Мотиви та мотиваційна сфера натовпу

Натовп - це народ, що вийшов на вулицю. Це особлива спільність людей, що розрізняється чотирма основними різновидами: натовп випадковий, експресивний, конвенційний і діючий.

Випадковий натовп - чималий гурт людей, чию увагу привернула НС (аварія, вибух).

Експресивний натовп утворюється з людей, згуртованих спільним прагненням висловити свої почуття радості, горя, протесту, солідарності тощо (весілля, похорон, мітинг, маніфестація).

Конвенційний натовп - учасники масових розваг, глядачі на стадіоні, що об'єднуються ніби за домовленістю - конвенцією (вигуки "Браво", "Слава", "Ганьба"), їх об'єднує не тільки цікавість до масового дійства, але й готовність реагувати на нього згідно з ритуалами або нормами, що не мають офіційного характеру.

Спільні риси натовпу: 1. натовп - завжди велика група людей. 2. натовп існує протягом досить короткого часу.

Люди в натовпі розміщуються дуже щільно на невеликій площі, у безпосередній близькості, що дає можливість підтримувати між собою зоровий і слуховий контакти, постійно отримуючи інформацію про реакції одне одного на слова оратора, який виступає на мітингу. Натовп живе єдиним настроєм, швидко радикалізується, змінює характер і спрямованість дій. Психіка в натовпі швидкозмінна й нестійка, веде до трагічних наслідків. Людська психіка в натовпі:

1. У натовпі особистість "розчиняється", нівелюється.

2. Натовп - найчутливіший барометр корінних інтересів народу, класів, колективів, проте "глухий" до інтересів окремої особистості.

3. Втрата індивідуальності в натовпі; однакові відчуття й думки, рішень і вчинків.

4. "Колективна душа" натовпу владна, авторитетна.

5. Людина з натовпу позбавлена самобутності й незалежності.

6. Натовп - це підсвідомий рівень вчинків, дій, поведінки.

7. Людина натовпу позбавлена індивідуальності, але дістає ту психологічну захищеність, якої їй бракує у звичайному щоденному житті. Адже натовп стає силою нездоланною, що несе в собі надійний захист особистості.

8. Люди натовпу через те - безвідповідальні, з домінуючим почуттям безкарності й вседозволеності.

Мислення натовпу. Умовою утворення "колективної душі" натовпу є спрощення всього, що здатне спрощуватись і посилення всього, що здатне посилюватись. Запорукою утворення "колективної душі" натовпу є одержання людьми інформації про реакції одне одного на певні події чи явища. У цій величезній інформаційній системі виникає безліч збоїв, перешкод, "шумових ефектів".

Спрощення й посилення - дві взаємопов'язані тенденції - визначають психологічний профіль натовпу. Спрощується інтелект, посилюються емоції, почуття, переживання. Натовп мислить не логічними категоріями, а цілісними образами, що вільно асоціюються між собою. Образ, викликаний оратором, котрий виступає перед натовпом, повинен збуджувати нові емоції, пов'язані з наступними, ще не виголошеними твердженнями, закликами. Оратори з логічним мислення бездоганні з огляду на формальну логіку (не люмпени, а інтелігенти, як правило, програють нікчемності). Особливості мислення натовпу вимагають також простоти, лаконічності, завершеності висловлювань. Категоричність оратора-лідера - найважливіше. Натовп не визнає напівтонів, двозначності, нечесності. Натовп любить прямі дороги без перехресть і не визнає стежок до доріг; сприймає лише ті орієнтири, що відтворюють цілісний образ якості подій чи явище.

Навіювання - спосіб впливу на людину, який, на відміну від переконання, зводиться до засвоєння людиною певної інфо-рмації на віру, без критичного аналізу. З.Фрейд вважав, що історичний феномен натовпу завжди утворювався з появою вата-жка, який має над натовпом нічим не обмежену владу, в якому натовп вбачає мужність, силу, стійкість, волю до боротьби й перемоги, тобто всі найкращі риси, які хотіли б мати в собі, володіти ними. Ватажок - це власне “Я” натовпу, герой натовпу. З ускладненням суспільних відносин і внутрішнього світу людей на місці ватажків постають знеособлені абстрактні ідеї. І сьогодні натовп об'єднується саме довкола них. Навіювання супроводжується процесом зараження. Якщо навіювання - це цілеспрямований вплив, то зараження - це мимовільна, спонтанна передача емоційного стану однієї людини інший.

Люди в натовпі відчувають взаємну близькість на підставі однакового ставлення до ідеалу, ідеї. Виникає так звана циркулярна реакція - обопільне спрямоване, зростаюче емоційне зараження, яке посилює навіювання. Найбільш “заразливі” психічні стани - бажання і прагнення, любов і ненависть, довіра і недовіра, надія й страх. Але найбільше заражають натовп переконаність і сміливість. Коли людина опиняється поза натовпом, то за браком власних переконань при низькому рівні самосвідомості натовп може надовго або назавжди деформувати психіку особистості.

Дата добавления: 2014-01-11