Передінвестиційні дослідження

ТЕМА 7. ОБГРУНТУВАННЯ ДОЦІЛЬНОСТІ ІНВЕСТИЦІЙ

План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:

7.3. Диверсифікація інвестицій і дисперсія доходу

7.4. Стратегічне інвестиційне планування і методи портфоліо-аналізу інвестицій

ý показати переваги диверсифікації інвестицій;

ý описати методи мінімізації ризику інвестиційного портфеля;

ý провести стратегічний аналіз інвестицій підприємства

На підставі експертизи визначається остаточна відповідність зазначеного проекту вимогам інвестора та банку. За результатами експертизи інвестиційних проектів банк, зацікавлений у цьому проекті, приймає одне з наступних рішень:

· кредитування для проекту може бути надане;

· кредитування може бути надане після виконання певних умов;

· кредитування не може бути надане, але до розгляду питання можна згодом повернутися;

У разі прийняття банком позитивного рішення про надання коштів відділ експертизи інвестицій надсилає замовнику письмове повідомлення та погоджує графік оформлення відповідних документів.

У разі незадовільного результату експертизи інвестиційного проекту замовник одержує від відділу експертизи інвестицій обґрунтовану програму дій на майбутнє.

ВИДИ ЕКСПЕРТИЗИ ДОКУМЕНТІВ ОБҐРУНТУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙ

Попередня (формальна) експертиза	Технічна експертиза	Юридична експертиза	Економічна експертиза
Призначення документа, відповідність його змісту поставленій меті	Дійсність новизни проекту (нововведення, ноу-хау, результатів НДДКР)	Легітимність наданих документів, відповідність нормативним вимогам при оформленні документів	Методи обґрунтування інвестицій щодо їх правомірності, правильності, відповідності умовам застосування
Справжність документа – використання бланків, наявність підписів, печаток, дат тощо	Наявність та предметність результатів патентного дослідження	Авторство даного інвестиційного проекту, наявність авторських прав на інтелектуальну власність	Причинно-наслідкові зв’язки між технічним та економічним ефектами
Наявність повного складу обов’язкових реквізитів	Правомірність вибору бази порівняння для визначення технічного ефекту і, відповідно, кінцевих результатів здійснення проекту	Наявність у документі посилань на відповідні чинні юридичні акти	Відповідність цілей інвестора цілям кредитора
Свіжість наявної в документації інформації	Аргументованість вибору складу показників (технічних параметрів) для визначення технічного ефекту	Правомірність включення в документ додаткових умов та вимог	Правомірність застосування діючих економічних нормативів, які використовуються в документі: податки, ціни, тарифи, коефіцієнти тощо
Відсутність у документації інформації, яка є суперечною	Методи визначення та оцінки технічного ефекту внаслідок порівняння відповідних показників проекту з базою порівняння	Неможливість претензій з боку співавторів і третіх осіб – юридичних чи фізичних	Аргументованість виділення реального економічного ефекту та ефекту від попередженого економічного збитку у виробництві
Узгодженість даного документа з іншими документами	Правильність оформлення первинного документа, підтвердження вихідних даних та результатів проекту	Усвідомлення (визнання) учасників даної інвестиційної угоди з їх правами та обов’язками (відповідальністю)	Якість вихідної (первинної) інформації, яка використовується при застосуванні методів обґрунтування інвестицій
Відсутність арифметичних помилок у розрахунках у документах	Дійсність потреби в технічному ефекті даного проекту – сьогодні та в перс- пективі		Відповідність інформації кредитора вимогам інвестора та відповідність інформації інвестора вимогам кредитора
Докази пріоритетності даного проекту для здійснення в технічних (виробничих) умовах підприємства, наміченого для реалізації інвестиційного проекту	Докази потреби у використанні альтернативних технічних рішень		Правомірність та правильність застосування вибіркового методу збору інформації
Наявність повноважень урядових осіб на складання, узгодження та затвердження документа			Оцінка ймовірності досягнення очікуваних результатів від інвестування

Основою експертизи інвестиційного проекту є його фінансово-економічна оцінка, тому далі слід звернути увагу на методику, яка включає в себе:

1) аналіз фінансового стану підприємства протягом 3-х останніх років;

2) аналіз фінансового стану підприємства в період реалізації інвестиційного проекту;

3) аналіз беззбитковості виробництва основних видів продукції;

4) прогноз прибутків та грошових потоків у процесі реалізації інвестиційного проекту;

5) оцінку ефективності інвестиційного проекту.

Основним елементом техніко-економічної експертизи є оцінка ефективності інвестицій, яку необхідно проводити за такими принципами:

· оцінка капіталу, що інвестується, базується на основі показника грошового потоку (cash flow), який формується за рахунок суми чистого прибутку та амортизаційних відрахувань у процесі експлуатації інвестиційного проекту;

· обов’язкове приведення до справжньої вартості як інвестованого капіталу, так і суми грошового потоку. Приведення здійснюється диференційовано по кожному етапу подальшого інвестування;

· вибір диференційованої ставки відсотка в процесі дисконтування грошового потоку для різних інвестиційних проектів;

· варіація форм ставки відсотка, що використовується для дисконтування, здійснюється залежно від мети оцінки. Для розрахунку різних показників ефективності інвестицій як ставки відсотка, яка вибирається для дисконтування, можуть бути використані: середньозважена вартість капіталу; середня депозитна чи кредитна ставка; індивідуальна норма прибутковості; рівень ризику та ліквідності інвестицій тощо [5, с. 197–198].

Детальний аналіз ефективності інвестиційного проекту повинен залежати від масштабності проекту та від суми кредиту, необхідного для фінансування інвестицій.

Виходячи з цього, основними критеріями відбору проектів до кредитування повинні бути такі кількісні та якісні показники (див. табл. 4.2).

У наступному питанні слід звернути увагу на розрахунок показників ефективності реальних інвестиційних проектів.

Малий проект	Середній проект	Великий проект
Кількісні показники	Кількісні показники	Кількісні показники
1. Чиста приведена вартість	1. Чиста приведена вартість	1. Чиста приведена вартість
2. Строк окупності інвестицій	2. Строк окупності інвестицій	2. Строк окупності інвестицій
	3. Дохідність інвестицій	3. Дохідність інвестицій
	4. Внутрішня норма рентабельності	4. Внутрішня норма рентабельності
	5. Рентабельність інвестицій	5. Рентабельність інвестицій
	6. Точка беззбитковості	6. Точка беззбитковості
	7. Критерій Бруно	7. Критерій Бруно
	8. Ефективність витрат	8. Ефективність витрат
	9. Бюджетний ефект	9. Бюджетний ефект
	10. Середньозважений очікуваний дохід	10. Середньозважений очікуваний дохід
		11. Ставка доходу від проекту
		12. Показники ризику
		13. Рейтинг проекту
		14. Інтегральний ефект

Якісні критерії	Якісні критерії	Якісні критерії
1. Комерційні критерії	1. Комерційні критерії	1. Комерційні критерії
2. Критерії науково-технічної перспективності	2. Інституціональні критерії	2. Інституціональні критерії
3. Екологічні критерії	3. Екологічні критерії	3. Екологічні критерії
4. Критерії реципієнта	4.Економічні критерії	4. Економічні критерії
	5. Соціальні критерії	5. Соціальні критерії
		6. Ризики
		7. Невизначеність
		8. Еквівалент упевненості
		9. Пост-аудит

Залежно від основних принципів оцінювання ефективності інвестиційних проектів комерційними банками використовується низка методів. Основним з них є розрахунок чистого приведеного доходу (NPV), який визначається як величина, одержана шляхом дисконтування різниці між усіма річними відпливами та припливами реальних грошей, які накопичуються протягом усього життя проекту.

Оскільки приплив грошових коштів розглядається протягом певного часу, то його дисконтування має здійснюватися за певної відсоткової ставки i, яка часто вибирається на рівні ціни авансованого капіталу або на рівні середньозваженої вартості капіталу (WACC). Зокрема, остання може бути визначена як рівень дохідності, якого має сягати інвестиційний проект, щоб можна було забезпечити одержання всіма інвесторами доходу, аналогічного тому, який їм забезпечували б інші об’єкти інвестування з подібним ступенем ризику. Середньозважена вартість капіталу є відносною величиною, тому вона виражена у відсотках та розраховується як середня величина з необхідної прибутковості за різними джерелами фінансування, а питомою вагою кожного показника є частка кожного джерела фінансування інвестицій.