Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Сутність та класифікація витрат на розвиток персонал




 

Вивчення цього питання тісно пов’язане з дослідженням сутності та структури витрат роботодавця на персонал. Причому, якщо визначити зміст кожного елементу, то він прямо або опосередковано впливає на розвиток персоналу. Далі необхідно визначити сутність витрат та їх особливу відмінність від інвестицій.

Так, витрати – це грошова оцінка вартості матеріальних, трудових, фінансових, природних, інформаційних та інших видів ресурсів на виробництво та реалізацію продукції за певний період часу.

Витрати на персонал – це інтегральний показник, що включає сукупність витрат, пов'язаних із залученням, винагородою, стимулю-ванням, вирішенням соціальних проблем, організацією роботи й поліпшенням умов праці персоналу.

Виходячи із запропонованих визначень витрати можуть бути як довгостроковими, так і поточними, а інвестиції – мають стратегічний довгостроковий характер (дане питання докладно розглянуто в розд. 4.2).

Класифікація витрат підприємства на розвиток персоналу наведена на рис. 4.5.

 

 
 

 

 


Рис. 4.5. Класифікація витрат підприємства

на розвиток персоналу (побудовано на основі [75])

 

Витрати на персонал мають такі характеристики:

забезпечують принцип вимірювання різноманітних ресурсів, що визначається їх грошовою оцінкою;

визначаються періодом часу, тобто повинні бути віднесені на вид витрат за даний період;

цільова установка, тобто пов’язана із запровадженням конкретних заходів із розвитку персоналу.

Відповідно до рекомендацій Міжнародної організації праці витрати на персонал включають: оплату виробничої праці; виплати на невідпрацьований оплачуваний час; премії й грошові винагороди; вартість їжі й інші виплати в натуральній формі; вартість надання житла працівникам, оплачуваного роботодавцем; витрати роботодавців на соціальне забезпечення; вартість професійного навчання; вартість культурно-побутових умов; змішані статті: транспорт для працюючих, робочий одяг, відновлення здоров’я, податки на заробітну плату.

Відбудовні витрати (витрати заміщення) це сьогоднішні витрати, необхідні для заміни працюючого зараз працівника на іншого, здатного виконувати ті ж функції. Вони включають витрати на придбання нового фахівця, його навчання (орієнтацію) і витрати, пов'язані з вивільненням працюючого (рис. 4.6).

 
 

 

 


Рис. 4.6. Структура відбудовних витрат на розвиток персоналу

 

Витрати роботодавця на персонал включають:

1) витрати на оплату праці розподіляються на:

1.1) оплата за відпрацьований час, у тому числі:

заробітна плата по тарифних ставках, окладам, відрядним розцінкам;

відсоток від вартості здійснених послуг;

вартість натуральної винагороди;

грошові й натуральні премії незалежно від джерел виплати;

стимулюючі доплати;

щомісячна винагорода за стаж і вислугу років;

компенсаційні виплати у зв’язку з режимом роботи й умовами праці;

оплата керівникам і фахівцям, що залучалися до підготовки, перепідготовки й підвищення кваліфікації кадрів з відривом від основної роботи;

комісійна винагорода (страховим агентам, брокерам);

гонорари штатним журналістам;

оплата спеціальних перерв у роботі;

оплата різниці в окладах при тимчасовому заступництві, роботи сумісників і іншого необлікового персоналу;

1.2) оплата за невідпрацьований час, у тому числі:

оплата щорічних, додаткових і навчальних відпусток;

оплата пільгового часу й часу виконання державних обов’язків, донорів;

оплата простоїв з вини працівників і змушених прогулів;

одноразові премії за підсумками роботи за рік;

оплата подарунків;

компенсації за невикористані відпустки;

виплати на утримання житла, паливо, харчування;

матеріальна допомога;

2) виплати соціального характеру:

надбавки до пенсій працюючим на підприємстві;

одноразова допомога ветеранам, що виходять на пенсію, виплачувана за рахунок коштів підприємства;

внески за рахунок коштів підприємства на добровільне медичне страхування й оплата медичних послуг;

оплата туристичних і санаторних путівок, занять спортом:

відшкодування витрат за перебування дітей у дитячих садках і яслах;

компенсації жінкам, що перебувають у частково оплачуваній відпустці по догляду за дітьми;

суми компенсацій за шкоду, заподіяну здоров’ю працівників, професійні каліцтва й захворювання, виплати утриманцям загиблих, а також відшкодування морального збитку відповідно до вироку суду;

вихідна допомога у зв’язку із припиненням трудового договору;

суми, виплачувані протягом періоду працевлаштування при звільненні по скороченню штатів;

оплата проїзду до місця роботи й транспортних послуг;

матеріальна допомога, що надається у зв’язку із сімейними обставинами;

стипендії особам, спрямованим на навчання підприємством;

допомога на будівництво житла, для погашення різних позичок.

3) витрати, що не відносяться до фонду заробітної плати й виплат соціального характеру, включають такі основні статті:

дивіденди за акціями, виплати по облігаціям і паям;

страхові внески в соціальні фонди, недержавні пенсійні фонди й виплати з них;

авторські винагороди;

вартість форменого одягу й спецодягу;

витрати, пов’язані з відрядженнями;

витрати, пов’язані з переїздом з одного місця роботи на інше;

витрати на платне навчання працівників;

витрати на утримання об’єктів соціальної сфери;

витрати на проведення соціально-культурних і спортивних заходів;

витрати по обслуговуванню садових товариств.

У практиці західних підприємств набули поширення такі методи розрахунку вартості розвитку персоналу:

1. Метод розрахунку прямих витрат на розвиток персоналу включають загальні економічні витрати на персонал: оплата праці, податки, охорона поліпшення умов праці, професійне навчання.

2. Метод конкурентної оцінки вартості розвитку персоналу передбачає здійснення порівняльного аналізу суми оцінки витрат на розвиток персоналу з сумою потенціальних збитків їх звільнення.

3. Метод перспективної вартості розвитку персоналу засно-вується на врахуванні конкурентної вартості персоналу в перспективі [33].

Таким чином, витрати на розвиток персоналу не слід розглядати з позиції “зайвих” витрат, адже їх наявність свідчить про соціальну відповідність бізнесу й серйозне відношення до тих працівників, що формують колектив підприємства.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2017-01-13; Просмотров: 1021; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.02 сек.