Тема 1. Основи побудови фінансового обліку

VI. ЛИТЕРАТУРА.

V. КОНТРОЛЬНЫЕ ВОПРОСЫ.

Средства для создания приложений

Локальные средства разработки программ. Эти средства на рынке программных продук­тов наиболее представительны и включают языки и системы программирования, а также инструментальную среду пользователя.

Язык программирования — формализованный язык для описания алго­ритма решения задачи на компьютере.

Средства для создания приложений — совокупность языков и систем программирования, а также различные программные комплексы для отлад­ки и поддержки создаваемых программ.

Системы программирования (programmingsystem)включают.

компилятор;

интегрированную среду разработчика программ;

отладчик;

средства оптимизации кода программ;

набор библиотек (возможно с исходными текстами программ);

редактор связей;

сервисные средства (утилиты) для работы с библиотеками, текстовыми и двоичными

файлами;

справочные системы;

документатор исходного кода программы;

систему поддержки и управления проектом программного комплекса.

1. В чем заключается магистрально-модульный принцип архитектуры ЭВМ?

2. Как звучит принцип программного управления компьютером?

3. Назовите классификацию ПО.

1. Практикум по информатике: Учеб. Пособие для студ. Высш. Учеб.заведений / А.В. Могилев, Н.И. Пак, Е.К. Хеннер; Под ред. Е.К. Хеннера. – М.: Издательский центр «Академия», 2009. – 608с.

2. http://www.cleverstudents.ru/tangent_line.html

3. http://informatikaiikt.narod.ru/computeriustroystvo3.html

4. http://egeinf.gym5cheb.ru/p17aa1.html

5. http://www.5ballov.ru.

VII. ПОДПИСЬ АВТОРА МЕТОДИЧЕСКОЙ РАЗРАБОТКИ.

_______________ Р.З. Сафаргалиева

Лекція 1.2 Вимірювання і оцінка у фінансовому обліку.

Після вивчення лекції 1.2 студент повинен знати:

- зміст та необхідність облікових оцінок;

- сутність оцінки на дату придбання (виготовлення) активів;

- сутність оцінки на дату передачі (обміну);

- сутність оцінки з урахуванням зміни вартості грошей у часі;

- сутність оцінки за ліквідаційною вартістю

Після вивчення лекції 1.2 студент повинен вміти:

- визначати оцінку придбаних активів;

- визначати оцінку на дату передачі(обміну);

- визначати оцінку з урахуванням зміни вартості грошей у часі;

- визначати оцінку за ліквідаційною вартістю.

План.

1. Зміст та необхідність облікових оцінок.

2. Оцінка на дату придбання (виготовлення) активів.

3. Оцінка на дату передачі (обміну).

4. Оцінка з урахуванням зміни вартості грошей у часі.

5. Оцінка за ліквідаційною вартістю.

Література.

1. Нашкерська Г.В. Фінансовий облік:Навчальний посібник.-К.:Кондор,2005р.-503с.
2. Бухгалтерський фінансовий облік [текст]: підручник для студентів спеціальності "Облік і аудит" вищих навчальних закладів [Ф.Ф. Бутинець та ін.]; під заг. ред. [і з передм.] Ф.Ф. Бутинця. - 8-ме вид., доп. і перероб. - Житомир: ПП "Рута", 2009.-912 с.

Ключові слова: оцінка, історична (фактична) собівартість, ціна продажу, ціна придбання, дооцінка, первісна вартість активу, справедлива вартість, балансова вартість, калькуляція, виробнича собівартість, нормативні витрати, фактичні витрати, наднормативні витрати, правило нижчої оцінки, очікувана ціна використання (реалізації) активів, ринкова вартість або собівартість з урахуванням зменшення корисності, чиста вартість реалізації запасів, чиста теперішня вартість запасів, переоцінена вартість необоротних активів, теперішня вартість, період очікування, ліквідаційна вартість.

1. Зміст та необхідність облікових оцінок.

Майно та господарські операції підприємства підлягають вимірюванню та оцінці. Вимірювання здійснюють у натуральних показниках: грамах, кілограмах, центнерах, тоннах, штуках, людино-годинах, людино-днях тощо.

Однак для визнання майна, зобов’язань та господарських операцій у фінансовій звітності необхідною умовою є можливість їх оцінки у грошовому вираженні.

Оцінка – це процес визначення вартості об’єктів у грошовому вираженні, проведений таким чином, щоб її можна було використати як для окремих об’єктів бухгалтерського обліку, так і для їх груп.

Грошова оцінка об’єктів бухгалтерського обліку здійснюється за принципом єдиного грошового вимірника, що вимагає вимірювання та узагальнення всіх господарських операцій підприємства у його фінансовій звітності в єдиній грошовій одиниці – у гривні. Отже, якщо підприємство здійснює операції з іноземною валютою або в іноземній валюті, то в бухгалтерському обліку їх реєстрація здійснюється за курсом Національного банку на дату здійснення операції чи на звітну дату.

Однак досить часто користувачам для прийняття рішень необхідна інша інформація: про розмір виробничих площ, про потужність обладнання та очікувані терміни його служби.

Якщо виникає потреба в такій інформації, вона розкривається у Примітках до фінансової звітності.

При оцінці активів перевага надається їх історичній (фактичній) собівартості, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання.

Оцінки в бухгалтерському обліку здійснюються:

– на дату придбання активів або виникнення зобов’язань;

– на дату передачі (обміну).

Наведені види оцінки обумовлюються тим, що підприємство одночасно працює на двох ринках: купівлі і продажу, ціни на яких навіть для тих самих активів можуть відрізнятися. Наприклад, підприємство купило товари, собівартість придбання яких складає 12 грн. за одиницю і продало їх за 17 грн. за одиницю на ринку продажу.

Ціна продажу активу може відрізнятись від придбання через втрату активом вартості, інфляцію, зростання цін, фізичний чи моральний знос.

підприємство придбало токарний верстат, вартість якого (включаючи витрати на придбання) склали 8 250 грн. для заточування деталей. Через 2 роки експлуатації було прийняте рішення про продаж верстата. Ціна його реалізації склала 5 200 грн. Вартість верстата на ринку продажів зменшилася порівняно з вартістю придбання, оскільки за час його використання підприємством він зазнав фізичного зносу (2 роки експлуатації) та морального (за 2 роки на ринку з’явилися нові моделі) зношення.

В умовах зміни цін або інфляції активи, що утримуються на балансі підприємства, підлягають дооцінці. Окремими П(С)БО визначено, що дооцінка можлива лише для необоротних активів (основних засобів, нематеріальних активів).

Оборотні активи оцінюються переважно за собівартістю придбання.

Оцінка капіталу підприємства залежить від оцінки його активів та зобов’язань.

Дата добавления: 2014-01-15