Пилипа Орлика

У жовтні 1709 p. у с. Варниця неподалік від Бендер помирає гетьман І. Мазепа. Козацька рада 1710 p. обирає гетьманом в еміграції П. Орлика. Він склав проект першої Конституції України, яка отримала назву “Пакти і Конституція прав і вольностей Запорозького війська” і складалась із 16 статей. Основні положення цієї конституції:

а) проголошувалася незалежність України від Росії та Речі Посполитої;

б) обґрунтовується протекція шведського короля та союз з Кримським ханством;

в) територія України визначається Зборівським трактатом 1649 p.;

г) при гетьманові утворюється Генеральна рада із законодавчою владою, яка складається з генеральної старшини, полковників, виборних депутатів від кожного полку та делегатів від запорожців. Рада збирається тричі нарік – на Різдво, Покрову та Великдень;

д) справи про кривду гетьманську та провини старшини розглядає генеральний суд, до діяльності якого гетьман не має права втручатися;

е) державна скарбниця і майно підпорядковуються генеральному підскарбію, на утримання гетьмана призначаються окремі землі;

є) встановлюється виборність полковників, сотників з наступним їх затвердженням гетьманом;

ж) спеціальна комісія має здійснити ревізію державних земель, якими користується старшина, а також повинностей населення;

з) скасовуються оренди та податки на утримання гетьманської гвардії;

і) гетьман має захищати козацтво і все населення від надмірних податків і повинностей, допомагати козацьким вдовам і сиротам.

Конституція мала яскраво виражені демократичні тенденції. Про це свідчить встановлення представницького органу — Генеральної ради, виборності посад, спроба розподілу повноважень виконавчої і судової влад. Разом з тим не можна не зауважити, що Конституція мала на меті задовольнити перш за все інтереси тих соціальних груп, на які намагався спиратися Орлик для повернення в Україну. Проголошення захисту інтересів простого народу мало тут швидше декларативний характер.

Хоч Конституція і не була запровадже­на в життя, вона стала видатною пам’яткою української державно-політичної дум­ки в еміграції.

Уряд Орлика намагався створити антиросійську коаліцію держав. Але ці намаган­ня виявилися марними – європейські дер­жави не бажали воювати за Україну.

Сучасні дослідни­ки вказують, що Бендерська конституція „випереджала свій час”, небезпідставно акцентують, що навіть „фран­цузькі просвітителі ще не наважувалися на розробку тих громадянських ідей, які було закладено в ній. Уперше в Європі було вироблено реальну модель вільної незалеж­ної держави, заснованої на природному праві народу на свободу й самовизначення, модель, що базувалася на не­знаних досі демократичних засадах суспільного життя”.

Намагаючись врахувати досвід попередньої боротьби за національну незалежність, гетьман шукає засоби подолання основної помилки І. Ма­зепи, суть якої – у відсутності надійної соціальної опори для здійснення об’єднання в межах однієї держави усіх українських земель. Йдеться про пошуки оптимальної формули консолідації українського суспільства.

Конституція прокламувала розширення демократич­них засад у суспільстві. Йшлося про створення своєрід­ного козацького парламенту – загальної Ради. До скла­ду цього представницького політичного органу мали вхо­дити вся старшина (генеральна, полкова, сотники), деле­гати Запорозької Січі та представники від полків. Харак­терно, що загальна Рада мала бути не формальним, а ро­бочим органом...

Проводячи далекоглядну політику, Орлик у проекті конституції підтвердив права та привілеї, свого часу надані Києву та іншим українським містам (збереження за ними прав на власне самоврядування, що базувалося на Магдебурзькому праві).

Бендерська конституція мала на меті консолідацію українського суспільства, про що свідчать зафіксовані в ній обмеження самовладдя гетьмана, розширення демок­ратичних засад у суспільстві, повернення Запорозькій Січі традиційних прав і вольностей та особливого статусу, під­твердження прав українських міст, обмеження соціаль­ної експлуатації. Єдиний недемократичний пункт цього документа, який стверджував виняткові права православ’я в Україні, також був спрямований на ідею суспільної єдності. Отже, Конституція П. Орлика, створена на осно­ві узагальнення попереднього історичного досвіду, була спробою сформувати надійне соціальне підґрунтя для ре­алізації національно-державницьких планів.

П. Орлик активно намагався реалізувати свою прог­раму на практиці та відновити повноцінну українську дер­жавність. Вже 1711 p., уклавши військово-політичний союз з кримським ханом, він вирушив походом на Пра­вобережжя. Завдяки переходу на бік П. Орлика козаків правобережних полків (за винятком Білоцерківського), а також селян і міщан до середини березня вдалося визво­лити від російських залог майже всю південну і цент­ральну частини Правобережжя. Однак поразка під Білою Церквою, зрада союзників – турків та татар, укладення Ро­сією Прутського трактату зашкодили державотворчим планам П. Орлика і не дали змоги на практиці реалізува­ти його демократичну конституцію. „Екзильний гетьман”, або ж гетьман на вигнанні помер 1742 p. „Разом з ним, – на думку Д. Дорошенка, – надовго зійшла в могилу ідея незалежної української держави”.

Контрольні запитання і завдання:

1. Якими були умови Коломацьких статей?

2. Що було основним поштовхом для І.Мазепи перейти на бік Швеції?

3. Які основні причини провалу політики І.Мазепи?

4. Які основні положення Конституції П.Орлика? В чому її історичне значення?

5. Яка подія, що сталася 27 червня 1709 р., відіграла фатальну роль в історії України?

1) підписання гетьманом І.Мазепою Коломацьких статей; 2) перехід гетьмана І.Мазепи і частини козацької старшини на бік шведського короля Карла ХІІ; 3) Петро І став царем Московської держави; 4) підписання гетьманом І.Скоропадським Решетилівських статей; 5) поразка шведських військ під Полтавою, крах союзу І.Мазепи з Карлом ХІІ.

Дата добавления: 2014-01-15