Тема. Ринок факторів виробництва

Виробництво розглядається як процес використання ресурсів для виготовлення товарів та надання послуг; перетворення вхідного потоку затрат ресурсів у вихідний потік випуску. Таким чином, поєднання виробничих ресурсів має узгоджений та цілеспрямований характер. Необхідні для виробництва ресурси підприємства купують на специфічних ринках, які називаються ринками факторів виробництва або ресурсів. Продавцями на цих ринках виступають домогосподарства та інші підприємства, які володіють тими чи іншими ресурсами.

Випуск – це товари та послуги у грошовому або фізичному вимірі, виготовлені підприємством за певний період часу. Поєднання факторів виробництва створює готову продукцію.

Ринок факторів виробництва – ринок унікальних ресурсів, спільним для якого є реакція попиту і пропозиції аналогічно до інших ресурсів.

Характерні властивості ресурсів:

- обмеженість. Відносна обмеженість ресурсів у суб’єкта господарювання свідчить про неможливості отримання того чи іншого ресурсу на попередніх умовах, тому залучення даного ресурсу коштуватиме підприємству дорожче;

- взаємозамінність (субституційність). Одні види ресурсів можуть бути заміщені іншими. Найчастіше мікроекономіка розглядає заміщення двох видів ресурсів: капіталу та праці;

- взаємодоповнюваність (комплементарність). Ефективне використання кожного ресурсу у випадку найраціональнішого співвідношення з іншими. Здатність ресурсів до взаємозаміни не означають повного взаємовиключення (повна заміна капіталом праці).

Припущення:

- абсолютної необхідності основних факторів – у випадку відсутності хоча б 1 ресурсу, виробництво неможливе;

- монотонності – залучення більшої кількості фактора виробництва, призведе до збільшення обсягів випуску продукції;

- припущення взаємозамінності основних факторів виробництва – кількість одного фактора можна замінити певною кількістю іншого фактора.

Закон: чим більше ціна ресурсу, тим менший обсяг попиту на нього (за інших рівних умов).

Вплив специфічних факторів (пов’язаний з похідним характером попиту):

1) похідний характер попиту на фактори виробництва – означає, що він фактично породжується попитом на товари і послуги. У випадку вигідних умов отримання ресурсів, виробник не погодиться на їх придбання, якщо виготовлений з них товар не користується попитом на ринку, та не існує альтернативних шляхів їх використання;

2) кількість ресурсів, які придбає підприємство, залежить від технології, які підприємство вибирає для виробництва продукції. Кожен технологічний ефективний спосіб виробництва вимагає певної комбінації ресурсів, яка дозволяє досягти максимального випуску продукції;

3) обсяг попиту на кожен з факторів виробництва залежить від співвідношення його продуктивності і ціни – взаємозамінність основних факторів виробництва. Заміна – дорогого фактора на відносно дешевий або більш продуктивний.

MRC (граничні витрати на будь-який ресурс) – це збільшення витрат на ресурси, спричинені кожною додатковою одиницею певного ресурсу.

MRP ( граничний продукт у грошовому вираженні ) – це приріст загального виторгу, що походять з використання кожної додаткової одиниці змінного вхідного фактора.

MEP (граничний економічний прибуток ресурсу для будь-якого рівня його затрат) – це різниця між граничним продуктом ресурсу в грошовому вираженні та граничними витратами на цей ресурс:

MEP = MRP - MRC.

VMP (вартість граничного продукту) – це добуток ціни продукту (P) на граничний продукт (MP) відповідної 1 ресурсу:

VMP = MP * P.

У загальному випадку правило максимізації прибутку підприємства, з огляду на оптимальний для неї рівень використання змінного ресурсу, можна сформулювати так: підприємство збільшує загальний прибуток при застосуванні додаткової одиниці ресурсу до тієї точки, в якій MRP = MRC, або в якій MEP = 0.

Дата добавления: 2014-01-11