Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Політика ЄС в області трудових відносин

Найважливішим напрямком соціальної політики Європейського співтовариства є забезпечення охорони праці. Плани конкретних заходів у цій сфері встановлюються у програмах дій з охорони безпеки й здоров'я на виробництві. На підставі таких програм Співтовариство ще в 80-ті роки ХХ сторіччя прийняло ряд директив, які встановлюють єдині мінімальні вимоги захисту працівників на виробництві й в окремих його галузях (атомна, металургійна промисловість), у галузях інфраструктури (транспорт) від різних видів виробничих ризиків: рівня шуму на підприємствах, кабінах транспортних засобів, хімічних і біологічних препаратів, використовуваних у виробництві, будівництві, радіаційній безпеці й ін.

Директивою ЄС 1993 року введені мінімальні вимоги до тривалості робочого часу на всій території Європейського Союзу: тривалість робочого тижня не повинна перевищувати 48 годин; щоденний відпочинок повинен становити не менш 11 годин, щорічна відпустка - не менш чотирьох тижнів.

Договір про ЄС [ст. 142] встановив обов'язок держав-членів піклуватися про збереження існуючої еквівалентності схем надання оплачуваних відпусток. Ця найважливіша гарантія забезпечення права на відпочинок, сумісності сімейного й професійного життя підкріплюється також положеннями Директиви 96/34/ЄС (1996 р.) про рамкову угоду щодо відпусток по догляду за дитиною, ув'язненому Індустріальним союзом ЄС (UNICE), Європейським центром публічних підприємств (СЕЕР і Європейською конфедерацією профспілок (ЕТUС).

Для країн співтовариства постійною соціальною проблемою є безробіття. Частка безробітних коливається від 3,3 % (Нідерланди) до 14,1% (Іспанія).

Незважаючи на вживання державами-членами заходів, загальний рівень безробіття в ЄС протягом останнього років стійко тримається на рівні 11%, що перевищує аналогічні показники США і Японії. Особливо великий розрив між ЄС і двома іншими провідними промисловими державами в сфері довгострокового безробіття, воно у Співтоваристві становить 40% загального числа безробітних.

Безробіття - одночасно й економічна, і соціальна проблема. Для її кардинального вирішення необхідне проведення ефективної макро- і мікроекономічної політики, вживання заходів, що заохочують інвестиції у виробництво й, відповідно, що ведуть до підвищення числа зайнятих (кредитно-грошова політика, податкові пільги, прямі інвестиції держави й ін.). Соціальна й політика ЄС сьогодні спрямована на вирішення проблем з безробіття, як це визначено Європейською радою в 2000 р. на засіданні в Лісабоні. Її завдання - досягти повної зайнятості, за допомогою організації служб працевлаштування, професійної перепідготовки незайнятих.

Варто вказати, що законодавчі повноваження Європейського співтовариства в області зайнятості незначні. Дії ЄС не можуть передбачати гармонізацію законодавчих положень держав членів у даній сфері. Основним завданням інститутів Союзу у сфері зайнятості є аналіз інформації про стан зайнятості на основі джерел, отриманих від держав-членів. У свою чергу, держави-члени зобов'язані сприяти цілям, викладеним у ст. 125, відповідно до загальних орієнтирів економічної політики, координувати свої дії в рамках Ради, а також сприяти зайнятості з урахуванням національної практики у визначенні прав і обов'язків підприємців і трудящих у якості «своєї загальної турботи».

Якщо буде потреба, Співтовариство може вдатися до стимулюючих заходів, які покликані спонукати до співробітництва держав-членів й підтримати їхні дії в області зайнятості за допомогою: ініціатив, спрямованих на розвиток обміну інформацією й корисним практичним досвідом, за допомогою порівняльного аналізу й консультацій, а також поширення новаторських підходів і накопиченого досвіду. Завдяки регламентації цієї діяльності, у країнах ЄС:

- розроблені системи забезпечення зайнятості;

- організована система моніторингу робочої сили.

Політика ЄС в області забезпечення зайнятості й соціальної підтримки безробітних закріплюється в прийнятих Радою спеціальних резолюціях: про дії Співтовариства; про боротьбу з безробіттям; про сприяння зайнятості молоді; боротьбі з безробіттям серед жінок; рішень проблем довгострокового безробіття й ін. Вони за характером є актами необов'язкового (рекомендаційного) характеру, резолюції встановлюють погоджені завдання в області проблем зайнятості.

Окремі інститути Союзу (насамперед Комісія), спираючись на завдання, які поставлені в резолюціях Ради, розробляють конкретні програми дії стосовно до окремих аспектів проблеми підвищення зайнятості. Наприклад, програма сприяння професійній освіті й підвищенню кваліфікації працівників FORCE, програма створення робочих місць для окремих категорій трудящих, охоплених довгостроковим безробіттям ERGO, програми підтримки ініціатив місцевих і регіональних органів по підвищенню зайнятості ELISE, SPEC, LEDA і ін. Важливу роль у координації політики держав-членів в області зайнятості й регулювання ринку робочої сили грає Комітет із зайнятості, створений на основі ст. 130 Договору про ЄС. Комітет зайнятості має консультативний характер. До його функцій належать: спостереження за станом зайнятості й політикою зайнятості в державах-членах, надання висновку по запитах Ради й Комісії, участь у підготовці щорічних доповідей Ради про стан зайнятості, проведення консультацій з підприємцями й працівніками у рамках покладених на нього повноважень.

З метою координації діяльності держав-членів у професійній освіті й з перепідготовки кадрів в 1974 був створений Європейський центр розвитку професійної освіти (CEDEFOP), штаб-квартира якого розташована в Салоніках (Греція). Центр розробляє конкретні схеми професійної підготовки (перепідготовки) громадян Європейського Союзу, на підставі яких держави-члени будують національні програми професійного навчання.

Найважливіші гарантії трудових прав установлює прийняття 14 жовтня 1991 т. Радою Директиви 91/533/ЄЕС про обов'язок роботодавця інформувати працівника про умови, передбачені в трудовому договорі. Дана Директива вводить обов'язок роботодавця представляти працівникові письмову декларацію, що містить детальний опис умов трудового контракту. Декларація повинна бути подана не пізніше двох місяців з моменту фактичного початку виконання працівником своїх трудових обов'язків і, зокрема, містити відомості про тривалість робочого дня, оплачуваної відпустки, розмірі заробітної плати, місці роботи, трудового контракту, соціальних гарантіях працівникові на підприємстві й ін.

Відповідно до правових норм Євросоюзу, соціальне забезпечення є пріоритетною сферою координації соціальної політики держав-членів, яка здійснюється в рамках ЄС.

Починаючи з 1971 р. Європейське співтовариство бере участь разом з державами-членами в заходах щодо підвищення соціального захисту пенсіонерів, інвалідів, інших категорій громадян, які по стану здоров'я не здатні забезпечити себе самостійно джерелами доходу від трудової діяльності. У цей час близько 30 млн. громадян Європейського Союзу непрацездатні, і в рамках соціальної ринкової економіки кожному з них повинна бути надана необхідна соціальна допомога у формах пенсійного забезпечення, допомог, системи соціальних послуг і т.д.

В 1993 р. Співтовариством була затверджена спеціальна програма - Технологічна ініціатива для непрацездатних і старих (Technology Initiative for Disabled and Elderly - TIDE), що переслідує мету розробки форм використання передових технологій для сприяння комунікації, засобів пересування й зайнятості серед літніх і інвалідів. Співтовариство приділяє увагу також проблемам соціального стану осіб пенсійного віку, число яких у зв'язку з підвищенням тривалості життя неухильно зростає.

Одним з основних принципів соціальної діяльності Співтовариства є гендерна політика. Відповідно до Договору ЄС вся діяльність Співтовариства «спрямована на усунення нерівності й сприяння досягненню рівності між чоловіком і жінкою». Розглянутий принцип є також одним з основних принципів правового статусу особистості, згаданому в ст. 23 Хартії Європейського Союзу про основні права 2000 р.

У соціальній сфері Договір дозволяє ЄС підтримувати й доповнювати дії держав-членів по забезпеченню рівності чоловіків і жінок відносно можливостей на ринку праці й обігу з ними на роботі - (параграф 1 ст. 137), а також наділяє Співтовариство повноваженнями вживати заходи, що забезпечують застосування принципу рівних можливостей і рівного відношення до чоловіків і жінок у питаннях зайнятості й професійної дискримінації по ознаці статі в трудових відносинах, зокрема, у питаннях прийому на роботу, професійного навчання; просування по службі. Співтовариством також були вжиті заходи по забезпеченню прав і охороні здоров'я працюючих вагітних жінок, жінок - матерів малолітніх дітей.

З метою подальшого проведення в життя принципу не дискримінації статей у трудових відносинах Комісією було ухвалене рішення, що вводить у дію Кодекс гарної практики (Code on Good Practice). У цьому документі систематизовані діючі й передбачувані до здійснення на практиці форми захисту прав і гідності жінок і чоловіків у трудових відносинах.

 

10.3. Політика інтеграції в галузі освіти,

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Населення в ряді країн ЄС до початку ХХ ст | Культури й охорони здоров'я
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-11; Просмотров: 349; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.018 сек.