Звукоізоляція

ЛЕКЦІЯ 8. ЗВУКОІЗОЛЯЦІЯ ТА ЗВУКОПОГЛИНАННЯ

Г б а в

11. Комплекс взаимосвязанных мероприятий, предназначенных для достижения поставленных целей с установленными требованиями к качеству результата в течение заданного времени и при установленном бюджете – это:

а) технологический процесс;

б) бизнес-процесс;

в) процесс;

г) проект.

12. Санкционирование начала проекта или очередной стадии его жизненного цикла – это:

а) инициализация;

б) планирование;

в) проектирование;

г) мониторинг.

13. Специально организованное, систематическое наблюдение за состоянием объектов, явлений, процессов с целью их оценки, контроля или прогноза – это:

а) инициализация;

б) контроль;

в) планирование;

г) мониторинг.

14. Горизонтальная линейная диаграмма, на которой работы проекта представляются протяженными по времени отрезками, характеризующимися датами начала и окончания, задержками и другими временными параметрами – это:

а) календарный план;

б) сетевой план-график;

в) диаграмма Ганта;

г) Pert-диаграмма.

15. Категория, отражающая соответствие проекта целям и интересам его участников – это:

а) реализуемость проекта;

б) целесообразность проекта;

в) эффективность проекта;

г) значимость проекта.

Нормування звукоізоляції

Принцип нормування звукоізоляції.

На кожній частоті

За таким принципом нормується звукоізоляція конструкцій промислових будівель та житлових і громадських будинків, які відокремлюють шумні приміщення (венткамери, трансформаторні тощо) від приміщень квартир. розраховується за відповідними формулами.

Для конструкцій, що розділяють звичайні приміщення у житлових та громадських будинках та конструкцій, що захищають від транспортного шуму, методика розрахунку необхідної ізоляції спрощена.

Для внутрішніх конструкцій вона базується на розрахунку індексів звукоізоляції повітряного шуму , дБ, та зведеного рівня ударного шуму , дБ (для перекриттів). А для конструкцій, що захищають від транспортного шуму (в тому числі вікон, вітражів, інших елементів фасадів) – розрахунок звукоізоляції в дБА. Нормативні значення цих індексів наводяться у відповідних таблицях.

Розрахунок індексів ізоляції повітряного шуму

Індекс ізоляції повітряного шуму , дБ, огороджувальною конструкцією з відомою (розрахованою або виміряною) частотною характеристикою ізоляції повітряного шуму R, дБ, визначається шляхом порівняння цієї частотної характеристики зі стандартною оціночною частотною характеристикою звукоізоляції , дБ, рис.7.32.

У 1/3 октавних смугах

Для визначення індексу ізоляції повітряного шуму треба на графік із оціночною характеристикою звукоізоляції нанести частотну характеристику ізоляції повітряного шуму даною конструкцією і визначити середнє несприятливе відхилення частотної характеристики даної конструкції від оціночної характеристики.

Несприятливими вважаються відхилення вниз від оціночної характеристики в тій чи іншій смузі частот. Середнє несприятливе відхилення становить 1/16 суми всіх несприятливих відхилень для розрахунків в 1/3 октавних смугах і 1/5 суми всіх несприятливих відхилень для розрахунків в октавних смугах частот.

Якщо середнє несприятливе відхилення максимально наближається до 2 дБ, але не перевищує цю величину, то величина індексу становить 52 дБ (числова величина ординати оціночної характеристики на середньогеометричній частоті 500 Гц).

Якщо середнє несприятливе відхилення перевищує 2 дБ, то оціночну характеристику треба змістити вниз на ціле число децибел так, щоб середнє несприятливе відхилення від зміщеної оціночної характеристики не перевищувало величину 2 дБ, але максимально до неї наближалося.

Якщо середнє несприятливе відхилення менше 2 дБ або несприятливі відхилення відсутні, то оціночну характеристику треба змістити вгору на ціле число децибел так, щоб середнє несприятливе відхилення від зміщеної оціночної характеристики максимально наближалося до 2 дБ, але не перевищувало цю величину.

За величину індексуприймається числова величина ординати зміщеної (вниз або вгору) стандартної оціночної характеристики на середньогеометричній частоті 500 Гц.

Конструкції, для яких розроблені методи розрахунку частотної характеристики ізоляції повітряного шуму:

1. Одношарова плоска огороджувальна конструкція суцільного перерізу з поверхневою густиною від 100 кг/м² до 800 кг/м² .

2. Одношарова плоска тонка огороджувальна конструкція із металу, скла, азбестоцементних, гіпсокартонних або гіпсоволокнистих листів і подібних матеріалів.

3. Огороджувальна конструкція, яка складається із двох тонких листів з повітряним проміжком між ними (подвійне глухе скління, перегородки із двох обшивок з одинарних гіпсокартонних листів, металу тощо, по каркасу із тонкостінного металевого або азбестоцементного профілю, дерев’яних брусків) при однаковій товщині листів.

4. Огороджувальна конструкція, у якої одна або обидві обшивки складаються із двох не склеєних між собою тонких листів з повітряним проміжком між обшивками.

5. Огороджувальна конструкція, яка складається із двох тонких листів з повітряним проміжком між ними (подвійне глухе скління, перегородки із двох обшивок з одинарних гіпсокартонних листів, металу тощо, по каркасу із тонкостінного металевого або азбестоцементного профілю, дерев’яних брусків) при різній товщині листів обшивок (співвідношення товщин не більше 2,5).

6. Каркасно-обшивна перегородка, виконаною з тонких листів при заповненні повітряного проміжку між обшивками пористим або пористо-волокнистим матеріалом.

7. Потрійне глухе скління (вікно герметично зачинене або вітраж) при однаковій товщині шарів скла і співвідношенні товщин повітряних проміжків, що не перевищує 0,25.

8. Потрійне скління (вікно з потрійним склінням герметично зачинене або вітраж) при різній товщині шарів скла (співвідношення товщин не більше 2,5) і відношенні товщин повітряних проміжків не більше 0,25 (відношення меншої товщини проміжку до більшої).

9. Міжповерхове перекриття з підлогою, укладеною на звукоізоляційний шар.

10. Стіна (перегородка) з поверхневою густиною не менше 150 кг/м² з додатковими обшивками із листових матеріалів на відстані.

Індекс зведеного рівня ударного шуму , дБ, перекриттів з відомою, за результатами вимірювань, частотною характеристикою зведеного рівня ударного шуму , дБ, визначається шляхом порівняння цієї частотної характеристики зі стандартною оціночною частотною характеристикою звукоізоляції , дБ, величини якої наведені на рис.Г.2.

Рисунок Г.2 – Стандартні оціночні частотні характеристики зведеного рівня ударного шуму під перекриттям, дБ:

1 – в 1/3 октавних смугах частот; 2 – в октавних смугах частот

Для визначення індексу зведеного рівня ударного шуму треба на графік з оціночною характеристикою звукоізоляції нанести частотну характеристику зведеного рівня ударного шуму під даним перекриттям і визначити середнє несприятливе відхилення частотної характеристики даної конструкції перекриття від оціночної характеристики.

Несприятливими вважаються відхилення вгору від оціночної характеристики в тій чи іншій смузі частот. Середнє несприятливе відхилення становить 1/16 суми всіх несприятливих відхилень для розрахунків в 1/3 октавних смугах і 1/5 суми всіх несприятливих відхилень для розрахунків в октавних смугах частот.

Якщо середнє несприятливе відхилення максимально наближається до 2 дБ, але не перевищує цю величину, то величина індексу становить 60 дБ (числова величина ординати оціночної характеристики на середньогеометричній частоті 500 Гц).

Якщо середнє несприятливе відхилення перевищує 2 дБ, то оціночну характеристику треба змістити вгору на ціле число децибел так, щоб середнє несприятливе відхилення від зміщеної оціночної характеристики не перевищувало величину 2 дБ, але максимально до неї наближалося.

Якщо середнє несприятливе відхилення менше 2 дБ або несприятливі відхилення відсутні, то оціночну характеристику треба змістити вниз на ціле число децибел так, щоб середнє несприятливе відхилення від зміщеної оціночної характеристики максимально наближалося до 2 дБ, але не перевищувало цю величину.

В таких випадках за величину індексу приймається числова величина ординати зміщеної (вгору або вниз) стандартної оціночної характеристики на середньогеометричній частоті 500 Гц.

Необхідні значення звукоізоляції вікон , дБА, визначаються за формулою

= , (7.56)

де L _{A тер 2} – очікуваний рівень шуму в двох метрах від фасаду, дБА, що визначається згідно;

L _{A прим} – припустимий рівень шуму в приміщенні, дБА, що визначається згідно [89,137];

D R _{A тран} – поправка до звукоізоляції віконного шуму при відмінності спектра зовнішнього шуму від еталонного спектра шуму транспортного потоку, дБА, що визначається згідно [61, 86];

S _в – площа вікна (вікон) у приміщенні, м²;

А - еквівалентна площа звукопоглинання у приміщенні, м².

Для житлових приміщень, а також подібних до них за розмірами й облицюванням приміщень, замість формули (7.56) допускається застосовувати формулу

= . (7.57)

9.10.6 Рівень звуку в розрахунковій точці на території житлової забудови ,дба, від окремого джерела шуму (крім авіаційного) визначають за формулою

,

де – відповідна шумова характеристика джерела шуму у дБА, визначена згідно з 9.2 – 9.6, 9.8, 9.9 (при розрахунку еквівалентного рівня звуку , при розрахунку максимального рівня звуку );

– поправка у дБА, що враховує зниження рівня звуку в залежності від відстані r, м, між джерелом шуму і розрахунковою точкою, визначається;

– поправка у дба, що враховує зниження рівня звуку внаслідок затухання звуку в атмосфері, визначається згідно з 9.10.8;

– поправка у дБА, що враховує вплив на рівень звуку в розрахунковій точці типу покриття території, визначається згідно з 9.10.9;

– поправка у дБА, що враховує зниження рівня шуму смугами зелених насаджень, визначається згідно з 9.13.1, 9.13.2;

– поправка у дБА, що враховує зниження рівня звуку екранами на шляху поширення шуму, визначається згідно з 9.12.1-9.12.8. – поправка у дБА, що враховує зниження еквівалентного рівня звуку внаслідок обмеження кута видимості джерела шуму з розрахункової точки, визначається згідно з 9.10.10;

– поправка у дБА, що враховує підвищення рівня звуку в розрахунковій точці внаслідок накладання звуку, відбитого від огороджувальних конструкцій будинків, визначається згідно з 9.10.11.

У розрахункових точках необхідно визначати еквівалентні кориговані рівні звуку , дБА, (у цьому випадку у формулі ) і максимальні кориговані рівні звуку , дБА, (у цьому випадку у формулі ). Для об’єктів, у яких норми шуму встановлені окремо для денного та нічного часу доби, треба визначати ці величини як для дня, так і для ночі.

Шляхи підвищення звукоізоляції

Від повітряного шуму – герметизація вікон. Має значення також закон маси.

Табл. 7.18. класи вікон за звукоізоляцією (за[118])

R А тран, дБА	/37	34-36	31-33	28-30	25-27
Клас вікна	А	Б	В	Г	Д

Сучасні звичайні вікна забезпечують звукоізоляцію від транспортного шуму у закритому стані приблизно 28-33 дБА.

Слід зазначити, що у режимі вентиляції звукоізоляція вікон стрімко знижується. Для вікон з вузькою відкритою стулкою R _{А тран}» 8 дБА; у вікнах з відкритою кватиркою R _{А тран}» 10 дБА; у вікнах з клапаном R _{А тран}» 14 дБА, у вікнах зі стулкою, відкритою у вертикальній площині (у режимі провітрювання) R _{А тран}» 16 дБА.

Шляхи підвищення звукоізоляції вікон наступні.

Звукоізоляція вікна залежить від кількості та товщини стекол, товщини та заповнення міжскляного прошарку і щільності притвору.

Найбільш вагомі результати дає використання гексафториду сірки

Використання стекол товщиною 4 мм замість 3 мм підвищує звукоізоляцію вікон на 1-2 дБА. Суттєвого зростання звукоізоляції можна досягти застосуванням у конструкції вікна стекол “триплекс”, однак при цьому відчутно зростає вага. тому вони використовуються, як правило, лише у глухих вікнах [88]. Використання у одному склопакеті стекол різних товщин майже не дає збільшення звукоізоляції [61].

Суттєвий вплив на звукоізоляцію має товщина міжскляного прошарку. Істотним конструктивним недоліком склопакетів, з точки зору звукоізоляції, є зменшення відстані між стеклами, що підсилило у них резонансні явища, які знижують звукоізоляцію на низьких частотах. Так, наприклад, дерев’яне вікно з роздільними рамами (4–90–4) з подвійним ущільненням стулок має R _{А тран} = 33 дБА, у той час як таке ж вікно зі склопакетом (4–16–4) має R _{А тран} = 27 дБА [88].

У вікнах, що мають три шари стекол, звукоізоляція підвищується, коли середнє скло наближається до одного з крайніх стекол. У цьому відношенні вдалим варіантом є влаштування однокамерного склопакета у внутрішній стулці роздільного вікна. Використання ж двокамерного склопакета з відстанню між стеклами 6-8 мм не дає збільшення звукоізоляції. Вікна зі склопакетами, у яких замість середнього скла використовується плівка, мають такі ж показники звукоізоляції, що й склопакети з трьома шарами стекол [61, 88].

Для заглушення резонансів у площині, паралельній площині засклення, у склопакеті доцільне використання газів, які суттєво важчі від повітря. Найбільш вагомі результати дає використання гексафториду сірки

Сучасні прилади, що забезпечують режим мікропровітрювання приміщень впродовж тривалого часу (див. підрозділ 7.5), мають звукоізоляцію R _{А тран} = 21-58 дБА, що дозволяє використовувати вікна, оснащені ними, у районах з підвищеними шумовими навантаженнями

Від ударного шуму – пружні шари у конструкції підлоги.

Окрім повітряного та ударного шуму є ще структурний шум, який передається по конструкціям у наслідок збудження конструкцій під впливом вібрації конструкцій, що виникають під впливом звукових хвиль.

Шляхи зниження – відокремлення контакту конструкцій, що вібрують від інших конструкцій (пружні прокладки, ізольовані фундаменти під устаткування, плаваючі поли тощо)

Дата добавления: 2014-01-15