Тема 11

ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА ДЕРЖАВНОГО
УПРАВЛІННЯ НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ
(МІСТО, ОБЛАСТЬ, РАЙОН)

ІСДМ створюється як централізована система, яка охоплює всі ланки державного управління: від низової — районних відділів (управлінь) — до державного управління на рівні Кабінету Міністрів та Адміністрації Президента України. У цій структурі виокремлюють три рівні ієрархії, на яких здійснюється автоматизація розрахунків усіх видів (фінансових, банківських і т. д.) у державних установах: загальнодержавний — міністерства, що їх роботу спрямовує і координує Кабінет Міністрів України; обласний — управління областей та Автономної Республіки Крим; районний — районні (міські) фінансові уп­равління, відділи.

Характерним для функціонування ІСДМ є єдність основних цілей і завдань управління фінансами на всіх рівнях ієрархії. Централізація розрахунків на найвищому рівні зумовлює економічно обґрунтоване визначення основних напрямів утворення, розподілу та використання різних видів ресурсів (фінансових, матеріальних) країни у разі додержання відповідних заздалегідь визначених пропорцій. Завдяки децентралізації розрахунків на рівні місцевих бюджетів можна, надавши певної самостійності місцевим Радам народних депутатів, урахувати особливості побудови та розвитку окремих адміністратив­но-територіальних одиниць.

Основними задачами, вирішуваними на місцевому рівні, є: розрахунки з обліку та складання звітності, формування галузевих балансів, прибутків і видатків; урахування змін до планів і балансів.

На вищому (державному) рівні вирішуються такі задачі:

— формування фінансових планів;

— виконання зведених розрахунків бюджету;

— облік виконання бюджету;

— оброблення звітності міністерств і відомств та аналіз їхньої господарської діяльності.

Функціонування ІСДМ, орієнтованої на створення гнучкої технології збирання та оброблення інформації, реалізацію комплексної системи розподільного оброблення даних в окремому державному органі, дає змогу закласти основу побудови інтегрованої системи оброблення інформації.

Організація автоматизованого розв’язування комплексів задач у державних органах усіх рівнів характеризується різноманітністю варіантів технологічних процесів. Останні значною мірою враховують вимоги технічних засобів, визначаючись безпосередньо характером розв’язуваних задач, у тому числі методами й засобами їх реалізації на ПЕОМ.

Як правило, вибір та обґрунтування використання тієї чи іншої моделі (типу) ПЕОМ для розв’язування конкретних задач — проблема досить складна. Необхідно враховувати безліч (іноді суперечливих) чинників, насамперед задіяні терміни розв’язання задачі, обсяги оброблюваної інформації, оперативність подання результатів, віддаленість центру оброблення даних від користувачів і т. ін. Розглядаючи у сукупності та оцінюючи у комплексі вимоги до системи автоматизованого оброблення даних, розробники визначають не лише конкретний тип ПЕОМ, а й розраховують увесь склад іншого необхідного обладнання.

Обираючи ПЕОМ для оброблення інформації у державних органах, виходять з того, що:

— необхідно обробляти значні за обсягом масиви вхідної інформації та формувати базу даних, що потребує великої ємності зовнішніх запам’ятовувальних пристроїв;

— розв’язування складних інформаційно пов’язаних між собою задач часто має відбуватися за безпосередньої участі держав­ного працівника;

— постійно створюються інформаційно-обчислювальні мережі та обчислювальні комплекси оброблення інформації;

— у різних поєднаннях застосовують кілька технологічних режимів оброблення інформації — централізований, що децентралізувався, пакетний, телеопрацювання, діалоговий.

У разі централізованого оброблення технологічний процес включає в себе операції перетворення вхідної інформації, у тому числі приймання та реєстрування первинних документів, запис даних (із контролем) на машинний носій, оброблення на ПЕОМ, контроль, оформлення і видавання результатів розрахунку користувачеві. Однією з особливостей такого процесу оброблення є його локальність, тобто сукупність робіт виконується в обчислювальних установах у рамках конкретного ІОЦ. Більшість цих робіт обмежені з певними термінами, додержання яких визначає ефективність роботи ОЦ. Сфера застосування такого режиму (у разі пакетного оброблення) — понад 90% усіх промислово експлуатованих задач ІСДМ.

Децентралізоване оброблення даних дає змогу розподілити на групи низку операцій технологічного процесу, обладнавши АРМ спеціальними пунктами збирання та оброблення первинної інфор­мації у місцях її виникнення. Пункти, у свою чергу, оснащуються персональними комп’ютерами, термінальними приладами, а також апаратурою передавання даних, що дає змогу працювати в режимах прямого або дистанційного оброблення інформаційних масивів.

У ІСДМ технологія автоматизованого оброблення планової, звітної, обліково-статистичної та аналітичної інформації має характерні особливості. У процес оброблення планової економічної інформації залучаються великі обсяги вхідних і вихідних даних, тоді як алгоритми розв’язування задач зводяться до вико­нання досить простих арифметичних і логічних процедур оброблення та перетворення вхідних масивів на впорядковані певним чином сукупності. При цьому реалізується принцип послідовності виконання технологічних операцій над масивами, що обробляються лише по закінченні роботи певного пункту меню інформаційної системи. Така організація оброблення інформації на ПЕОМ сприяє автоматичному нагромадженню інформації, необхідної для проведення процедур аналізу та подальшого прийняття рішень.

Технологічний процес оброблення інформації щодо задач цього класу можливий як за централізованого, так і за децентралізованого режиму обробки даних. Проте найефективнішим є їх синтез, тобто оптимальне їх поєднання щодо кожного конкретного випадку. Наприклад, виконання функціонального блоку «Планування і прогнозування» у підсистемі «Зведені розрахунки бюджету» за цих умов буде розбито на два етапи: 1) збирання і попереднє оброблення інформації на місцях, безпосередньо наближених до користувача (у підрозділах фінансового органу); 2) виконання основного циклу розрахунків за відповідними алгоритмами перетворення після передавання здобутих даних до центральної ЕОМ.

Деякі планові задачі АСФР, алгоритми яких передбачають визначення нормативних значень величин на підставі динамічних рядів, множення планових значень на базові та розрахункові нор­мативи, складання даних за окремими ознаками і т. ін., розв’я­зуються способом прямого обчислення й організовані в пакети для оброблення в реальному режимі часу. До них можна віднести й задачі кореляційно-регресійного прогнозування.

Оброблення звітної та обліково-статистичної інформації забезпечує автоматизацію ручних процедур реєстрування, контролю й оброблення багаторядкових документів термінової, місячної, квартальної та річної звітності; ведення рахунків аналітичного обліку, реєстрів бухгалтерського обліку, бухгалтерських проведень і укладання зведених нагромаджувальних відомостей. У технологічному процесі оброблення інформації цього класу значне місце посідають операції контролю. Це зумовлюється таким:

По-перше, у процесі оброблення звітних даних найбільшу питому вагу має інформація, яка виникає в іншому місці й передається засобами поштового, кур’єрського зв’язку або по телеграфних каналах, що призводить до появи помилок. По-друге, прог­рамне забезпечення розв’язування цих задач становлять програми перетворення формату машинних документів, що вводяться на формат, в якому інформація зберігається в масивах бази даних системи. Для виконання таких процедур, зокрема контролю повноти введених документів, балансового контролю, порівняння обчислених на ЕОМ сум із введеною контрольною сумою і т. ін., передбачається розбиття машинного процесу оброблення даних на окремі операції з масивами. Кожна така операція характеризується описом вхідних і вихідних масивів інформації, а також тих перетворень, які забезпечують послідовне розв’язування задачі.

Нині більшість промислово експлуатованих задач системи належать до підсистеми «Зведені розрахунки бюджету». Це такі комплекси задач: «Зведення балансів прибутків і видатків господарських органів та розробка аналітичних таблиць до бюджету», «Складання розпису прибутків і видатків бюджету», «Складання звітності про виконання бюджету». Логічним продовженням цих робіт є розрахунки, здійснювані функціональним блоком «Облік, контроль і звітність» у частині автоматизації комплексу задач «Бухгалтерський облік виконання бюджету».

Розглянемо приклад розв’язування цієї важливої в організаційно-економічному розумінні задачі.

Технологічний процес розв’язування комплексу задач орієнтований на оброблення даних у діалоговому режимі з використанням міні-ПЕОМ, обладнаної відокремленими робочими станціями.

Користувачами є фінансові працівники підвідділу виконання бюджету, які й визначають черговість розв’язування окремих задач, що входять до структури комплексу: «Облік асигнувань державного бюджету», «Облік відкритих кредитів по міністерствах і відомствах» тощо.

Характерною особливістю автоматизованого розв’язування є тісний інформаційний взаємозв’язок окремих задач комплексу, а також використання баз даних інших розрахунків.

У розробленій схемі технологічного процесу розв’язування задач у ІСДМ використовуються й позитивні моменти організації процесу оброблення в традиційний спосіб із застосуванням мікро-ЕОМ і клавішних машин.

Метою розв’язування зазначеного комплексу задач є вдосконалення з допомогою ЕОМ процесу збирання, оброблення та отримання даних щодо реалізації оперативного обліку фінансування міністерств і відомств. Вхідними даними для розв’язування є документи, які надходять із галузевих управлінь або бюджетного управління. Задачі комплексу можуть розв’язуватися як у пакетному режимі, так і в режимі діалогу фінансового працівника з ЕОМ.

Розв’язування задачі «Облік асигнувань державного бюджету» побудоване так, щоб масиви вихідних документів формувалися автоматично в міру заповнення бази даних під час роз­в’язування задач функціональних блоків «Планування і прогнозування», «Зміна плану», «Складання розпису прибутків і видатків державного бюджету» та «Облік змін і складання уточненого розпису прибутків і видатків державного бюджету». За допомогою клавiатури можна вносити до бази даних зміни, які одночасно відображуються на екрані дисплея. Розв’язування задачі має оперативний характер і виконується в міру надходження змін.

Розв’язування задачі «Облік відкритих кредитів по міністерствах і відомствах» дає змогу користувачеві в діалоговому режимі обліковувати відкриті кредити по міністерствах і відомствах у рамках кодів бюджетної класифікації. З цією метою на екран дисплея після введення в ЕОМ видаткових розписів (форми 12, 13, 15) видається повідомлення про залишок бюджетних коштів. За традиційного способу для вирішення питання про відкриття кредиту тому чи тому міністерству або відомству державний працівник мав уручну виконати цілу низку трудомістких розрахунків. Упровадження автоматизації дало змогу відразу ж після введення вхідних даних одержувати щоденну інформацію за плановими даними з урахуванням змін, сумами відкритих кредитів з початку року та щодо наявності вільного залишку асигнувань. На вимогу користувача передбачено на перше число кожного місяця видавати на друкуючий пристрій машинограми, які містять інформацію з обліку відкритих кредитів.

Уся вихідна інформація комплексу задач може бути отримана у формі повідомлень на екрані дисплея або видаватися до друку. Завдяки організації різного роду засобів контролю у процесі підготовки даних практично виключається поява помилок. Під час роботи на відокремленій робочій станції дані з клавiатури вводить державний працівник: вони відображаються на екрані дисплея на заздалегідь виділених полях, розміри яких встановлено за максимальними значеннями застосовуваних змінних. Послідовність введення даних визначається рухом курсора від однієї змінної до іншої. Після виконання контролю введені дані фіксуються в базі даних.

Практичну цінність мають три методи контролю: логічний, ариф­метичний та візуальний. Організація логічного контролю зводиться до перевірки значень змінних і застосування правил порівняння під час уведення останніх до ЕОМ. Цей вид контролю передбачає так зване форматування даних і величин змінних. Тобто всі поля даних, виділені на екрані дисплея, мають бути описані у форматах, що відповідають їх можливому поданню за введення, а самі введені значення даних мають міститися в установлених межах (перевірка довірчого інтервалу).

Арифметичний контроль здійснюється з метою виконання умов, заданих алгоритмом введення даних як контрольних співвідношень, записаних у формульному вигляді. Нарешті, візуальний контроль являє собою форму контролю, здійснюваного безпосередньо користувачем у процесі введення даних, за якого прикладною програмою на екрані відображується текстове значення ввідних кодів.

Дата добавления: 2014-01-15