Питання 1. Поняття організованої злочинності

Як соціально-правове явище суспільного життя

Лекція 1. Організована злочинність

План

Питання 1. Поняття організованої злочинності.

Питання 2. Ознаки організованої злочинності.

Питання 3. Попередження організованої злочинності

На досвіді нашої країни можна ще раз переконатись, що запровадження в економіці ринкових відносин без чіткої законодавчої бази призводить до дуже вагомих негативних явищ і процесів у всіх сферах життєдіяльності: промисловість – банкрутство і зупинка виробничих процесів; аграрний сектор – розпад і зупинка колись процвітаючих господарств; торгівля – нічим не обґрунтоване різке підвищення цін на товари першої необхідності за відсутності обґрунтованої цінової політики; в соціальній сфері – зростання кількості безробітних, малозахищених членів суспільства.

Відсутність або недосконалість правового регулювання нових відносин, що виникають у зв’язку із переорієнтацією і запровадженням в економіці законів ринку, стало благодійним підґрунтям криміналізації всіх сфер суспільного життя.

Коливання стану, структури, динаміки злочинності завжди було тісно пов’язано з економічними факторами, і тому особливо непередбачуваного при переході до ринкових відносин кримінологи не очікували.

Неочікуваним стало не просто поява організованої злочинності (окремі її прояви спостерігались і за часів СРСР), а темпи і масштаби її розвитку. Організованість злочинності кримінологами досліджувалась здебільшого на прикладах високорозвинутих держав Західної Європи та Америки.

На сьогодні питання про організовану злочинность набуло в кримінологічній науці особливої актуальності, особливо у зв’язку з дослідженням її сутності та проявів як відносно нового для суспільства кримінального явища. Його вивчення має важливе значення для встановлення меж цього явища, які допустимо відносити за рівнем їх організації до організованих злочинних угрупувань, діяльність яких становить основу організованої злочинності.

Організована злочинність є вкрай складним явищем, через що існує безліч різних підходів до фіксації її основних змістовних елементів в нормативних визначеннях. Така кількість визначень обумовлено тим, що ні одне формулювання не в змозі охопити все різноманіття видів організованої злочинності, з огляду на наявні між ними економічні, регіональні та етнічні відмінності.

Історично перші спроби дати визначення поняттю «організована злочинність» були зроблені в США в 1950-х і 1960-х роках, «коли комітети Конгресу почали виявляти докази існування таємного злочинного товариства або картелі під назвою «Мафія» або «Коза ностра» [4].

На Ойстер-Бейского конференціях по боротьбі з організованою злочинністю було сформульовано таке визначення: організована злочинність - це результат злочинної змови, спрямованого на отримання надприбутків за рахунок суспільства будь-якими способами і засобами, як законними, так і незаконними. Склад учасників змови може змінюватися, але сам змову як ціле продовжує існувати.

Закон США 1968 про контроль над злочинністю та безпекою на вулицях дає інше визначення: організована злочинність - це протизаконна діяльність членів високоорганізованої, дисциплінованою асоціації, що займається поставками незаконних товарів і наданням незаконних послуг, включаючи гральний бізнес, проституцію, лихварство, наркобізнес, профспілковий рекет та інші види протизаконної діяльності членів подібних організацій

ФБР визначає організоване злочинне угруповання як будь-яку групу осіб, яка має певний вид формалізованої структури, основною метою якої є отримання доходів від незаконної діяльності, що підтримує своє становище через використання насильства і погроз насильством, корумпування державних чиновників, хабарництва або вимагання, зазвичай має вплив на людей, що проживають на певній території, аж до країни в цілому.

У російськомовних джерелах спроби дати визначення організованої злочинності з’явилися ще в радянський період. Тоді вважалося, що в країнах з соціалістичної плановою економікою, на відміну від буржуазних країн, організована злочинність діє в сфері не забороняється законом економічної діяльності, виводячи її з-під контролю держави і привласнюючи отримані доходи. Однак і в ринковій економіці існує тіньової сектор, який потрапляє в сферу інтересів організованих злочинних формувань. В цілому в джерелах радянського періоду організована злочинність практично не розглядалася (що пояснюється не в останню чергу тим, що саме її існування в СРСР було визнано лише в 1985); предметом розгляду кримінологів було більш широке явище групової злочинності.

У джерелах РФ сучасного періоду виділяється декілька типів підходів до визначення організованої злочинності, так виділяють такі основні ознаки, які різні вчені кладуть в основу визначення:

- згуртованість учасників організації, що знаходить вираз у створенні та діяльності злочинних організацій;

- масовість, поширеність стійких злочинних співтовариств;

- способи і види діяльності, що здійснюється організованими злочинними формуваннями;

- наявність між стійкими групами, що здійснюють злочинну діяльність, стійкої загальнорегіональними та міжрегіональної зв’язку.

Визначення міжнародних організацій. З виходом в кінці 1980-х - початку 1990-х років організованої злочинності на транснаціональний рівень, в боротьбу з нею включилися міжнародні організації, зокрема, Організація Об’єднаних Націй. На Міжнародному семінарі по боротьбі з організованою злочинністю, який проводився 21-25 жовтня 1991 в Суздалі, під організованою злочинністю було запропоновано розуміти «відносно велику групу стійких і керованих злочинних утворень, які займаються злочинною діяльністю в корисливих інтересах і створюють систему захисту від соціального контролю з використанням таких протизаконних засобів, як насильство, залякування, корупція і розкрадання у великих розмірах».

Конвенція Організації Об'єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності не дає загального визначення «організована злочинність». Конвенція дає визначення таких понять, що складають суть організованої злочинності:

а) «організована злочинна група» означає структурно оформлену групу в складі трьох або більше осіб, існуючу протягом певного періоду часу і діє узгоджено з метою вчинення одного або декількох серйозних злочинів або злочинів, визнаних такими відповідно до цієї Конвенції, з тим щоб отримати, прямо чи опосередковано, фінансову або іншу матеріальну вигоду;

b) «серйозний злочин» означає злочин, який карається позбавленням волі на максимальний строк не менше чотирьох років або більш суворою мірою покарання;

с) «структурно оформлена група» означає групу, яка не була випадково утворена для негайного вчинення злочину і в якій не обов'язково формально визначені ролі її членів, обговорений безперервний характер членства або створена розвинута структура.

У 1993 році прийнято Закон України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю». У статті 1 Закону вказувалося, що «під організованою злочинністю розуміється сукупність злочинів, що вчиняються у зв’язку з створенням та діяльністю організованих злочинних угруповань. Види та ознаки цих злочинів, а також кримінально-правові заходи щодо осіб, які вчинили такі злочини, встановлюються Кримінальним кодексом України».

В Кримінальному кодексу України (стаття 28) мова йде про:

1. «організована група» стійке об’єднання декількох осіб (три і більше), що попередньо зорганізувались для вчинення злочинів і об’єднані єдиним планом з розподілом функцій учасників групи спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи;

2. «злочинна організація» як стійке ієрархічне об’єднання декількох осіб (п’ять і більше), що за попередньою змовою зорганізувались для спільної діяльності з метою безпосереднього вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів учасниками цієї організації, або керівництва чи координації злочинної діяльності інших осіб, або забезпечення функціонування як самої злочинної організації, так і інших злочинних груп.

Дата добавления: 2014-01-11