Формати фреймів Ethernet

Весь обмін інформацією в мережі відбувається за допомогою фреймів (Frame – кадр, бітова послідовність) – пакетів MAC–підрівня канального рівня, що визначаються стандартом IEEE802.3 та мають незначні відмінності в реалізації для протоколів TCP/IP та IPX/SPX.

Таблиця. Структура фрейма Ethernet

Преамбула	Заголовок	Дані	Контрольна сума
8 байтів	14 байтів	46–1500 байтів	4 байтів
Послідовність для синхронізації приймача, що закінчується маркером початку пакета	Містить MAC–адреси пунктів призначення та передавання (по 6 байтів) та поле довжини (IPX/SPX) або типу протоколу (TCP/IP)	Вмістиме цього блока залежить від типу фрейма	CRC–код для контролю вірогідності передавання

Фрейм розпочинається преамбулою, що відповідає за побітову синхронізацію передавання та приймання даних мережними адаптерами. З цією метою в преамбулі сім разів повторюється байт 10101010. Початок надходження інформації визначає маркер 10101011. У полі адреси пункту призначення пакета, що має довжину 2 або 6 байтів, міститься MAC–адреса мережного адаптера вузла, якому адресується інформація. Перший біт адреси визначає тип відправлення: 0 – для конкретного вузла, 1 – для групи вузлів. Поле адреси відправника пакета містить MAC–адресу мережного адаптера вузла, що здійснив передавання інформації. Це поле має таку ж довжину, як і поле адреси пункту призначення пакета, а його перший біт завжди дорівнює 0. Заголовок закінчується полем довжини блока даних, розмір якого становить 2 байти. Фрейм Ethernet_ІІ замість поля довжини містить тип мережного протоколу, що здійснив відправлення цього пакета. Такий тип фреймів використовується протоколом TCP/IP. Конкретний тип фрейма вказується під час завантаження мережного драйвера.

Структура поля блока даних визначається стандартом IEEE802.2 LLC–підрівня канального рівня.

Окрім цього, стандарт IEEE802.3 визначає максимальну (1518 бітів) та мінімальну (512 бітів) довжину фрейма.

Обмеження на мінімальну довжину фрейма пов'язане з механізмом виявлення конфліктів. У процесі передавання надто коротких повідомлень вузол може закінчити передавання кадру до моменту виявлення колізії. У цьому випадку вузол вважатиме передавання успішним і не робитиме спроб повторного передавання. Час, протягом якого вузол може виявити наявність у каналі фрейма, відправленого іншим вузлом, називається вікном конфліктів. Довжина вікна конфліктів визначається сумарним часом поширення сигналів між двома крайніми вузлами. Вважається, що за час, який дорівнює вікну конфліктів, вузол захоплює середовище передавання, оскільки за цей час всі інші вузли зобов'язані виявити наявність пакета в каналі. Стандарт визначає максимальну тривалість вікна конфліктів, яка використовується для обчислення максимальної довжини мережі та мінімального розміру фрейма.

Максимальна довжина фрейма пов'язана з ймовірністю появи в ньому помилки під час передавання.

У кінці фрейма знаходиться поле контрольної послідовності (CRC–коду) кадру, що має довжину 4 байти та обчислюється за допомогою стандартного полінома 32–ого степеня.

Дата добавления: 2014-01-11