Призначення комп'ютера як головного інструментарію інформаційних систем

Комп'ютер - головна технологічна та технічна база інформаційних систем

(Колом. стор. 61)

Електронний комп'ютер було розроблено в 50-ті роки як пристрій для проведення швидких обчислень. У 60-ті роки у пам'ять комп'ютера стали записувати тексти і шукати можливості оперування ними.

Формалізовану для обробки на комп'ютері інформацію можна поділити на дані та програми, які зберігабться на носіях інформації – дисках і т.п. у вигляді файлів. Інформація (дані та програми) вводиться для обробки в оперативну пам'ять комп'ютера, де масивам даних виділяються поля з адресами і дані обробляються програмами послідовним виконанням операцій. Обробка даних перетворюється у формалізований процес пошуку, зберігання та оперування даними.

Організація даних на фізичному рівні складається в запам'ятовуванні (запису) і збереженні інформації (даних) на фізичних носіях – на фізичних дисках, циліндрах, доріжках, кластерах, секторах і комірках оперативної пам'яті. Організація даних на логічному рівні визначає спосіб оперування даними користувачами.

Структурно комп'ютер (мал. 15) складається з п'яти головних функціональних блоків. Характер дій і їх послідовність визначаються програмою, що являє собою сукупність машинних операцій - команд. Керує роботою комп'ютера пристрій керування. Він одержує команди з пам'яті, декодує їх і генерує необхідні для їх виконання сигнали. Кожна команда в пам'яті знаходиться за визначеною адресою, що вказується програмним лічильником, який знаходиться в пристрої пам'яті. Для запам'ятовування команд в пристрої керування є спеціальний регістр команд.

Пристрої вводу і виведення перетворюють зовнішню інформацію у машинні коди або з машинних кодів і швидкостей, на яких працює комп'ютер, на ті, що сприймає людина або система, що працює з даним комп'ютером.

Дата добавления: 2014-01-11