Дані фізикального обстеження

Анамнестичні дані

У першу чергу слід з’ясувати наявність впливу факторів ризику, таких, як паління, професійні або атмосферні шкідливі агенти. Необ-хідна деталізація анамнезу паління (пачко-років). Кількість пачко-ро-ків підраховується шляхом множення кількості пачок сигарет, що викурюють щодня, на кількість років паління. Довготривале тютюно-паління (10-20 пачко-років) є одним із основних анамнестичних критерієв діагностики ХОЗЛ.

З метою діагностики і диференційної діагностики необхідно відзна-чати таке:

· будь-які прояви БА, алергії, респіраторних інфекцій у дитинстві й будь-яких інших респіраторних захворювань, таких, як туберкульоз, та ін.;

· сімейний анамнез щодо ХОЗЛ або інших захворювань легенів;

· випадки загострення ХОЗЛ, у т.ч. госпіталізацій;

· супутні захворювання, пов'язані із захворюваннями серця або периферичних судин, неврологічні розлади, що мають той самий фак-тор ризику (паління). Симптоми депресії можуть свідчити про необ-хідність відповідного лікування цих станів;

· вказівки на невмотивовану втрату ваги, оскільки вона є наслідком ХОЗЛ, і може бути предиктором несприятливого прогнозу;

· інші неспецифічні симптоми, такі, як свисти й хрипи в легенях, біль у грудній клітці, а також ранковий головний біль.

На ранніх стадіях ХОЗЛ фізикальный огляд часто не виявляє пато-логічних змін. У міру прогресування захворювання з'являються пато-гномонічні ознаки.

Огляд: центральний ціаноз, синюшність слизових, діжкоподібна деформація грудної клітки, видих через зімкнуті губи (щоб уповіль-нити видих і покращити спорожнювання легень), парадоксальний рух грудної й черевної стінок і участь допоміжної мускулатури у диханні є ознаками важкого обмеження швидкості повітряного потоку, гіперін-фляції й порушення механіки дихання.

Перкусія: дає можливість визначити зменшення екскурсії діафраг-ми (межа нижнього краю легень зміщена вниз) й появу тимпанічного (коробкового) звуку через гіперінфляцію або наявність бул; при цьому печінка стає легкодоступною для пальпації навіть при її нормальних розмірах.

Аускультація легень: непостійні вологі й сухі хрипи можуть допо-могти відрізнити ХОЗЛ від застійної СН або легеневого фіброзу, при якому часто спостерігається крепітація.

Аускультація серця даєможливість виявити ознаки ХЛС (акцент ІІ тону над ЛА, шуми при недостатності клапану ЛА або трикуспі-дального клапана).

Ознаки системних змін: наявність набрякання шийних вен, перифе-ричних набряків, збільшення печінки свідчать про ознаки декомпен-сованого ХЛС або важкої гіперінфляції. Втрата м'язової маси й сла-бість периферичних м'язівє наслідком порушення трофіки й/або дис-функції кісткової мускулатури. Ціаноз або синюшний колір слизовихможуть вказувати на гіпоксемію.

Таблиця 17 - Клінічна характеристика типів ХОЗЛ

Симптоми захворювання	Бронхітичний тип	Емфізематозний тип
Співвідношення основних симптомів	Кашель переважає над задишкою	Задишка переважає над кашлем
Обструкція бронхів	Виражена	Виражена
Гіперінфляція легень	Слабо виражена	Сильно виражена
Колір шкірних покривів	Дифузний ціаноз	Рожево-сірий
Кашель	З гіперсекрецією мо- кротиння	Малопродуктивний
Зміни на рентгенограмі органів дихання	Дифузний пневмосклероз	Емфізема легень
Легеневе серце	У средньому і похило-му віці, рання деком- пенсація	У похилому віці, пізня декомпенсація
Поліцитемія	Часто виражена; в’яз-кість крові підвищена	Не характерна
Кахексія	Не характерна	Є часто
Функціональні пору- шення	Ознаки прогресуючої ЛН та СН	Переважає ЛН
Порушення газообміну	PaО2 < 60 мм рт.ст. РаСО2 > 45 мм рт. ст.	PaО2 < 60 мм рт.ст. РаСО2 < 45 мм рт. ст.

При рентгенологічному дослідженні за наявності у хворого емфі-земи легень – легені великого об’єму, низьке стояння куполів діафраг-ми, вузька тінь серця, збільшений ретростернальний повітряний прос-тір, іноді визначаються емфізематозні були.

Функціональні та гемодинамічні порушення, що характерні для хворих на ХОЗЛ

У хворих на ХОЗЛ розвивається ЛН - неспроможність легень забез-печити нормальний газовий склад артеріальної крові у стані спокою і/або під час помірних ФН. Розрізняють 3 ступені ЛН залежно від вираженості задишки і патофізіологічних порушень апарату зовніш-нього дихання:

· І ступінь - задишка виникає при ФН, яке раніше її не викликало. Спостерігаються порушення ФЗД (зміни об’ємів вентиляції, легеневих об’ємів, механіки дихання);

· ІІ ступінь характеризується задишкою при незначному ФН без ознак ЛС або з їх наявністю слабкого ступеня вираженості. Характе-ризується подальшими порушеннями ФЗД і розвитком артеріальної гіпоксемії при нормальному вмісті вуглекислого газу в крові;

· ІІІ ступінь характеризується задишкою у спокої, НК може бути або помірно (ІІ стадія), або різко вираженою (ІІІ стадія). Спосте-рігаються виражені порушення ФЗД з розвитком гіперкапнії і респі-раторного ацидозу.

Гемодинамічні перенавантаження правих відділів серця характери-зують розвиток ХЛС.

Дата добавления: 2017-01-14