Тверді форми ліків (порошки, таблетки, драже, капсули, гранули, збори). Правила виписування в рецептах

До твердих лікарських форм належать порошки, таблетки, драже, гранули тощо.

Таблетки (Tabulettae) — тверда дозована лікарська форма, яку одержують шляхом пресування лікарських та індиферентних ре­човин (цукор, крохмаль, тальк, натрію хлорид, вода, розчин же­латину). Виготовляють таблетки круглої або овальної форми на фармацевтичних заводах.

Таблетки для вживання всередину класифікують так:

• таблетки без оболонки; одношарові, одержані одноразовим пресуванням;

• таблетки, вкриті оболонкою; вкриті одним або кількома шара­ми суміші різних речовин (смоли, желатин, цукри, воски);

• таблетки шипучі — таблетки без оболонки, основну масу яких становлять кислоти і карбонати або гідрокарбонати, які швидко реагують у присутності води з виділенням вуг­лекислого газу;

• таблетки розчинні (перед застосуванням розчиняють у воді);

• таблетки дисперговані;

• таблетки кишково-розчинні (перед вживанням диспергують у воді до утворення гомогенної суспензії);

• таблетки з модифікованим вивільненням; стійкі в шлунково­му соку і звільняють діючу речовину в кишечнику (містять спеціальні допоміжні речовини для зміни швидкості або місця вивільнення діючої речовини або речовин);

• таблетки для застосування у ротовій порожнині; забезпечу­ють повільне вивільнення і місцеву дію речовини в певних ділянках рота.

Нові терапевтичні системи — це:

• лікарські форми з уповільненим надходженням препарату — retard або slow-relese — у вигляді таблеток і капсул;

• лікарські форми з двофазним надходженням препарату — гаpid-retard;

• лікарські терапевтичні системи 24-годинної дії.

Ретардовані таблетки — це мікрогранули, що містять препарат,

оточений матриксною біополімерною основою. Сформовані вони за принципом «бутерброду», завдяки чому пошарово розчиняєть­ся основа або мікрогранула, вивільняючи чергову дозу препарату, що і забезпечує пролонгованісь дії. Лікарська форма може бути у вигляді розчинної капсули, що містить гранули або мікрогранули препарату на полімерній основі.

Лікарська форма з двофазним вивільненням типу rapid-retard — Adalat CL фірми «Байєр» (Німеччина).

Лікарські терапевтичні системи типу GITS — gastrointestinal therapeutic system (лікарська форма ніфедипіну — Adelat GITS, фір­ми «Байєр»), Procardia XL (фірми «Пфайзер», СІЛА) та SODAS — spheroidal oral grug — absorbition system (лікарська форма верапа- мілу, «Verelan», СІНА).

Принцип дії лікарських терапевтичних систем полягає у ви­вільненні препарату з лікарської форми під впливом осмотичних сил. Така лікарська форма має у своєму складі два шари: один шар — це гранули, що містять препарат, другий — полімернодіюча речовина. Зовні таблетка вкрита нерозчинною напівпроникною оболонкою, що пропускає воду і не пропускає іони та лікарську ре­човину. З боку шару із гранулами в оболонці препарату просвердле­но за допомогою лазерної техніки отвір, через який і виділятиметь­ся лікарська речовина. Після надходження зазначеної системи в просвіт кишок вода проникає через напівпроникну оболонку, роз­чиняє гранули з препаратом до суспензії і розширює остмотичну ді­ючу речовину. Таким чином, відбувається витиснення препарату через отвір. Швидкість надходження лікарського засобу не зале­жить від рН і моторики травного тракту, що і забезпечує постійну концентрацію препарату в плазмі крові протягом 24 год.

Таблетки перед прийомом краще подрібнити і розчинити в не­великій кількості води. Таблетки тривалого виведення і такі, що мають ентеросолюбільне покриття, не можна подрібнювати (див. тему «Загальна фармакологія»). Є спеціальні таблетки для роз­смоктування у роті, а також для введення у піхву, для імпланта­ції під шкіру.

Залежно від кількості лікарських речовин є прості (містять один лікарський засіб) та складні (містять два або декілька лікар­ських засобів) таблетки.

Виділяють ще один різновид таблеток — складні таблетки, що мають спеціальну офіцинальну назву (седалгін, теофедрин тощо).

Під час роботи з таблетками звертають увагу на їхню якість. Вони повинні бути круглої або овальної форми з цілими краями, без плям, з гладенькою поверхнею. Перевіряють таблетки на міц­ність (при падінні на дерев'яну поверхню таблетки не повинні роз­биватися), розчинність (мають розпастися або розчинитися за 10 хв у воді при температурі 37 °С; таблетки, вкриті оболонкою, — за ЗО хв).

Алгоритми виписування таблеток у рецептах	Приклади рецептів
Пропис простих таблеток a) Rp.: Назва л. p. — Р. Д. (разова доза) D. t. d. N....in tab. S.	Виписати 10 таблеток, що містять 0,3 г анестезину. Призначити всередину по 1 таблетці 3 рази на день. Rp.: Anaesthesini 0,3 D. t. d. N. 10 in tab. S. Всередину no 1 таблетці 3 рази на день
6) Rp.: Tabulettas (таблеток) Назва л. p. — P. Д. N.... D. S.	Rp.: Tab. Anaesthesini 0,3 N. 10 D. S. Всередину no 1 таблетці 3 рази на день
Пропис складних таблеток Rp.: Назва л. p. — P. Д. Назва л. p. — P. Д. D. t. d. N.... in tab. S.	Виписати 10 таблеток, що містять 0,2 г теоброміну та 0,03 г фенобарбіталу. Призна­чити всередину по 1 таблетці 2 рази на день Rp.: Theobromini 0,2 Phenobarbitali 0,03 D. t. d. N. 10 in tab. S. Всередину no 1 таблетці 2 рази на день
Пропис складних запатентова­них таблеток Rp.: Tabulettarum «патентована назва» N.... D.S.	Виписати 20 таблеток папазолу. Призначити всередину по 1 таблетці 3 рази на день. Rp.: Tab. «Papasolum» N. 20 D. S. Всередину по 1 таблетці 3 рази на день

Драже (Dragee) — тверда дозована лікарська форма, яку одержу­ють шляхом багаторазового нашаровування лікарських і допоміж­них речовин на цукрові гранули. Вживають всередину: ковтають не розжовуючи. Завдяки цукровій оболонці драже не відчувається неприємного смаку і запаху лікарських речовин.

Алгоритм виписування драже в рецептах	Приклад рецепта
Пропис драже: Rp.: Dragee (драже) Назва л. p. — Р. Д. D. t. d. N.... S.	Виписати 20 драже, що містять 0,1 г діазоліну. Призначити всередину по 1 драже 2 рази на день після їди. Rp.: Dragee Diazolini 0,1 D. t. d. N. 20 S. Всередину no 1 драже 2 рази на день' після їди

Мікродраже — тверда дозована лікарська форма, яка утворюєть­ся шляхом нанесення лікарської речовини й цукрового сиропу на зернятка цукру.

Гранули (Granulae) — тверда лікарська форма, має вигляд одно­рідних частинок округлої, циліндричної або неправильної форми. Виготовляють на фармацевтичних заводах.

Класифікація гранул:

• шипучі, без оболонки, містять кислоти і карбонати, гідро­карбонати;

• гранули, вкриті оболонкою;

• гранули кишково-розчинні;

• гранули з модифікованим вивільненням.

Гранули є недозованою лікарською формою. їх призначають все­редину, дозують чайними ложками, дітям — розчиняють у пере­вареній воді.

Приклад рецепта:

Rp.: Granularum Orasi 100,0

D. S. Всередину по 1/2-1 чайній ложці гранул під час або після їди 3 рази на день

Порошок (Pulvis) — це тверда сипка лікарська форма для внут­рішнього або зовнішнього застосування, що складається з однієї або кількох подрібнених речовин. Стерильний порошок застосову­ють для парентерального введення після попереднього розчинен­ня в стерильному розчиннику. Для виготовлення порошків використовують лікарські речовини різного походження: синтетичного, рослинного, тваринного та мікробного, а також неорганічні спо­луки. Виготовляють фабрично-заводським шляхом (за офіцинальними прописами) та в аптеках (за магістральними прописами).

Класифікація порошків залежно від застосування:

а) для зовнішнього застосування — випускають в одноразових або багаторазових контейнерах (з кришками, що просідають), а також у контейнерах під тиском;

б) для перорального застосування — випускають в одно- або багаторазових контейнерах. Вживають з водою. Розрізняють шипучі порошки, що містять кислоти, карбонати або гідрокар­бонати.

Порошки, що готують ex tempore, поділяють на прості і склад­ні, отруйні і сильнодіючі речовини у кількостях менше 0,05 г на всю масу, що готується, використовують у вигляді тритурації су­міші з лактозою (1:100 або 1:10).

За ступенем подрібнення порошки поділяють на:

1) великі (pulvis grossus) — застосовують всередину після по­переднього розчинення;

2) дрібні (pulvis subtillis) — застосовують усередину і запивають водою;

3) найдрібніші (pulvis subtilissimus) — використовують для зовнішнього застосування.

Алгоритми виписування порошків у рецептах	Приклади рецептів
Пропис простих недозованих порошків Rp.: Назва л. р. — маса Da (видай) Signa (познач)	Виписати 100 г тальку. Присипати шкіру. Rp.: Talci 100,0 D. S. Присипати шкіру
Пропис складних недозованих порош­ків Rp.: Назва л. р. — маса Назва л. р. — маса М. f. pulv. (змішай, щоб утворився порошок) D. S.	Виписати порошок, що містить по 20 г тальку і крохмалю. Присипати шкіру. Rp.: Talci Amyli аа 20,0 М. f. pulv. D. S. Присипати шкіру
Пропис простих дозованих порошків Rp.: Назва л. p. — Р. Д. D. t. d. N. 10 (видай таких доз 10) S.	Виписати 10 порошків, що містять 0,5 г магнію оксиду. Призначити всередину по 1 порошку через 2 год після їди. Rp.: Magnesii oxydi 0,5 D. t. d. N. 10 S. Всередину no 1 порошку через 2 год після їди

Пропис складних дозованих порошків Rp.: Назва л. р. — Р. Д. Назва л. p. — Р. Д М. f. pulv. (змішай, щоб утворився порошок) D. t. d. N. 12 (видай таких доз 12) S.

Виписати 12 порошків, що містять 0,002 г рибофлавіну і 0,2 г глюкози. Призначити всередину по 1 порошку 2-3 рази на день Rp.: Riboflavini 0,002 Glucosi 0,2 М. f. pulv. D. t. d. N. 12 S. Приймати no 1 порошку 2-3 рази на день

За кількістю інгредієнтів порошки поділяють на прості (міс­тять один лікарський засіб) і складні (містять два лікарських за­соби або більше). Застосовують також дозовані порошки для вжи­вання всередину та для ін'єкцій (стерильні у флаконах і в ампулах) та недозовані (якщо містять несильнодіючі речовини, тобто ті, що не потребують точного дозування) — для зовнішнього викорис­тання, рідше — всередину. Маса дозованих порошків становить від 0,1 до 1 г, а якщо вміст лікарської речовини менше ніж 0,1 г, то додають цукор (Saccharum), молочний цукор (Saccharum lactis) або глюкозу (Glucosum), а для хворого на цукровий діабет — крох­маль (Amylum). Відпускають дозовані порошки в папері, а ті, що містять гігроскопічні речовини, — у вощеному (Charta cerata) або парафіновому папері (Charta paraffinata).

Недозовані порошки випускають масою від 5 до 100 г і більше. Відпускають у паперовому пакеті або в баночці. Є певні правила щодо виписування порошків у рецептах.

Алгоритм виписування капсул у рецептах	Приклад рецепта
Пропис дозованих лікарських речовин у капсулах Rp.: Назва л. p. — Р. Д. D. t. d. N.... in caps, (у капсулах) S.	Виписати 20 порошків оксациліну натрієвої солі по 0,25 г у желатинових капсулах. Призначити всередину по 2 капсули через кожні 6 год. Rp.: Oxacillini-natrii 0,25 D. t. d. N. 20 in caps. S. Всередину no 2 капсули через кожні 6 год
Спансули (Spansulae) — це капсули для застосування всереди­ну, які містять суміш кількох видів мікродраже лікарських речо­вин з різною тривалістю дії. Сучасна хіміко-фармацевтична промисловість виготовляє «кондитерські» лікарські форми на желатиновій основі: пастил­ки, цукерки, печиво, які є привабливими на вигляд і зручними в лікуванні дітей дошкільного віку

Капсули (Capsulae) — це оболонки для дозованих порошкопо­дібних, гранульованих або рідких лікарських речовин для застосу­вання всередину. У капсулах випускають лікарські препарати, що мають неприємний смак, запах або справляють подразливу дію. Желатинові капсули виготовляють із желатину. Вони бува­ють еластичні, які заповнюють на заводах, і тверді, що склада­ються з двох напівциліндрів, які заповнюють на заводах та в апте­ках. Є капсули кишково-розчинні (заповнюють гранулами або частками з кислотостійкою оболонкою) та з модифікованим ви­вільненням (містять спеціальні допоміжні речовини для зміни швидкості або місця вивільнення діючої субстанції). Желатинові капсули, що обробляють парою формальдегіду, називають глютоїдними, або гелодуратовими (розчиняються в лужному середовищі кишок, як і кератинові). Капсули призначають всередину, їх ковтають не розжовуючи

Дата добавления: 2014-01-11