Електровакуумний тріод

Електровакуумний діод

Діод – найпростіша електронна лампа, яка має два металічних електроди: катод і анод. Ці електроди розміщені у скляному балоні, де створений вакуум

10^-6…10^-7 мм рт. ст.

Катод діода буває прямого нагріву або з підігрівом. Якщо до аноду під’єднати додатній полюс джерела живлення, а до катоду від’ємний, то в лампі виникне струм. Якщо ж полюси джерела під’єднати навпаки – у лампі не виникне струму. На сьогоднішній день електровакуумні діоди ніде не застосовуються.

Електровакуумний тріод має анод, катод і сітку.

Сітка виконується у формі спіралі, яка оточує катод. За наявності сітки кількість електронів, що досягає аноду (створює струм), залежить не тільки від значення анодної напруги, але і від напруги між сіткою і катодом.

Змінюючи потенціал сітки відносно катоду, досягають повного регулювання анодного струму. Тому сітку називають керуючою. Електричне поле аноду компенсує дію від’ємного об’ємного заряду навколо катоду і створює в лампі потік електронів. Між сіткою і катодом лампи завдяки прикладеній напрузі створюється електричне поле сітки, яке може підсилювати або ослаблювати дію електричного поля аноду. Оскільки сітка розміщена поблизу катоду, то її вплив на струм лампи І_а (анодний струм) значно більший, ніж анодної напруги U_a. Напругу між сіткою і катодом називають напругою зміщення.

Розрізняють також і анодні характеристики – залежність анодного струму від анодної напруги за умоми незмінної напруги сітки І_а=f(U_a)_Uc=const

Електровакуумний тріод характеризується наступними параметрами:

а) крутизна

S=DI_a /DU_{c (Ua=const)} – швидкість наростання анодного струму;

б) внутрішній опір змінного струму

R_i = DU_a / DI_{a (Uc=const)};

с) опір постійному струму

R_о = U_a / I_{a (Uc=const)};

д) коефіцієнт підсилення

µ = DU_a / DU_{c (Ia=const)} – покузує у скільки разів дія напруги сітки на анодний струм більша, ніж дія напруги анода;

е) внутрішнє рівняння тріода

S· R_i= µ (зауважимо, що µ > 1).

Дата добавления: 2014-01-11