічних чинників змінюється предмет трудового права, сфера його дії, галузевий режим правового регулювання, система, з’являються інституційні новації. Деякі усталені поняття в науці трудового права потребують нового підходу та відповідного теоретичного обґрунтування передусім з позицій забезпечення, охорони та захисту прав і свобод людини у сфері праці.

Останніми роками наука трудового права збагатилася змістовними працями відомих українських вчених В. Венедиктова, Р. Кондратьєва, А.Мацюка, Л. Лазор, В. Прокопенка, Н. Болотіної, Г. Гончарової, В. Гоца, П. Пилипенка, Н. Хуторян та ін., які досліджують проблеми правового регулювання колективних трудових відносин в умовах становлення соціально орієнтованої ринкової економіки.

У сучасній правовій літературі визнається існування колективних трудових відносин у предметі трудового права. Проте науці трудового права бракує наукових розробок теоретичних і практичних проблем правового регулювання колективних відносин, соціального партнерства у сфері праці, юридичного забезпечення колективних трудових прав, впливу міжнародного та європейського трудового права на сучасне трудове право України.

Колективні відносини у сфері праці пов’язані з реалізацією їх суб’єктами колективних трудових прав, зокрема права на свободу об’єднання, права на ведення переговорів і укладення колективних договорів, угод, права на участь в управлінні підприємством (установою, організацією) та ін. З’ясування змісту, принципів, меж здійснення цих та інших колективних трудових прав є актуальним і необхідним у контексті проблеми забезпечення прав людини у сфері праці.

Оскільки в сучасних умовах держава неспроможна повною мірою забезпечити соціально-економічні права людини праці, посилюється захисна функція профспілок та інших представницьких організацій трудящих. Необхідно чітко визначити роль, функції, завдання, повноваження та форми діяльності організацій трудящих і роботодавців у нових соціально-економічних умовах, перспективи їх подальшого існування.

Об’єктом дослідження є сучасна система колективно-договірних правовідносин у сфері праці.

Предметом дослідження є особливості правового регулювання трудових відносин за участю професійних спілок та трудових колективів.

Метою дослідження є обґрунтування ролі профспілок і трудових колективів у правовому регулюванні праці.

Для досягнення поставленої мети вважаємо за необхідне вирішення таких завдань дослідження:

― аналіз поняття, видів, сторін і суб’єктів колективних трудових правовідносин;

― визначення ролі профспілок у правовому регулюванні праці;

― дослідження ролі трудових колективів у правовому регулюванні праці;

― характеристика напрямків реформування правового врегулювання трудових відносин за участю профспілок та трудових колективів.

Методи дослідження: системного, історичного, структурно-функціо-нального та нормативно-порівняльного аналізу.

Дата добавления: 2015-08-31