Шлейфи СПС

Виходи

«ПППН» - вихід реле для передачі сповіщення про режим попередження про несправність, та повної відсутності живлення приладу. Вихід контролюється на коротке замикання і на наявність струму обтікання з ПЦС у діапазоні (3 – 50) мА (МРЛ-2).

Вимагає дотримання полярності підключення лінії.

«ВН» (вихід несправностей) - вихід типу відкритий колектор. При переході приладу в режим «несправність» змінює свій стан (при відсутності несправностей вихід має потенціал схемної землі, при виявленні несправності – переходить в режим високого опору).

«ПЦПС» - вихід реле для передачі сповіщення про режим пожежної тривоги. Вихід контролюється на коротке замикання та наявність струму обтікання з ПЦС у діапазоні (3 – 50) мА (МРЛ-2).

Вимагає дотримання полярності підключення лінії.

«ЖСП.» - керовані виходи для живлення сповіщувачів, при натисканні кнопки «Скидання» короткочасно розривають кола живлення. Вихід «ЖСП» має контроль справності. «ЖСП2» - релейний вихід живлення сповіщувачів (табл. 9.1, секція 2).

«ОПОВ.» - вихід для підключення оповіщувачів (звукових, світло звукових). Керується кнопкою «Оповiщення». Має контроль зв’язку з оповіщувачами.

Забезпечення іскробезпеки

Іскробезпека кіл виявляння (шлейфів сигналізації) приладу з рівнем вибухозахищеності «ib» досягається наступними засобами:

- застосуванням в джерелах живлення трансформаторів;

- обмеженням напруги та струму в колі виявляння, за допомогою модуля бар’єрного іскрозахисту МБІ-2, що складається з шунтуючих супресорів (захисних стабілітронів) і обмежувальних резисторів встановлених до і після супресорів;

- обмеженням параметрів (індуктивності та ємності) кіл виявляння;

- наявністю маркування вибухозахищеності «ExibIIC» в комплекті з МБІ-2 та ППКП «Тірас-П» і попереджувального надпису «іскробезпечні лінії» на модулі МБІ-2.

- параметрами іскробезпечних кіл: U₀ ≤22 В, I₀≤130 мА, L₀≤1 мГн, С₀≤0,1 мкФ.

Умови експлуатування

Прилад призначений для безперервної цілодобової роботи в приміщеннях з кліматичними умовами що регулюються. Діапазон робочих температур від мінус 5⁰С до плюс 40⁰С.

Індикатори на модулі цифрового автододзвону:

- жовтий – підтвердження передачі сповіщення. Мигає з частотою 1 Гц при відсутності телефонної лінії, короткочасно засвічується в момент приймання підтвердження про передачу сповіщення;

- зелений – передача сповіщення. Короткочасно засвічується в такт набору телефонного номеру та при передачі сповіщення.

Для зручності зелений індикатор продубльований на лицевій стороні плати блоку керування.

Другий рівень доступу (Адміністратор)

На другому рівні доступу дозволяється використання кнопок «Скидання» і «Оповіщ.», також доступні три секції для вимкнень та секція для зміни коду доступу.

Вимкнення – програмно передбачена функція для відключення/включення контролювання приладом конкретних електричних кіл (переважно у випадку їх несправності). Наприклад, у випадку здійснення ремонту виникає необхідність вимкнення контролю деяких зон для зміни розташування їх електропроводки і т.д.

Третій рівень доступу (зміна конфігурації)

Доступ до програмування приладу здійснюється з третього рівня доступу за допомогою спеціального коду доступу.

Програмування приладу здійснюється з клавіатури.

Запис параметрів програмування в енергонезалежну пам'ять здійснюється після виходу з режиму програмування. Для збереження параметрів прилад використовує енергонезалежну пам'ять.

Перед початком програмування рекомендується заповнити карту конфігурації приладу.

Прилади приймально-контрольні пожежні «Тірас-П» відповідають всім вимогам ДСТУ EN54-2: 2003, ДСТУ EN54-4: 2003, ДСТУ EN54-13: 2004, ДСТУ 4113-2001, ГОСТ 23511-79.

Сертифікат № UA1.016.0042306-09 від 03.07.2009 р., термін дії до 15.06.2014 р.

Система управління якістю ВКПФ «Тірас» сертифікована в системі сертифікації Укрсепро на відповідність

ДСТУ ISO9001-2001. Сертифікат №UA2.011.03634 від 16.06.2009р, терміном дії до 15.06.2014 р.

Дозвіл Держгірпромнагляду України на початок експлуатації об’єкта №428.08.30-31.62.4, що діє з 20.02.2008р. по 20.02.2011р.

Свідоцтво про вибухозахищеність електрообладнання (електротехнічного пристрою) №2601 терміном дії до 12.02.2013р.

В комплексах систем автоматичної пожежної сигналізації передача інформації між пожежними сповіщувачами, периферійними пристроями та приймально-контрольним пристроєм може здійснюватися по лініям зв’язку різного типу. В залежності від використовуваного типу лінії зв’язку розрізняють наступні системи автоматичної пожежної сигналізації:

- з провідними лініями зв’язку;

- з радіоканальними лініями зв’язку;

- з оптоволоконними лініями зв’язку;

- зі спеціальними лініями зв’язку.

В більшості сучасних систем використовуються провідні лінії зв’язку. В якості провідних ліній можуть використовуватися спеціально прокладені кабелі, телефонні лінії тощо.

Для забезпечення нормального струменевого навантаження в провідному шлейфі приймально-контрольних приладів одним із необхідних є виконання умови:

,

де N_C1, N_C2 і т.інш. – кількість активних сповіщувачів типів 1, 2 і т.інш. (вибираються при проектуванні);

I_C1, I_C2 – струми споживання сповіщувачів типів 1, 2 і т.інш. (вказуються в технічних характеристиках на сповіщувачі);

I_Cмакс – максимально допустимий сумарний струм споживання всіх сповіщувачів в одному шлейфі (вказується в технічних характеристиках на прилад).

Досвід експлуатації приймально-контрольних приладів показав, що для забезпечення їх стійкої роботи в умовах впливу електромагнітних перешкод, а також в моменти включення або короткочасних перервах напруга живлення, не рекомендується навантажувати шлейфи більш ніж на 70¸80 % від I_Cмакс.

В мобільних системах, як правило, забезпечується організація радіолінії зв’язку між блоками системи пожежної сигналізації. Радіоканали можуть використовувати різні частоти, види модуляції та потужності передавача. У всіх випадках застосування радіоканалів необхідне подавання автономного електроживлення на периферійні блоки, а значить і на пожежні сповіщувачі.

Найближчим часом у зв'язку з безперервним зниженням вартості послуг і устаткування систем стільникового зв'язку з великою вірогідністю можна припустити, що для передачі даних між пристроями в системах автоматичної пожежної сигналізації все більш широко використовуватися канали стільникового зв'язку. Але цього може і не відбутися, якщо не будуть знайдені надійні способи захисту стільникового зв'язку при їх використовуванні в системах виявлення пожеж і не будуть знайдені способи забезпечення надійності такого зв'язку.

Використовування стільникових систем зв'язку виправдано у випадках, коли необхідно понизити габарити апаратури, рівень власних електромагнітних випромінювань, а також коли потрібно забезпечити велику площу дії системи. Параметри каналу передачі даних дозволяють забезпечити передачу мовної або малокадрової відеоінформації, що дозволяє реалізувати додаткові функції забезпечення протипожежного захисту.

При організації передачі даних по каналах стільникового зв'язку в системах автоматичного протипожежного захисту стаціонарних об'єктів забезпечуються гнучкі алгоритми опитування пожежних сповіщувачів, повна автономність забезпечення працездатності системи. Диспетчерський центр контролює працездатність системи шляхом періодичного опитування стану шлейфів пожежної сигналізації, і пожежних сповіщувачів зокрема. Сигнал тривоги поступає на пульт із затримкою не більше 20 с.

В сучасних лініях передачі інформації знаходять застосування волоконно-оптичні лінії зв'язку, побудовані на основі волоконних світловодів. Вони в порівнянні з дротяними лініями зв'язку володіють рядом переваг:

- висока скритність передачі даних;

- висока швидкість передачі даних;

- висока перешкодозахисна і нечутливість до електромагнітного випромінювання;

- мала маса.

Найдорожчими компонентами волоконно-оптичних систем в порівнянні з електричними дротяними є роз'ємні з’єднання, кабелі, комутатори, відгалужувачі, перемикачі і т. ін.

У зв'язку з цим вартість оптоелектронних вузлів систем автоматичного протипожежного захисту в даний час дорожче в 3...5 разів їх дротяних аналогів. Причому, в комплексах з оптоволоконним каналом обміну даними необхідна організація автономного електроживлення кожного складового елементу.

З указаних причин в даний час оптоволоконні лінії зв'язку рідко використовуються в системах автоматичного протипожежного захисту об'єктів.

На ряду об’єктів потрібне використання систем автоматичної пожежної сигналізації з високим ступенем захисту сполучних ліній сигналізації від несанкціонованого доступу. В даний час для цих цілей, як правило, використовуються лінії зв’язку, що забезпечують захист передаючих даних.

Максимальна кількість неадресуємих ПС, які підключені до одного шлейфу також залежить від зручності їхнього обслуговування при експлуатації та, як правило, не перевищує 50.

Після розміщення ПС на захищуваному об’єкті, вони об’єднуються в сигнальні лінії. Визначається орієнтовна кількість сигнальних ліній для системи пожежної сигналізації, що розробляється.

Одним шлейфом пожежної сигналізації з неадресованими пожежними сповіщувачами належить (з урахуванням технології виробництва і тактики пожежогасіння) обладнувати:

а) приміщення в межах декількох поверхів при загальній площі будівлі 300 м² і менше;

б) не більше п'яти суміжних або ізольованих приміщень загальною площею не більше 1600 м², розташованих на одному поверсі виробничої будівлі, які мають вихід у спільний коридор (приміщення);

в) не більше десяти, а за наявності виносної світлової індикації біля входу в приміщення, яке захищається, - не більше двадцяти суміжних або ізольованих приміщень загальною площею не більше 1600 м², розташованих на одному поверсі громадських, адміністративних та побутових будівель (готелів, гуртожитків), що мають вихід у спільне приміщення (коридор, хол, вестибюль).

Кількість приміщень, обладнаних одним шлейфом радіального або кільцевого типу з адресованими сповіщувачами, повинна обмежуватися тільки технічними можливостями приймально-контрольних приладів і не залежати від розташування приміщень на поверхах, їх площі й призначення будівель.

При розв’язанні цієї задачі враховується, що кількість ПС, які включаються в одну сигнальну лінію. Максимальна кількість неадресованих автоматичних пожежних сповіщувачів, що включаються в один шлейф, визначається вимогами технічної документації на приймально-контрольні прилади, залежить від зручності їх обслуговування при експлуатації і, як правило, не перевищує 50.

Згідно з визначеною кількістю сигнальних ліній, вибирається конкретний сертифікований приймальний пристрій пожежної сигналізації за допомогою довідкової літератури, каталогів тощо.

У залежності від типів приймально-контрольних приладів і пожежних сповіщувачів мережі пожежної сигналізації виконуються радіального або кільцевого типів.

Вибір проводів і кабелів мережі пожежної сигналізації повинен виконуватися згідно з вимогами ПУЭ, вимогами ДБН В.2.5-13-98* і технічної документації на прилади і устаткування установок пожежної сигналізації.

Шлейфи пожежної сигналізації напругою до 60 В належить виконувати проводами і кабелями зв'язку з мідними жилами.

При короткому замиканні мережа пожежної сигналізації повинна забезпечуватися автоматичним контролем ліній.

Для визначення ушкодженої ділянки радіальної лінії мережі пожежної сигналізації з неадресованими пожежними тепловими точковими сповіщувачами, спрацювання яких здійснюється при розмиканні контактів, належить, як правило, встановлювати контрольні коробки перед входом до кожного приміщення, яке захищається, та не менше однієї на кожні десять сповіщувачів.

Сполучні лінії пожежної сигналізації, як правило, виконують самостійними, використовуючи кабелі зв'язку.

Допускається використовувати для цих цілей комплексну розподільну мережу телефонного зв'язку об'єкта. В цьому випадку використовують виділені вільні пари від кросу до розподільних коробок. Клеми захисних пристроїв кросу і розподільних коробок для установлення пожежної сигналізації, як правило, розміщують групами в межах кожної розподільної коробки і маркірують червоною фарбою з метою унеможливлення їх випадкового відключення при виконанні робіт з обслуговування телефонної мережі об'єкта.

Сполучні лінії повинні мати резервний запас щодо жильності кабелів і клем телефонних коробок відповідно по 20 %.

Для забезпечення можливості виконання переключень ліній при з'єднанні їх із станційним обладнанням і захисту приймально-контрольних приладів від небезпечних напруг і струмів з боку лінійних мереж слід передбачати встановлення кросу (боксів, захисних смуг тощо).

В установках ємністю до 20 шлейфів допускається підключення сполучних ліній або шлейфа безпосередньо до приймально-контрольного приладу.

Кільцеві лінії шлейфа виконуються самостійними проводами і кабелями зв'язку, при цьому початок і кінець кільцевої лінії включаються на відповідні клеми приймального приладу.

Діаметр мідних жил шлейфів і сполучних ліній повинен забезпечувати по перерізу параметри, вказані в технічній документації на приймально-контрольні прилади і пожежні сповіщувачі.

Вибір проводів і кабелів ліній живлення апаратури пожежної сигналізації повинен проводитися згідно з вимогами ПУЭ.

Лінії живлення постійним струмом напругою до 60 В повинні виконуватися проводами і кабелями з мідними жилами і забезпечувати по перерізу параметри, вказані в технічній документації на апаратуру, яка використовується.

Сумісне прокладання кабелів і проводів шлейфів і сполучних ліній напругою до 60 В не допускається з ланцюгами напругою більше 60 В в одному кабелі, трубі, рукаві, коробі, пучку, лотку, замкненому каналі.

Сумісне прокладання вказаних ланцюгів допускається в різних відсіках коробів і лотків, що мають суцільні поздовжні перегородки 2-го типу.

Проводи і кабелі іскронебезпечних ланцюгів повинні прокладатися згідно з вимогами ПУЭ і технічними умовами на приймально-контрольні прилади.

Для шлейфів і сполучних ліній пожежної сигналізації за наявності в зоні прокладання електромагнітних наводок або при відповідних вимогах в технічній документації на пожежні сповіщувачі і приймально-контрольні прилади належить використовувати екрановані або неекрановані проводи і кабелі, що прокладаються в металевих трубах, рукавах, коробах тощо. При цьому повинне бути забезпечене заземлення екрана на початку і в кінці, а також нерозривність екрана по всій його довжині.

Відстань від проводів і кабелів шлейфів та сполучних ліній напругою до 60 В до силових і освітлювальних електропроводок при паралельному прокладанні повинна бути не менше 0,5 м. Допускається прокладання цих проводів і кабелів на відстані менше 0,5 м від групи силових і освітлювальних проводів за умови виконання вимог 1.6.30 [3], а також зменшення вказаної відстані до 0,25 м до поодиноких освітлювальних проводів і контрольних кабелів без захисту від наводок.

Дата добавления: 2014-01-11