Модель сугестивного занурення

Цільові орієнтації

– прискорення та інтенсифікація навчального процесу за рахунок концентрації інформації;

– відпрацювання швидкості виконання розумових дій (загальнонавчальних навичок);

– цілісне формування особистісних якостей, необхідних для прискореного засвоєння матеріалу (концентрації уваги, цілеспрямованості,, наполегливості, широких узагальнень тощо);

– формування схемного, знакового, символічного мислення.

Вперше цю технологію було застосовано у 1966р. у Болгарії. Основоположником цього напрямку став болгарський вчений, д.мед.наук, лікар-психотерапевт Г.Лозанов.

Лозанов розробив цю технологія для вивчення іноземної мови. Його учні займалися 5 днів на тиждень та практично не виконували домашніх завдань, але за рік вивчали програму 2-х років.

Ця технологія може використовуватися для навчання людей різного віку.

Основи сугестопедії також висвітлено у працях В.М.Мясищева, Д.Н.Узнадзе, Г.К.Лозанова та ін.

Сугестивна технологія – це навчання на основі емоційного навіювання у стані неспання, що спричиняє надзапам’ятовування.

Головним методом цієї технології є метод релаксопедичного навчання. Цей метод навчання базується на взаємодії усвідомлюваних та неусвідомлюваних компонентів психіки у процесі засвоєння та перероблення інформації (двоплановість).

Реалізацію цієї концепції передбачає створення особливих психолого-педагогічних умов навчання.

Для вчителя необхідно:

– високий авторитет: широка свідомість, видатні особистісні якості, сила переконання;

– інфантилізація – встановлення атмосфери довіри;

– майстерність двоплановості під час введення нового матеріалу: кожне слово, що несе самостійне смислове навантаження, супроводжується відповідно, інтонацією, жестом, мімікою.

Учню слід:

– вірити у здійсненність завдань навчання;

– навіювати собі думки про величезні можливості свого інтелекту;

– створювати постійне позитивне емоційне самопідкріплення;

– „занурюватись” у навчальну дисципліну, в концентроване вивчення матеріалу: щодня вивчаються тільки одна навчальна дисципліна по 4-6 годин протягом 2-3 місяців.

Структура релаксопедичного заняття (тренінгу)

(навчання з використанням сугестії):

1етап.

Створення необхідного психічного настрою і ознайомлення з теоретичним матеріалом (3-5хв.).

2 етап.

А. „Введення” чи „занурення” в релаксації. Для цього потрібно зручно сісти, розслабитися, на про що стороннє не думати, сконцентрувати свою увагу на словах викладача (звучить тиха, спокійна музика, очі заплющені). Вводяться формули навіювання: „Ви зовсім спокійні, вам добре і приємно.... жодних переживань і неприємних думок немає”.

Б. Подається необхідна психотерапевтична інформація, а в навчанні – лексичний матеріал (8-15хв.).

3 етап.

Виведення з релаксації. Використання формул навіювання (сугестії), спрямованих на формування впевненості у своїх силах, закріплення матеріалу з пам’яті та активізацію психічних процесів (3-5 хв.). Напр.: „Думки, образи, почуття ясні, яскраві... голова світла, чиста... пам’ять чудова...Ваше тіло наповнюється бадьорістю, здоров’ям, впевненістю у своїх силах... Розумова працездатність відновлюється і зростає. Вся програма залишається у пам’яті, розплющіть очі... підведіться, струсніть руками... Настрій бадьорий, чудовий...”

Релаксація, викликана за допомогою спеціальних формул навіювання та при активному самонавіювання самих учнів, дає змогу значно розширити межі й можливості людської пам’яті. Ефект надзапам’ятовування, якого досягли при цьому, сприяє міцному засвоєнню більшого обсягу навчальної інформації (учень запам’ятовує 92-95% програми).

На думку Лозанова, авторитет вчителя є основним фактором у сугестії. Навіювати здатен лише авторитет. Якщо сугестолог чи вчитель внутрішньо не готовий до проведення навіювання, то сугестивні маніпуляції, які він проводить, і висловлені формули навіювання втрачають свою ефективність. Це може викликати інтуїтивне відчуття недовіри, збудити контрсугестивність.

Дата добавления: 2014-01-15