Тайна миропомазання – це Свята тайна, установлена Ісусом Христом та святою Церквою, у якій охрещена людина дістає зіслання Святого Духа й стає Христовим воїном.

Тайна миропомазання

Для всіх християн Західної та Східних Церков важливе значення має Тайна миропомазання (Confirmatio з лат. – зміцнення, скріплювання) [44]. У більшості протестантських Церков її немає (крім Англіканської Церкви).

Історія встановлення тайни має тривалу традицію: ще в старому Заповіті ми бачимо, що Господь звелів Мойсеєві помазати Аарона і його синів на священство (Вих. 29: 7), потім помазували царів Саула й Давида, коли вони вступали у свої права. З часів Ісуса Христа були “помазані” апостоли (Ів. 20: 22). Сам апостол Павло у “Листі до корінтян” каже: “Той, що утвердив нас у Христі і помазав нас (Той), є Бог. Він і вибрав нас і дав запоруку Духа (Святого) в серця наші” (2 Кор. 1: 21-22).

За церковним переказом, від святого Діонісія та інших Отців Церкви святі апостоли дістали від Ісуса Христа доручення спеціальним способом готувати миро й уділювати його людям. Спочатку апостоли після хрещення Тайну миропомазання здійснювали через покладання рук (Ді. 8: 14-17; 19: 2-6), а наприкінці першого сторіччя – через помазання святим миром, оскільки самі не встигали здійснювати цю Тайну.

На ІІ Вселенському (Константинопольському) соборі 381 року розглядалося питання про Тайну миропомазання (Кан. 7), коли пояснювали обряд самої Тайни та прийняли формулу: “Печать дару Духа Святого” [1, с.34].

Матерією (матеріалом) для Тайни миропомазання є святе миро. Звідси й грецька назва цієї Тайни. Грецьке слово “хрізма”- це особливо приготовлена мазь.

Миро готують кожного року в час Великого посту в монастирі – чернечому осідку кожного патріарха, архієпископа, єпископа чи папи. Для його приготування використовують такі три основні складники: бальзам, маслинову олію (оливу) та східні пахощі. Бальзам символізує захист християнської душі від зіпсуття гріхом. Маслинова олія символізує повноту ласки, яка йде від Ісуса Христа й за допомогою Святого Духа спливає на християнина. Це дає витривалість християнській душі в разі випробувань. Пахощі (до двадцяти східних пахощів) символізують творчу діяльність кожного християнина: він ширитиме християнські чесноти та свої добрі діла розноситиме, як неповторні східні пахощі. Апостол Павло про це сказав: ”Ми є перед лицем Бога пахощами Ісуса Христа” (2 Кор. 2: 15). Варити миро закінчують останнього тижня посту, бо вже у Великий (Страсний) четвер папа, кардинал чи патріарх, митрополит або єпископи певної території (єпархії) висвячують його на Літургії чи Месі [23, с.317]. У греко-католиків та православних спеціальними посланцями передають миро священикам.

Обряди Тайни миропомазання. Тайна миропомазання має певні відмінності в різних Церквах щодо практики її уділювання. Протестанти зовсім відкинули практику цієї Тайни, крім Англіканської Церкви, і більшість зберегли її лише як обряд.

У західних обрядах (римо-католицькому тощо) цю Тайну уділює тільки єпископ дітям, котрим сповнилось 7 років й котрі можуть вже йти до Сповіді, чи дорослим, що щойно охрестилися. Як виняток, священик латинського обряду може уділити Тайну миропомазання тільки в небезпеці смерті вірним свого обряду, але Кодекс канонів Східних Церков дозволяє у небезпеці смерті уділити віруючому іншої конфесії, де використовується ця Свята тайна (Кан. 696. § 3) [3, с. 195].

У латинському обряді до цієї Тайни батьки й діти готуються дуже урочисто. Дівчаткам шиють довгі білі плаття з віночками, хлопчиків теж одягають святково. Коли діти приходять на Месу, сповідаються, то пізніше єпископ під час Меси сам робить миропомазання кожній дитині на чолі у вигляді хреста. Цей обряд у Західній Церкві називають “ конфірмація ”, що з латинської дослівно перекладається як “скріплення” [44].

Формули Тайни миропомазання в різних обрядах. При помазуванні пальцем чола дитини єпископ каже формулу миропомазання латинського обряду: “ Прийми печать дару Святого Духа” [23, с.317; 44].

У Східних Церквах (унійних та автокефальних) Тайну миропомазання може уділювати і єпископ, і священик. Тайну миропомазання за східним обрядом (у православних і греко-католиків та ін.) уділюють зразу ж після Тайни хрещення як для дитини, так і для дорослої людини. Священик (може і єпископ) східного обряду великим вказівним пальцем (у православних - пензликом) миропомазує у вигляді хреста дитині такі частини тіла: чоло, очі, вуха, ніздрі, вуста, груди, ручки (долоньки), ніжки тощо.

Без Тайни хрещення уділювати Тайну миропомазання священик не може. Він спочатку мусить охрестити дитину, а відтак – миропомазати, промовляючи при цьому формулу Тайни миропомазання (східного обряду): “Печать дару Святого Духа. Амінь” [23;29].

У Католицькій Церкві (у латинському обряді) при Тайні миропомазання єпископ додає дитині друге ім’я, тому можуть запросити колишніх хрещених батьків знову, або нових кумів для дитини. У східному обряді це не практикується масово. Для цієї Тайни присутність другої пари кумів у західному обряді обов’язкова, у греко-католиків (за бажанням батьків), у православних – не практикується.

Наслідки і значення Тайни миропомазання:

1) Ця Свята тайна вдосконалює Тайну хрещення.

2) Після Тайни миропомазання дитина одержує зіслання Святого Духа, стає сильнішою у боротьбі з головними ворогами – тілом, світом і дияволом, може мати характер Христового воїна, який буде захищати віру Христову.

3) Ця Тайна теж витискає на душі людини знак – печать Святого Духа, а тому уділюють її лише раз у житті (не плутати із мируванням).

4) Людина отримує сім дарів Святого Духа: мудрість, розум, рада, витримка, знання, побожність, страх Божий (Іс. 11: 2).

Таким чином, священик чи єпископ освячує всі органи чуття людини, щоб вони допомагали їй у боротьбі із Сатаною та іншими злими силами.

Дата добавления: 2017-02-01