Відповідальність сторін за договором контрактації

Настання цивільно-правової відповідальності обумовлюється порушенням сторонами покладених на них обов’язків, котрі виплавають із змісту договору. До сторін застосовуються ті ж засоби реагування на невиконання чи неналежне виконання договірних обов’язків що і при договорі купівлі-продажу і поставки. Основною формою реагування на порушення є майнова відповідальність у формі відшкодування збитків. При цьому відшкодуванню підлягають не лише реальні збитки, але у утрачена вигода, спричинена невиконанням зобов’язання. Широкого розповсюдження набуло стягнення неустойки, особливо у випадку прострочення поставки продукції чи поставки продукції, що не відповідає якості та асортименту, обумовленому в договорі.

Так, застосовуючи положення ст.672 ЦК України у випадку передання виробником контрактанту продукції в асортименті, що не відповідає умовам договору, контрактант має право відмовитися від прийняття товару, а якщо він вже оплачений – вимагати повернення сплаченої за нього суми. Порушення виробником умови договору контрактації щодо якості товару у відповідності з ст.678 ЦК України дає право контрактанту: а) вимагати від виробника пропорційного зменшення ціни; б) безвідплатного усунення недоліків товару в розумний строк; в) вимагати відшкодування витрат на усунення недоліків товару. Якщо порушення умови про якість товару носить істотний характер (неможливість усунення недоліків, їх усунення через значні затрати є економічно невиправданими), контрактант за власним вибором може відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми або вимагати заміни товару.

Порушення умов договору щодо строків поставки сільгосппродукції супроводжується сплатою контрагентом, з вини якого відбулося їх порушення, неустойки. Стосовно виробника сільгосппродукції її розмір може обчислюватися у пропорційному відношенні до суми непоставленого чи недопоставленого товару, помноженої на кількість часових проміжків (днів, тижнів, місяців), протягом яких відбувалося невиконання договору (сплата пені), чи у чітко вираженому грошовому відношенні (сплата штрафу). Сплата штрафу контрактантом може відбуватися як в випадку прострочення ним оплати вартості поставленої продукції так і прострочення відвантаження (приймання доставленої виробником) продукції.

З впровадженням ЦК України такого засобу забезпечення виконання зобов’язання як притримання, сторони також можуть його застосовувати для стимулювання належного виконання взятих договірних обов’язків.

При цьому варто зазначити, що цивільно-правова відповідальність сторін настає лише при наявності вини. Через це відшкодування збитків не може відбуватися, якщо збитки були зумовленими обставинами, що не залежать від сторони. Наприклад, для виробника сільгосппродукції це можуть бути стихійні лиха, епізоотії, епіфітотії, внаслідок яких втрачається сільгосппродукція чи відстрочуються терміни її виготовлення. Такі ж наслідки матиме непоставка чи недопоставки виробником контрактанту сільгосппродукції через заборону держави (органами санітарно-епідеміологічного контролю, ветеринарної медицини) на її відчуження при виникнення загрози зараження продукції хворобами (напр. заборона у 2002-2003р. експортувати яловичину з країн Великобританії, заборона у 2004р. на експорт курятини з країн Південно-східної Азії).

[1] Гражданское право. Учебник. Часть II / Под ред. А.П. Сергеева, Ю. К. Толстого. - М.: «ПРОСПЕКТ», 1998. - 784с. С. 79.

[2] Гражданское право. Учебник. Часть II / Под ред. А.П. Сергеева, Ю. К. Толстого. - М.: «ПРОСПЕКТ», 1998. - 784с. С.81.

[3] У відповідності з ст.1 зазначеного Декрету платниками податку на промисел є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, якщо вони не зареєстровані в якості суб’єктів підприємницької діяльності і здійснюють несистематичний, не більш ніж чотири рази в рік на протязі календарного року продаж виготовлених, перероблених і придбаних продукцій, речей, товарів.

[4] Наказ „Про затвердження порядку поставки паливно-мастильних матеріалів сільськогосподарським виробникам під зустрічну поставку сільськогосподарської продукції і продуктів її переробки в державні ресурси” №20/23/9/8 від 31.01.1997р., Наказ „Про затвердження Положення про порядок надання бюджетної позички для фінансування державного контракту на поставку до державних ресурсів сільськогосподарської продукції і сировини (зерно, насіння олійних культур та цукрові буряки)” № 51/64/180/59 від 15.06.94, Наказ „Про затвердження Порядку передання сільськогосподарським товаровиробникам та іншим суб’єктам ведення господарства зернозбиральної техніки фірми „Джон Дір” і проведення розрахунків за отриману ними техніку і поставки в державні ресурси продовольчого зерна в рахунок державного замовлення та погашення кредитів” № 14/185/56 від 22.08.97.

Дата добавления: 2014-01-11