Обряд виводу жінки після народження дитини

Після хрещення та миропомазання новонародженого у східному обряді (у православних і греко-католиків) священик виконує для матері дитини обряд виводу.

Обряд виводу має тривалу традицію, яка йде ще від юдеїв. За Законом Мойсея, жінка-породілля повинна була пройти обряд очищення. У книзі Левіт (Лев.12: 1-8) було записано, що жінка, яка народила дівчинку, буде вважатись нечистою 2 тижні, 60 днів буде очищуватись і їй не можна ходити до Храму, нічого священного не можна торкатись, аж потім їй можна давати обряд виводу, але для матері новонародженого хлопчика можна давати обряд виводу на 40-й день, а нечистою вона буде тільки 7 днів, оскільки на 8-й день (за юдейською традицією) хлопчика обрізали.

Обряд виводу в юдеїв мав кілька призначень:

а) дати матері благословення Боже на материнство;

б) позаяк священнослужитель в юдеїв зазвичай виконував роль лікаря, то він повинен був переконатися, що жінка після пологів здорова й може ходити до Храму;

в) визнання священиком юридичного факту народження дитини;

г) існували також певні заборони санітарно-гігієнічного характеру, які були встановлені Законом Мойсея щодо жінки, адже там були проблеми з водою.

Для теперішніх жінок (ІІ Ватиканський собор відмінив ці заборони) немає потреби встановлювати ці заборони, бо сучасні жінки добре обізнані з правилами гігієни. Але обряд виводу в християн носить інший характер. Під час цього обряду священик дає дозвіл ходити жінці до храму (до церкви), благословення на материнство, поручає її опіці Матері Божої, молиться, щоб Господь допоміг їй стати доброю матір’ю.

Жінка на час виводу повинна мати покриття на голові: білу хустку, шаль чи капелюшок – за українською традицією – це хустка, яка використовувалась під час вінчання. Хрещення й миропомазання – це радісні Тайни, а тому, як правило, священик уділяє їх у білих ризах.

Якщо дитину хрестять у церкві, то після хрещення й миропомазання священик дозволяє рідній матері дитини підійти до середини храму, звідти веде її до іконостасу перед ікону Богородиці. Читає для неї спеціальні молитви, кропить її свяченою водою й дає благословення на материнство.

Обряду виводу жінкам, які не перебувають у церковному шлюбі, та покриткам, за українською традицією священик не дає, але дитину хрестить і миропомазує.

Ось тому священики всіх обрядів можуть охрестити в небезпеці смерті, але не всі можуть миропомазувати, оскільки в західному обряді цю тайну уділює тільки єпископ.

ІІ Ватиканський собор дозволив у небезпеці смерті священикові латинського обряду уділити вмираючому Тайну хрещення й миропомазання, якщо відсутній єпископ (Догматична конституція “Lumen gentium” та Кодекс канонічного права: кан. 883, § 3) [3; 23, с.320].

Запитання та завдання для самостійної роботи студентів

1. Дати визначення Тайни хрещення.

2. Назвати матерію і формулу Тайни хрещення.

3. Хто може здійснити Тайну хрещення і за яких умов?

4. Які є обряди хрещення в різних конфесіях?

5. Які наслідки Тайни хрещення для кожної людини?

6. Як можна охрестити в небезпеці смерті дитину чи людину?

7. Хто може охрестити в небезпеці смерті?

8. Яка традиція існувала щодо катехуменів (кумів)? Назвіть їх обов’язки перед похресником і Богом.

9. Як приготувати родину до хрещення?.

10. Чому у східних обрядах існує поняття про обряд “хрещення кров’ю”? Яке ставлення до цього поняття у католиків?

11. Яка історія очищення водою? Хто встановив Тайну хрещення?

12. Чому Тайна хрещення є тайною віри?

13. Які відмінності в обрядах уділювання Тайни миропомазання у західному і східних обрядах?

14. Які складники мира та яке їх символічне значення?

15. У чому полягає християнське значення обряду виводу жінки після хрещення новонародженої дитини?

Дата добавления: 2017-02-01