Системний підхід у безпеці життєдіяльності

Головні визначення – безпека, загроза, небезпека, надзвичайна ситуація, ризик.

1. Небезпека є об’єктивною необхідною умовою розвитку природи і еволюції людства.

2. Небезпека створюється особливими властивостями матеріальних об’єктів, явищ та інформації, що несумісні з характеристиками людини.

3. Будь-яка діяльність людини є потенційно небезпечною.

4. Безпека — стан діяльності людини, за якої з певною вірогідністю виключена можливість заподіяння шкоди її здоров’ю.

5. БЖД вивчає явища, об’єкти, процеси з позиції їх оптимізації за параметрами безпеки.

6. Управління безпекою, розробка правил та рекомендацій базується на основі знання законів, принципів і методів забезпечення безпеки.

7. Мета БЖД — забезпечення оптимальних умов життя для кожної людини окремо та людства в цілому.

8. Ризик — це відношення числа тих чи інших фактичних проявів небезпеки до їх можливого теоретичного числа за певний період часу

9. Надзвичайна ситуація- порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, яка призвела (може призвести) до загибелі людей та/або значних матеріальних втрат;

Джерела небезпек і загроз життєдіяльності людини можуть бути як внутрішнього, так і зовнішнього походження. Під джерелами небезпек і загроз розуміють умови та чинники, які потенційно містять деструктивні, шкідливі якості та при певних умовах реально проявляють ворожі національним інтересам наміри. За своїм генезисом вони можуть мати природне, техногенне чи соціальне походження.

Створення систем безпеки сприяє задоволенню об’єктом власних потреб та інтересів і певним чином виступає гарантом їх забезпечення. Але існує й інший аспект цієї проблеми: створення систем безпеки, починаючи з рівня регіональної, потенційно містить у собі загрозу для того чи іншого об’єкту захисту. Створення систем може супроводжуватися зниженням рівня самоідентифікації об’єкту захисту, а зрештою, зруйнувати захисні функції ідентифікуючого елементу. Доцільно враховувати вже накопичений досвід класифікації систем безпеки. Вітчизняні фахівці з безпекознавства визначають наступну ієрархію існуючих систем безпеки.

Система універсальної безпеки —сукупність норм міжнародного права і створених на їх основі світових інститутів і механізмів взаємодії з метою забезпечення універсальної безпеки. Універсальна безпека — такий стан міждержавних відносин, за якого небезпека не загрожує як нейтральним країнам, так і тим, які є учасницями воєнних союзів (коаліцій) та інших міждержавних угод, спрямованих на забезпечення безпеки в тій чи іншій сфері (державній, економічній, політичній, воєнній тощо). Система забезпечення універсальної безпеки — універсальні органи, організації, посадові особи та окремі громадяни, об’єднані цілями і завданнями щодо захисту та просування універсальних інтересів, які взаємодіють один з одним і здійснюють відповідну діяльність у межах уніфікованого законодавства.

Система глобальної безпеки —сукупність норм міжнародного права і створених на їх основі інститутів і механізмів взаємодії з метою забезпечення глобальної безпеки. Глобальна безпека — це комплекс міжнародних умов співіснування домовленостей та інституціональних структур, за яких кожній державі-члену світової спільноти забезпечується можливість вільно обирати і здійснювати свою стратегію розвитку відповідно до принципів глобалізації. Система забезпечення глобальної безпеки — транснаціональні органи, організації, посадові особи та окремі громадяни, об’єднані цілями і завданнями щодо захисту та просування глобальних інтересів, які взаємодіють один з одним і здійснюють відповідну діяльність у межах власного законодавства країни і міжнародного права.

Система міжнародної безпеки — сукупність норм міжнародного права і створених на їх основі інститутів (державних та міжнародних органів, призначених забезпечувати даний тип безпеки) і механізмів взаємодії з метою забезпечення безпеки двох і більше країн. Міжнародна безпека — це комплекс міжнародних умов співіснування домовленостей та інституціональних структур, за яких кожній державі-члену світової спільноти забезпечується можливість вільно обирати і здійснювати свою стратегію розвитку, не зазнаючи зовнішнього тиску і розраховуючи на невтручання, розуміння та взаємоприйнятну і взаємовигідну співпрацю з боку інших держав. Система забезпечення міжнародної безпеки — міжнародні органи, міжнародні організації, посадові особи та окремі громадяни, об’єднані цілями і завданнями щодо захисту та просування міжнародних інтересів, які взаємодіють один з одним і здійснюють відповідну діяльність у межах власного і міжнародного законодавства, з наданням пріоритету останньому.

Система регіональної (колективної) безпеки —сукупність міжнародних і норм права країн-учасниць регіональної безпеки і створених на їх основі інститутів (міждержавних органів, призначених забезпечувати даний тип безпеки) і механізмів взаємодії з метою забезпечення безпеки зазначених країн. Регіональна (колективна безпека) — це комплекс міжнародних і регіональних умов співіснування домовленостей та інституціональних структур, за яких кожній країні-учасниці даної системи безпеки забезпечується можливість вільно обирати і здійснювати свою стратегію розвитку. Система забезпечення регіональної (колективної) безпеки — органи, громадські організації, посадові особи та окремі громадяни, об’єднані цілями і завданнями щодо захисту та просування регіональних інтересів, які взаємодіють один з одним і здійснюють відповідну діяльність у межах законодавства країн-учасниць і відповідних домовленостей.

Система національної безпеки — сукупність національних норм права і створених на їх основі інститутів і механізмів взаємодії з метою забезпечення національної безпеки. Національна безпека — головна потреба нації у суверенному, без втручання і тиску ззовні визначенню шляхів і форм свого розвитку. Система забезпечення національної безпеки — державні органи, громадські організації, посадові особи та окремі громадяни, об'єднані цілями і завданнями щодо захисту та просування національних інтересів, які взаємодіють один з одним і здійснюють відповідну діяльність у межах законодавства країни.

Система локальної безпеки — сукупність норм права і створених на їх основі інститутів і механізмів взаємодії з метою забезпечення локальної безпеки. Локальна безпека — це комплекс умов співіснування домовленостей та інституціональних структур, за яких забезпечується можливість вільно обрання і здійснення власної стратегії розвитку. Система забезпечення локальної безпеки — державні органи, громадські організації, посадові особи та окремі громадяни, об’єднані цілями і завданнями щодо захисту та просування національних інтересів, які взаємодіють один з одним і здійснюють відповідну діяльність у межах законодавства країни.

Дата добавления: 2014-01-11