Питання:Функції фінансів

Сутність фінансів виявляється в їх функціях, під якими розуміють «роботу» виконувану фінансами. Питання про кількість і зміст функцій фінансів відноситься до дискусійних. Багато економістів вважають, що фінанси виконують дві функції – розподільну і контрольну.

Фінанси є об’єктивно обумовленим інструментом вартісного розподілу: їх специфічне суспільне призначення полягає в тому, щоб розподіляти і перерозподіляти вартість ВВП, виражену в грошовій формі, між різними суб’єктами господарювання і напрямами цільового використання. Сутність фінансів як особливої сфери розподільних відносин виявляється перш за все за допомогою розподільної функції. Саме через цю функцію реалізується суспільне призначення фінансів – забезпечення кожного суб’єкта господарювання необхідними йому фінансовими ресурсами, використовуваними у формі грошових доходів спеціального цільового призначення.

Об’єктами дії розподільної функції фінансів є вартість валового внутрішнього продукту, а також частина національного багатства, яка набуває грошової форми (у разі перерозподілу раніше накопиченого виробничого потенціалу, покриття збитків від стихійного лиха тощо).

Суб’єктами при фінансовому розподілі ВВП є юридичні і фізичні особи, в розпорядженні яких формуються фінансові ресурси, а також держава.

Розподільна функція фінансів реалізується в процесі первинного розподілу і перерозподілу вартості ВВП.

Первинний розподіл полягає в формуванні так званих основних або первинних доходів суб’єктів, які беруть участь у створенні ВВП. Первинні доходи діляться на три групи: а) заробітна плата робітників, службовців; доходи фермерів, селян, інших категорій працівників, зайнятих у сфері матеріального виробництва; б) доходи підприємств сфери матеріального виробництва; у) доходи держави у вигляді непрямих податків; надходжень від державного майна, угідь, послуг; прибутку державного сектора, що централізується в бюджеті.

Проте розподіл ВВП не обмежується лише його розподілом між тими, хто його створював, тобто серед учасників матеріального виробництва.

Річ у тому, що держава має і інші галузі і сфери, перш за все невиробничу сферу, вона зобов’зана піклуватися про їх розвиток, а значить, виділяти для цього грошові кошти. До таких сфер і галузей можна віднести забезпечення обороноздатності країни, освіту, охорону здоров’я управління, соціальне страхування і соціальне забезпечення тощо. Все це обумовлює об’єктивну необхідність перерозподілу первинних доходів підприємств і населення. За допомогою процесів перерозподілу держава створює і використовує централізовані фонди грошових ресурсів. У цих фондах вона акумулює, а потім використовує на загальнодержавні потреби всі доходи, отримані в процесі перерозподілу від підприємств і громадян за допомогою встановлених законодавством податків і зборів (див. рис. 1.1).

Рис.1.1. Механізм дії розподільної функції фінансів.

За допомогою фінансів розподільний процес протікає у всіх сферах загальнодержавного життя – в матеріальному виробництві, сферах обігу і споживання. Фінансовий метод розподілу охоплює різні рівні управління економікою: державний, територіальний, місцевий. І, нарешті, фінансовому розподілу властива багатоступеневість, що породжує різні види розподілу, – внутрішньогосподарський, внутрішньогалузевий, міжгалузевий, міжтериторіальний.

Розподільна функція фінансів органічно пов’язана з контрольною функцією і в значній мірі її обумовлює.

Контрольна функція фінансів полягає в контролі за розподілом ВВП між відповідними грошовими фондами і каналами розподілу та їх цільовим використанням.

Завдяки контрольній функції фінансів, її «сигналам» суспільство знає про те, як складаються пропорції в розподілі грошових коштів, наскільки своєчасно грошові ресурси поступають в розпорядження різних суб’єктів господарювання, економно і чи ефективно ними використовуються.

Контрольна функція фінансів діє в тісній взаємодіїі з розподільною функцією. Одночасна дія обох функцій дозволяє повністю виявитися економічній сутності фінансів.

Інструментом реалізації контрольної функції фінансів виступає фінансова інформація. Вона поміщена у фінансових показниках бухгалтерської, статистично і оперативній звітності.

Деякі економісти стверджують, що фінансам притаманні й інші функції: оперативна, регулювальна, стимулювальна, перерозподільна, відтворювальна, формування грошових фондів, використання грошових фондів, стабілізаційна функція, а також виробнича.

Не применшуючи значення таких підходів, можна стверджувати, що фінанси держави відіграють важливу роль у розширеному відтворенні саме завдяки розподільній функції.

Фінанси, породжені розподільним процесом, тобто економічними відносинами, пов’язані з розподілом і перерозподілом вартості суспільного продукту, використовуються на всіх стадіях його руху: виробництва, розподілу, обміну і споживання.

Дата добавления: 2014-01-15