Антихолінергічні препарати

Системні ГКС

Засоби невідкладної допомоги

Антитіла до імуноглобуліну E

Застосування анти-IgЕ (омалізумаб) обмежується пацієнтами з підви-щеним рівнем IgЕ у сироватці. Анти-Ig показані пацієнтам з тяжкою БА, контроль над якою не досягається за допомогою іГКС. Про поліп-шення контролю над БА при застосуванні анти-IgЕ свідчить змен-шення частоти симптомів і загострень, а також зниження вживання β₂-агоністів.

Алергенспецифічна імунотерапія показана у пацієнтів,у яких ре-тельна елімінація алергенів і фармакологічне лікування, що включає іГКС, не дозволили досягти контролю над БА. Використовують різного виду алергени (активні фракції алергенів, очищені алергени, водно-сольові, хімічні модифіковані алергени, пролонговані алергени). Починають введення з дуже малої дози (1:1000000 – 0,1 мл), поступо-во збільшуючи дозу.

Протипоказання до специфічної імунотерапії: загострення БА чи супровідних захворювань; наявність емфіземи, пневмосклерозу, ди-хальної чи серцевої недостатності; тривала ГКС-терапія; психічні та онкологічні захворювання; вагітність і лактація.

Дія препаратів невідкладної допомоги полягає у швидкій ліквідації бронхоспазму й супутніх симптомів.

Інгаляційні селективні β₂-агоністи швидкої дії – сальбутамол (венто-лін, астал), фенотерол (беротек), тербуталін (бриканіл), іпрадол, сальме-фамол.

Сальбутамол (вентолін, астал) у виглядідозованого аерозолю призна-чають по 1-2 вдихи 4 рази на добу (1 вдих – 100 мкг) для лікування напа-дів ядухи.

Сальмефамол у вигляді дозованих аерозолів використовується для лікування нападів БА по 1-2 вдихи 3-4 рази на добу (1 вдих – 200 мкг).

Тербуталін (бриканіл) випускається в таких формах:

- дозований аерозоль для зняття нападів БА – по 1 вдиху 3-4 рази на добу (1 вдих – 250 мкг);

- ампули по 1 мл 0,05% розчину для внутрішньом’язового введен-ня по 0,5 мл до 4 разів на добу для зняття нападів.

Фенотерол (беротек) – у вигляді дозованого аерозолю для зняття нападів БА по 1 вдиху 3-4 рази на добу (1 вдих – 200 мкг).

Інгаляційні β₂-агоністи швидкої дії повинні застосовуватися тільки за потреби; дози й кратність інгаляцій повинні бути по можливості мінімальними. Зростаюче, особливо щоденне застосування цих препа-ратів указує на втрату контролю над БА й необхідність перегляду терапії.

Системні ГКС звичайно не вважають препаратами невідкладної допо-моги, однак вони відіграють важливу роль при лікуванні тяжких загострень БА, тому що попереджають прогресування загострення БА, зменшують потребу в звертанні за невідкладною медичною допомо-гою й у госпіталізації, попереджають ранній рецидив після надання невідкладної допомоги й поліпшують перебіг захворювання. Основні ефекти системних ГКС з'являються тільки через 4-6 годин після засто-сування. Краще використовувати пероральні препарати, які так само ефективні, як і внутрішньовенні. Стандартний короткий курс лікуван-ня загострення пероральними ГКС - 40-50 мг преднізолону на добу протягом 5-10 днів залежно від тяжкості загострення. Після ліквідації симптомів і повернення показників ФЗД до кращих значень пацієнта можлива відміна або поступове зниження дози пероральних ГКС за умови продовження лікування іГКС. Внутрішньом'язове введення ГКС для попередження рецидиву не має переваг перед коротким курсом лікування пероральними ГКС.

До антихолінергічних препаратів відносяться іпратропію бромід і окситропію бромід. Інгаляційний іпратропію бромід є менш ефектив-ним засобом для полегшення симптомів БА, ніж інгаляційні β₂-агоністи швидкої дії. Переваги іпратропію броміду при тривалому лікуванні БА не встановлені, хоча вважається, що він є альтер-нативним бронхолітиком для хворих, у яких при лікуванні β₂-агоніс-тами швидкої дії виникають такі небажані ефекти, як тахікардія, аритмія й тремор.

Іпратропіуму бромід (атровент, іправент) використовується для зняття тяжких нападів ядухи (переважно при ваготонічних формах); при бронхіальній обструкції, що провокується ФН, холодом, вдихан-ням пилу, газів; для зняття нападів ядухи у хворих із протипоказан-нями до призначення b₂-агоністів. Випускається у вигляді:

· дозованого аерозолю – по 2 вдихи (1 вдих – 20 мкг) 3-4 рази на добу;

· розчину для інгаляцій – 0,025 % розчин (в 1 мл – 0,25 мг) по 4-8 крапель;

· капсул для інгаляцій (1 капсула – 0,2 мг) інгалюється по 1 капсу-лі 3 рази на добу.

Іправент – порошковий інгалятор Діпіхалер з капсулами з порош-ком для інгаляцій (40 мкг – 1 капсула);

Комбіновані препарати:

· беродуал (20 мкг іпратропіуму броміду із 50 мг фенотеролу),

· дуолін (сальбутамол із іпратропіуму бромідом) призначають по 1-2 вдихи 2-3 рази на добу.

Теофілін короткої дії може застосовуватися для полегшення симпто-мів БА у поєднанні із β₂-агоністами швидкої дії.

Пероральні β₂-агоністи короткої дії можуть призначатися лише дея-ким пацієнтам, які не здатні приймати інгаляційні препарати. Однак їхнє застосування супроводжується більш частими небажаними ефектами.

Допоміжні й нетрадиційні методи лікування включають акупунк-туру, гомеопатію, траволікування, застосування харчових добавок, іонізаторів, спелеотерапію та відіграють невелику роль у лікуванні БА через відсутність достатнього числа досліджень і, як правило, не доведену ефективність. У цілому ці методи не пройшли валідизації за звичайними стандартами.

Дата добавления: 2017-01-14