Відшкодування шкоди, завданої прийняттям закону про припинення права власності на певне майно

Відшкодування такої шкоди передбачене ст. 1170 ЦК України, яка встановлює, що в разі прийняття закону, який припиняє право власності на певне майно, шкода, завдана власникові такого майна, відшкодовується державою у повному обсязі.

Слід зазначити, що протягом тривалого часу одним із способів припинення права власності вважалася націоналізація, тобто примусове вилучення засобів виробництва, що перебувають у приватній власності, з наступною передачею їх у державну або іншу власність. Націоналізація проводилася на підставі прийнятих відповідних законодавчих актів (декретів), якими були націоналізовані, насамперед, земля, її надра, води, ліси, банки, промислові підприємства, транспорт та інші найважливіші об’єкти. Наслідком проведення націоналізації було припинення права попередніх власників на майно (капіталістів, поміщиків, царської сім’ї, церкви) без відшкодування його вартості.

Сьогодні підхід до можливих випадків примусового вилучення майна фізичних та юридичних осіб в нашій державі корінним чином змінився. У новому ЦК України та Законі України “Про власність” не передбачається безоплатного вилучення майна у фізичних та недержавних юридичних осіб у державну власність (крім конфіскації майна як санкції за правопорушення). Так, в ст. 41 Конституції України зазначається, що примусове відчуження об’єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості, а в умовах воєнного чи надзвичайного стану – з наступним відшкодуванням їх вартості. Таким чином, встановлено конституційні гарантії неприпустимості безоплатного примусового вилучення об’єктів права приватної власності.

Ст. 1170 ЦК України закріплюють обов’язок держави відшкодувати шкоду, завдану власникові майна у разі прийняття закону, що припиняє його право власності на нього.

Зокрема, до підстав припинення права власності у разі прийняття закону цивільне законодавство відносить:

а)викуп пам’яток історії та культури (ст. 352 ЦК України),

б)викуп земельної ділянки у зв’язку із суспільною необхідністю (ст. 350 ЦК України),

в) викуп нерухомого майна у зв’язку з викупом з метою суспільної необхідності земельної ділянки, на якій воно розміщене (ст. 351 ЦК України),

г) реквізиція (ст. 353 ЦК України).

Положення ст. 1170 ЦК України мають застосовуватися за наявності загальних підстав деліктної відповідальності (ст. 1166 ЦК України).

Дата добавления: 2014-01-15