Георгій МУСЕВИЧ

              РАНОК У ПАРКУ

              Хто — зарядку для порядку,

              Хтось — від ожиріння,

              Як спасіння з бід достатку

              Чи часу веління.

              На траві роса іскриться,

              Грає в переливах,

              А повітря? — Не присниться!

              З віття линуть співи.

                   Стир гойдає верболози,

              Нурт несе байдарку:

              По емоцій щедрі дози

              Вранці йдіть до парку.

       ПЛОМЕНIЮТЬ МАКИ В ЛУЗI

              Луг зелений, луг зелений —

              Тиша мирна…

              Знаю, мамо, знаю, нене,

              Пам’ять вірна.

              Невблаганна, грізна Доле,

         В день атаки,

              Закривавилося поле

              В вічні маки.

              Пломеніють, пломеніють

              Маки в лузі…

              Мов живі жаринки тліють

              В серці друзів.

              Щоб родила рідна нива,

              Йшли в атаки…

              Там, де бились, пам’ять сива,

              Родять маки.

Мусевич Георгій Степанович народився 11 листопада 1931 року в селі Дмитровичі Брестського повіту Поліського воєводства в сім¢ї вчителя. Мати походила із стародавнього козацького роду Левицьких, один із представників якого материн батько Петро Єлинецький служив священиком , мав прихід на Підляшші і в Брестському повіті. 1939 року Георгій скінчив перший клас польської школи в рідному селі. Два роки пізніше сім¢я переселилася в Кам¢янець. Тут по визволенні краю від німецьких окупантів юнак здобув середню освіту. Після невдалої спроби поступити в Львівський політехнічний інститут став студентом Мінського інституту фізичної культури. Закінчивши його, працював викладачем фізкультури у СШ м. Високе, а пізніше став спочатку заступником, а потім директором Кам¢янецької дитячо-юнацької спортивної школи «Пуща». За високий рівень багатолітньої /понад 30 років/ педагогічної праці, активність у розвитку фізкультури й спорту був удостоєний багатьох почесних звань і медалі «За трудову доблесть».

Г. Мусевич двічі балотувався в депутати районної ради. Мав добру програму, але депутатом не став: чи не тому, що декларував себе українцем? Працював у районній координаційній раді з питань збереження історико-культурної спадщини. Був заступником голови Українського громадсько-культурного об¢єднання Брестської області.

Від 1990 року Георгій Степанович захопився краєзнавством. Підготував близько 300 статей на історико-краєзнавчу тематику. Окремі з них публікувалися в білоруських газетах, у журналі «Над Бугом і Нарвою», у пресі України, Польщі й Англії. На власні кошти видав 1996 року нарис «Мой город» про історію рідного Кам¢янця. Підготував до друку книги про останнього польського короля, родовід Левицьких, Словник літературної Кам¢янеччини. Перу Г. Мусевича належать нариси про волинського князя, засновника Кам¢янця Володимира Васильковича, про славетних духовних осіб, у тому числі священика Лева Паєвського. Краєзнавець працює над книгою «Християнство і святині Кам¢янеччини», записував духовні пісні, частина яких опублікована у збірці «Там за гаєм, гаєм» /Київ, 2000 р./.

Дата добавления: 2023-10-13